Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:19

Зіткнення персоналій чи конфлікт, закладений у Конституції?


Тетяна Ярмощук Київ, 30 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Ініціативи Уряду супроводжуються миттєвими контрініціативами президентського Секретаріату. Юлія Тимошенко обіцяє бути терплячою, але перелік проблем, де сторони демонструють відмінне і дуже відмінне бачення, дедалі збільшується. Чим викликане президентсько-прем’єрське протистояння, і якими можуть бути його наслідки?

Каталог розбіжностей у поглядах Президента та Прем’єра відкриває газове питання. Юлія Тимошенко – за якнайшвидшу відмову від компанії-посередниці РосУкрЕнерго. Віктор Ющенко заявляв, що наявність РосУкрЕнерго на ринку – це запорука дешевого газу для України. Далі – приватизація. Кабінет пані Тимошенко включив до списку підприємств, які підлягають першочерговій приватизації, акції шести обленерго. Президент вважає, що робити цього не варто. Юлія Тимошенко обіцяє доступне житло на дешеві кредити під 4-6% річних. У Секретаріаті Президента назвали це малоймовірним і запропонували свою програму доступного житла. Віктор Ющенко хоче звільнити керівника Ощадбанку, Юлія Тимошенко за нього горою. Нарешті, Прем’єр не проти виявити ініціативу у сфері, яку Президент вважає своєю і лише своєю, – йдеться про зовнішню політику.

Але Юлія Тимошенко обіцяє: задля досягнення гармонії в команді, вона стане взірцем терплячості й делікатності: «Уряд мусить рухати всі реформи у гармонії і у взаємозв’язку з демократичною коаліцією і з Президентом. Я, як керівник уряду, буду робити все, щоб така гармонія була досягнута. Безумовно, на початку роботи якісь тертя можуть мати місце. Але я хочу, щоб ви почули, що мого терпіння вистачить настільки, наскільки потрібно за будь-яких умов. І крім гармонізації між урядом, демократичною коаліцію і Президентом, більше від мене ніякої політики не побачите».

Через те, що наближаються президентські вибори?

Нинішнє протистояння між Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко має два виміри: тут є і системний фактор, і суб’єктивний, вважає політичний експерт Кость Бондаренко.

«Воно має і системний, і персональний характер. Системний характер визначається протистоянням між двома інститутами влади. Оскільки, коли Прем’єром був Віктор Янукович, було протистояння, і тепер, коли Прем’єром стала нібито бажана для демократичного табору Тимошенко. Є і суб’єктивні моменти, які викликані персональним протистоянням. Це те, що наближаються президентські вибори. У Юлії Тимошенко набагато вищий рейтинг, ніж у Президента. І Президент боїться рейтингу Тимошенко, боїться того, що вона буде йти на президентські вибори, забираючи у нього електоральну основу. Тому, думаю, що це протистояння має подвійний характер», – зазначив Кость Бондаренко..

Наразі не протистояння, а жорстка конкуренція?

На думку ж політолога Андрія Єрмолаєва, нинішні стосунки між Ющенком та Тимошенко протистоянням називати зарано. За його словами, наразі це жорстка конкуренція, яка, однак, може перейти у протистояння.

«Ці стосунки поки що не виходять за межі певної субординації і правил гри. У всякому разі, обидва політики не виносять цю гостру інтригу, як привід для відкритої політичної боротьби. Але дійсно, ця конкуренція вже може мати подовження і в більш відкритій, відвертій формі політичного протистояння. Причому я переконаний, якщо така фаза буде допущена, то дуже швидко політичне протистояння перетвориться на взаємну опозиційність», – вважає Андрій Єрмолаєв.

Поки що не зрозуміло, наскільки ефективною може бути система, яка має, по суті справи, два центри виконавчої влади зі співмірними, зрештою, повноваженнями. Навіть тоді, коли на відміну від 2006 року, ці центри очолюють нібито союзники. Навіть тоді, коли один із союзників постійно присягається не зазіхати на крісло іншого – щоправда, в тому випадку, якщо перший союзник поводитиметься «шляхетно».
XS
SM
MD
LG