Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:35

Британія легко здолала першу перепону до ратифікації нової угоди, що регулює діяльність ЄС


Олекса Семенченко Лондон, 23 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Нижня палата британського парламенту – Палата громад – зі значною перевагою проголосувала, щоб узяти за основу закон про Європейський Союз.Це фактично являє собою схвалення нещодавно підтриманої в Лісабоні угоди ЄС, яка регулює діяльність цієї організації у складі 27 країн. Нову угоду для набуття нею чинності мусять ратифікувати всі країни ЄС. Велика Британія завжди вважалася у Європейській спільноті однією з найбільш скептичних щодо інтеграційних процесів. Лондон завжди дбав про своє національне вето, особливо, з питань зовнішньої політики й імміграції. Тож багато оглядачів вважають, що підтримка Лісабонської угоди являє собою потеплішання Британії до ЄС, а з іншого боку, є доказом того, що нова угода не становить великої небезпеки для національних суверенітетів країн-учасниць Євросоюзу.

За схвалення закону про ЄС в цілому проголосувало 362 депутати Палати громад парламенту, проти було 224. Однак для євроскептиків це голосування не стало холодним душем: вони присягаються й далі боротися проти угоди, щиро вірячи, що йдеться про виживання британської національної тотожності. Голосування стало фіналом п’яти годин запеклих парламентських дебатів. Початок їм дав міністр закордонних справ Дейвід Мілібанд, який заявив, що Лісабонська угода є на добре як для Британії, так і для Європи. Але міністр опинився під шквалом критики від кількох депутатів від його власної Лейбористської партії, а найбільша опозиційна Консервативна партія звинуватила лейбористський уряд у відступі від власних обіцянок провести референдум щодо угоди ЄС.

Слід зазначити, що представники партії «Торі» тут дещо перекручують факти, адже лейбористський уряд обіцяв референдум щодо Конституції ЄС, який не знадобився після того, як той документ було відкинуто на референдумах у Франції та Голландії. Однак нині консерватори наполягають, що Лісабонська угода, практично, не відрізняється від Конституції. Тоді як верхівка панівної Лейбористської партії вважає, що нинішня угода містить механізми захисту британських національних інтересів.

Міністр закордонних справ Дейвід Мілібанд із цього приводу заявив: «Чим уважніше британці придивлятимуться до цієї угоди, тим більше відчуватимуть, що міфи, які поширюються про те, що Британія втратить місце у Раді Безпеки ООН, що ми віддамо свої повноваження Брюсселю, насправді є лише міфами. А реальністю є те, що ця угода дає більше повноважень Британії, реформує європейську бюрократію і готує Європу до роботи з 27-ма країнами».

Консерватори і далі за референдум

Консерватори продовжують наполягати на оголошенні референдуму, знаючи, що євроскептичні британці, найімлвірніше, проголосують проти. Але міністр закордонних справ категорично відкинув можливість референдуму.

Дейвід Мілібанд: «Ми маємо парламентську демократію, через яку народ здійснює свою владу. Народ використовує свої владні повноваження у момент голосування на виборах. І я вважаю, що це правильно».

Тепер у Британії точитимуться парламентські дебати у процесі обговорення, рядок за рядком, усього тексту Лісабонської угоди. Це триватиме щонайменше половину наступного місяця.

На бік уряду в питанні відмови від референдуму стала третя за величиною Ліберально-демократична партія. Водночас, під час голосування за те, щоб узяти закон про ЄС як основу, 18 депутатів фракції панівної партії проголосувало проти.
XS
SM
MD
LG