Згідно з угодою, яку в Москві підписали Президент Сербії Борис Тадич і Прем’єр-міністр Воїслав Коштуниця, російський енергетичний гігант і газовий монополіст «Ґазпром» отримує 51% акцій сербського нафтового монополіста, компанії «НІС».
Із підписанням цих угод Сербія, за словами Президента Росії Владіміра Путіна, «стає одним із визначальних транзитних вузлів у системі постачання російських енергоносіїв, що формується, на півдні Європи, у системі довготривалій, надійній та високоефективній і, що надзвичайно важливо, такій, що зміцнить енергозабезпечення і Сербії, і всього європейського континенту».
Сюди з Сибіру прокладуть магістральний газогін «Південний потік», що пройде по дну Чорного моря. Загальна сума угоди не розголошується, але, за оцінками, це понад 2 мільярди доларів.
Підтримка Кремля для Белграда важливіша
Європейський Союз висловлював застереження з приводу цієї угоди, що вона є політично мотивована, але Сербія відкидає ці звинувачення. На думку європейських оглядачів, сербський уряд та Президент Борис Тадич шукають підтримки Кремля перед вирішальним другим туром президентських виборів 3 лютого.
Значну роль на цих виборах відіграє питання про незалежність краю Косово. І Росія надає повну підтримку позиції Белграда про неприйнятність повної незалежності Косова.
На цьому сьогодні на переговорах у Москві ще раз наголосив Владімір Путін: «Ми ще раз підтвердили, що Росія категорично проти одностороннього проголошення незалежності Косова. Це небезпечно для всієї системи міжнародного права й загрожує негативними наслідками і для Балкан, і для всього світу».
Європейський Союз підтримує кроки Косова до незалежності, однак президент Путін вважає, що Сербії та Росії вдалося схилити принаймні частину європейців на свій бік. При цьому Путін не оминув нагоди виставити свою країну як джерело демократії й покритикувати Захід, і в першу чергу блок НАТО, за «недемократичність».
«Позиція Росії з цього питання одержує підтримку серед тих політиків у Європі, які, незважаючи на політичне гноблення блокової дисципліни, передусім, звичайно, в натівських структурах, виявляють політичну мужність, демонструють незалежність поглядів та, в кращих традиціях російської політичної культури, прагнуть поширити принципи демократії та справедливості на міжнародну сферу», – заявив російський президент.
Росія поновлює вплив на Балканах
Як вважає аналітик із Центру Ніксона у Вашингтоні Ніколас Ґвоздєв, Захід став жертвою своїх власних ілюзій про те, що Росія втратить вплив на Балканах зі вступом балканських країн до НАТО.
Однак членство в НАТО не завадило їм повернутися якщо не під політичний, то під енергетичний вплив Кремля, говорить Ніколас Ґвоздєв.
«Кілька років тому здавалося, що після того, як НАТО включило до свого складу Румунію та Болгарію, вони вийшли з-під випливу Росії. Останні події є сигналом того, що Росія повертається на Балкани як значна стороння сила», – зауважує аналітик.
Матеріали до теми: Росія знову переграє Європейський Союз у Сербії Росія і Владімір Путін продовжують газовий наступ на Європу. Цього разу – через Болгарію та Сербію (аналітичний огляд)
Із підписанням цих угод Сербія, за словами Президента Росії Владіміра Путіна, «стає одним із визначальних транзитних вузлів у системі постачання російських енергоносіїв, що формується, на півдні Європи, у системі довготривалій, надійній та високоефективній і, що надзвичайно важливо, такій, що зміцнить енергозабезпечення і Сербії, і всього європейського континенту».
Сюди з Сибіру прокладуть магістральний газогін «Південний потік», що пройде по дну Чорного моря. Загальна сума угоди не розголошується, але, за оцінками, це понад 2 мільярди доларів.
Підтримка Кремля для Белграда важливіша
Європейський Союз висловлював застереження з приводу цієї угоди, що вона є політично мотивована, але Сербія відкидає ці звинувачення. На думку європейських оглядачів, сербський уряд та Президент Борис Тадич шукають підтримки Кремля перед вирішальним другим туром президентських виборів 3 лютого.
Значну роль на цих виборах відіграє питання про незалежність краю Косово. І Росія надає повну підтримку позиції Белграда про неприйнятність повної незалежності Косова.
На цьому сьогодні на переговорах у Москві ще раз наголосив Владімір Путін: «Ми ще раз підтвердили, що Росія категорично проти одностороннього проголошення незалежності Косова. Це небезпечно для всієї системи міжнародного права й загрожує негативними наслідками і для Балкан, і для всього світу».
Європейський Союз підтримує кроки Косова до незалежності, однак президент Путін вважає, що Сербії та Росії вдалося схилити принаймні частину європейців на свій бік. При цьому Путін не оминув нагоди виставити свою країну як джерело демократії й покритикувати Захід, і в першу чергу блок НАТО, за «недемократичність».
«Позиція Росії з цього питання одержує підтримку серед тих політиків у Європі, які, незважаючи на політичне гноблення блокової дисципліни, передусім, звичайно, в натівських структурах, виявляють політичну мужність, демонструють незалежність поглядів та, в кращих традиціях російської політичної культури, прагнуть поширити принципи демократії та справедливості на міжнародну сферу», – заявив російський президент.
Росія поновлює вплив на Балканах
Як вважає аналітик із Центру Ніксона у Вашингтоні Ніколас Ґвоздєв, Захід став жертвою своїх власних ілюзій про те, що Росія втратить вплив на Балканах зі вступом балканських країн до НАТО.
Однак членство в НАТО не завадило їм повернутися якщо не під політичний, то під енергетичний вплив Кремля, говорить Ніколас Ґвоздєв.
«Кілька років тому здавалося, що після того, як НАТО включило до свого складу Румунію та Болгарію, вони вийшли з-під випливу Росії. Останні події є сигналом того, що Росія повертається на Балкани як значна стороння сила», – зауважує аналітик.
Матеріали до теми: Росія знову переграє Європейський Союз у Сербії Росія і Владімір Путін продовжують газовий наступ на Європу. Цього разу – через Болгарію та Сербію (аналітичний огляд)