Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:05

Що загрожує майбутньому ОБСЄ?


Василь Зілгалов Прага, 22 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Організація з безпеки і співпраці у Європі – найбільше у світі регіональне угруповання безпеки мусить повторно переоцінити свою головну мету, якщо бажає залишатися важливим форумом для співпраці і діалогу між колишніми ворогами часів Холодної війни. Це головний сигнал від Фінляндії – нового голови ОБСЄ, озвучений днями міністром закордонних справ цієї країни. Експерти вважають, що найбільший виклик для Фінляндії і майбутніх голів ОБСЄ у найближчі роки – врегулювання суперечностей, що їх мають окремі члени з цією організацією, яка нараховує 56 держав.

Міністр закордонних справ Фінляндії Ілкка Канерва вважає, що настав час для ОБСЄ вибудовувати те, що він характеризує «новим духом Гельсінкі». «Ми не можемо дозволити, щоб ця організація з 30-річною історією зникла», – заявив Канерва 10 січня цього року у Відні після обговорення з Постійною Радою ОБСЄ пріоритетів її роботи на найближчу перспективу.

Чому сподівання на створення цілісної та вільної Європи не виправдались?

Ілкка Канерва не уточнив, як має сьогодні змінитися ОБСЄ, щоб відповідати принципам Гельсінкського Заключного акту 1975 року, який став поштовхом до створення Конференції з безпеки і співпраці у Європі. Упродовж 15 років ця організація була багатостороннім форумом для діалогу і співпраці між Сходом і Заходом. Вона перетворилася в ОБСЄ через три роки після краху СРСР, коли багато хто вірив, що Європа незабаром стане «цілісною та вільною».

Але так не сталося. Чимало держав-членів ОБСЄ сьогодні перейшли до режимів сильної руки, або ж до напів-авторитарних форм правління. Старі розподіли і незгоди часів Холодної війни нині знову постають із небуття і загрожують самим основами ОБСЄ.

Незгоди в цій організації почастішали після 2002 року, коли не вдалося ухвалити заключну декларацію на рівні саміту міністрів закордонних справ 56 країн ОБСЄ. Особливо багато небезпечних сигналів пролунало для ОБСЄ у 2007 році. Речник ОБСЄ Мартін Несіркі вважає, що особливо гострий сигнал пролунав у Мюнхені, коли Президент Росії Владімір Путін звинуватив США у вибудовуванні однополярного світу.

Мартін Несіркі: «З’явилися досить критичні коментарі щодо діяльності ОБСЄ і шляхів вдосконалення Організації. Це лише частина процесу. Я думаю, що люди бачать це у ширшому контексті стосунків між Росією та західними країнами, США чи державами НАТО; а також у контексті внутрішньої політики, виборів у Росії в грудні 2007-го і березні 2008 року».

Що роз’єднує Росію разом із її сателітів і ОБСЄ?

Росія поставилася дуже критично до Офісу ОБСЄ з Демократичних установ і прав людини, який переважно веде спостереження за виборами у країнах ОБСЄ. Москва раніше намагалася звинуватити цю установу у підготовці революцій у Грузії 2003 року і в Україні – 2004 року. Кремль створив перешкоди для цього Офісу щодо спостереження за виборами до Державної Думи Росії у грудні 2007 року.

Росія звинувачує ОБСЄ в ігноруванні проблем контролю над озброєннями і в намаганні західних країн та США використати організацію у своїх вузько-політичних цілях.

Міністр закордонних справ Росії Сєрґєй Лавров заявив: «На жаль, упродовж кількох років, які передували нараді в Мадриді, довкола цієї заявки (на головування в ОБСЄ) відбувалися неприйнятні, негарні маневри, направлені на те, щоб обумовити право конкретної країни, учасника ОБСЄ, на головування в цій організації якимись вимогами, пов’язаними з її внутрішньою і зовнішньою політикою».

Сєрґєй Лавров мав на увазі гостру дискусію щодо перенесення головування Казахстану з 2009-го на 2010 рік, яка проходила досить складно і завершилася компромісом в ОБСЄ.

Чи стане 2008 рік переломним для ОБСЄ?

Центр досліджень ОБСЄ у Гамбурзі оприлюднив доповідь про головні виклики для ОБСЄ у найближчому майбутньому, де сказано, що у 2008 році є крайня необхідність обмежити незгоди членів ОБСЄ та створити кращі умови для порозуміння і співпраці між членами організації.

У доповіді також зазначено, що коли «ключові норми на зразок спільної безпеки, демократії і прав людини ігноруються чи їм кинутий виклик, «тоді у небезпеці саме існування ОБСЄ». Чи вдасться уникнути цих ризиків для ОБСЄ — головне питання найближчого майбутнього.
XS
SM
MD
LG