Доступність посилання

ТОП новини

НАТОвські плани. Бути чи не бути?


Марічка Набока, Надія Шерстюк У лексиконі українських політиків з’явилася нова абревіатура ПДЧ — план дій щодо членства в НАТО. З відповідним зверненням про приєднання до цього плану до Генерального секретаря альянсу звернулися Президент, Прем’єр-мінстр та спікер Верховної Ради. Що дасть Україні приєднання до плану дій щодо членства у північно-атлантичному Альянсі, і як змінилася думка про НАТО простих українців?

ГЛАС НАРОДУ:
Чи хотіли б ви бачити Україну членом НАТО?
Олена, юрист:
- Так. У мене дипломна робота на цю тему. Вважаю, що негативів від вступу не буде ніяких.
Віталій Олександрович, підприємець:
- Ні. Економіка не готова до змін. І свідомість наша не настроєна на членство в НАТО.
Ольга, студентка:
- Добре було б, якби Україна вступила в НАТО. Але, зважаючи на нашу політичну кризу, це буде нескоро.
Катерина, медсестра:
- Я думаю, співпрацювати Україні краще з Росією.
Юрій Петрович, пенсіонер:
- Так. Щоб жити по-людськи, як у країнах, які є членами НАТО. Але боротьба буде в нас довга щодо цього, на жаль.
Чи суттєво змінились за останній час погляди українців на НАТО?
План дій щодо членства в НАТО і власне вступ до цієї організації - це різні речі, адже приєднання до плану аж ніяк не передбачає автоматичного вступу, розставляє крапки над "і" заступник генерального директора центру Разумкова, фахівець з євро-атлантичної інтеграції Валерій Чалий.

«План дій щодо членства – це один з елементів реформування держави взагалі. У першу чергу оборонної безпеки, але і не меншою мірою політичної сфери, економічної, соціальної, екологічної. Такий план сьогодні, по суті, реалізується Україною в сфері воєнної політики і безпеки. Якби стало питання щодо вступу до НАТО саме з точки зору виконання саме воєнної частини, я думаю, що Україна виконала б уже всі критерії. Але є велика частина стандартів життя людей, забезпечення прав людини, національних меншин, забезпечення інструментів демократії. Україна досить успішно йде цим шляхом, але, мабуть, повинна пришвидшити свою ходу».

Реакція Росії: послаблення тиску чи прикручування гайок?

План дій щодо членства в НАТО передбачає серйозне реформування українського військово-промислового комплексу, котрий нині тісно прив’язаний до російської "оборонки", зазначає депутат-регіонал Василь Кисельов, а це, на думку політика, призведе до погіршення стосунків з північною сусідкою.

«Перехід на стандарти НАТО дуже змінить нашу військово-промислову політику. Наш бюджет багато втратить, вся економіка України втратить. Бо Чорномирдін чітко сказав: якщо тільки Україна приєднається до НАТО, то Росія перегляне довгостроковий договір «Україна-Росія». Боюся, що в першу чергу, це будуть ціни на енергоносії».

Якщо Україна вступить до НАТО, цим вона порушить міждержавну українсько-російську угоду про дружбу, зокрема, її шостий пункт, який обмежує вступ однієї зі сторін у військові союзи, наголошує директор українського філіалу Інституту країн СНД Володимир Корнілов.

«Якщо Україна вступить до НАТО, договір про дружбу й співпрацю автоматично буде розірваний. Це крім того, що військово-технічна співпраця буде згорнута. Вступ України до НАТО означає для Росії створення великої діри в її системі національної оборони».

Рух України у натівському напрямку автоматично означає послаблення російського впливу, наголошує політолог Віктор Каспрук. Відтак, на його думку, офіційна Москва вже не зможе нав’язувати Україні свою політику.

«Мені здається, що ті країни, які вступили в НАТО, отримали не тільки захист, що є очевидним, але й отримали певні економічні дивіденди».

Досвід Польщі

Польща стала членом НАТО в дев’яносто дев’ятому році. Вступ до Альянсу змусив модернізувати військо, і, хоча чисельність його стала вдвічі меншою, ніж була за доби соціалізму, польська армія нині є боєздатною і технічно оснащеною. Далі про плюси і мінуси членства держави у НАТО розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Варшаві Єва Поштар.

«За найновішими опитуваннями громадської думки, поляки — найбільші оптимісти в Європі. Польські соціологи вважають, що на оптимізм пересічного поляка впливає політична та економічна ситуація країни, що сталася після 1999 року, тобто після входу Польщі до північноатлантичного Альянсу. Польській армії вхід держави до НАТО приніс стимул до перетворення її в сучасну боєздатну структуру. Польські військові заводи отримують сучасну виробничу техніку та замовлення на поставки для світових компаній. Усе те впливає на збереження робочих місць, ріст економіки країни. У Польщі свідомі також мінусів членства в НАТО. Ця проблема випливає з міжнародних зобов''язань Польщі. У першу чергу, це витрати, які несе державний бюджет. Це стосується міжнародних військових стабілізаційних місій. Зараз в Іраку близько тисячі польських воїнів, у Афганістані — 1200».

Україна на роздоріжжі

Рішення про вступ України в НАТО має ухвалювати сам український народ, наголосив депутат від Партії регіонів Василь Кисельов. За всеукраїнський референдум виступає не лише Партія регіонів, але й БЮТ і Наша Україна- Народна Самооборона, але, як стверджує соціолог Ірина Бекешкіна, якби питання про членство в Альянсі було винесене на загальний референдум зараз, то відповідь була б негативною. Таку думку певною мірою сформували політики за час двох останніх виборів, каже пані Бекешкіна, натовське питання або взагалі не чіпалося, аби не втратити електорат, або подавалося під негативно-загрозливим кутом зору.

«За нашими останніми результатами, майже 50 відсотків — проти, приблизно 30 відсотків — за, решта не визначилися. Але кількість прибічників НАТО за 2 роки зросла на 10 відсотків». Враховуючи нинішній рівень демократії, Україна може стати членом Альянсу не раніше дві тисячі сімнадцятого року, прогнозує голова Верховної Ради Арсеній Яценюк. Та й самі українці — за останніми соцдослідженнями фонду «Демократичні ініціативи», їх майже половина — негативно ставляться до членства України в НАТО. Але про сам вступ поки і мови немає. Україні необхідно виконати низку вимог, зазначених у плані дії щодо членства в НАТО, зазначає Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики.

«Є три основних компоненти реформ: політико-адміністративні, які направлені на те, щоб держава стала зрілою і стабільною демократією, економічні реформи, які направлені на утвердження конкурентоздатної ринкової економіки і реформи оборонно-безпекового сектору».

Але виконання всього цього комплексу реформ неможливе без досягнення політичної згоди — бути чи не бути Україні членом НАТО. Поки в цьому питанні українські політики, на думку експертів, нагадують Лебедя, Рака і Щуку, які ніяк не можуть визначитися, куди ж рухатися державному возу.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG