Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 12:14

Книга «Мовчання дерев» американки українського походження захопила американських читачів


Мар’яна Драч Прага, 31 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Намагання віддати шану своїм українським кореням стало синонімом успіху для молодої американської письменниці українського походження Валі Дудич-Лупеску. Її книга «Мовчання дерев» (http://www.thesilenceoftrees.com) --> http://www.thesilenceoftrees.com увійшла до півфіналу конкурсу на найкращий новий роман, який проводить найпопулярніша в Сполучених Штатах компанія з продажу книг через інтернет «Амазон». Валя, мати трьох маленьких дітей, яка ще ніколи не була в Україні, із захопленням говорить про свою українську спадщину.

Валя Дудич-Лупеску
Валя Дудич-Лупеску присвятила свою книгу українцям, яких доля після Другої світової війни закинула у табори для переміщених осіб у Німеччині. «Я хотіла дати висловитися тим, кого змушували мовчати історія, війна і несправедливість», – розповідала письменниця.— «Дуже багато українців опинилося в Німеччині у цих таборах. Вони не знали, що робити. Вони, звичайно, хотіли повернутися додому, але боялися. Мене завжди хвилювала ця сторінка історії. Як би я повелася на їхньому місці? Це покоління вмирає, ці історії губляться».

Книга «Мовчання дерев» починається з того, як 16-річна Надя Лисенко посеред ночі потайки вибирається з дому, щоб розпитати у ворожки про свого коханого і про свою долю. А коли повертається назад, то бачить домівку у вогні і не може знайти своїх родичів. Надя опиняється у таборі переміщених осіб у Німеччині, з якого потім вирушає до Америки, щоб уже там почати нове життя.

Родовід Наді Лисенко
У Чикаґо героїня отримує листа з України.Настає час розібратися у минулому і в собі. «У моїй книзі Надя, вже старша, ніколи не розповідала про себе через страх і сором. І тут вона отримує відкритий конверт з України. Вона не знає, чи лист загубився, чи хтось його забрав, але несподівано її охоплюють всі ці спогади, і вона постає перед вибором: нарешті відкрити правду своїм дітям і внукам, чи ці спогади відійдуть разом із нею», – продовжує розповідь письменниця.

Бабусі та дідусі письменниці були остарбайтерами в Німеччині

Схожі історії авторка книги Валя Дудич-Лупеску чула від своїх рідних – її бабусі та дідусі були остарбайтерами в Німеччині, згодом вони змогли виїхати за океан. Батьки Валі народилися вже в Америці, але виховували доньку за своїми традиціями: дівчинка ходила до суботньої української школи, танцювала в українському гуртку. До трьох років Валя розмовляла лише українською: «Для мене українські казки і українська мова – то є мова мого серця. І ті казки є, як кров, те, що всередині нас, те, що дає нам життя, те, що дає нам зв’язок з Україною, з нашими предками».

Карти, якими ворожили героїні книги Надії Лисенко
Драматична історія про повоєнну долю українців, змушених до еміграції, зачепила за живе багатьох читачів у США. Коли американська компанія з продажу книг в інтернеті «Амазон» оголосила конкурс на найкращий новий роман, то книга Валі Дудич-Лупеску не лише вийшла до півфіналу, але й зібрала найбільше читацьких рецензій. Як пише один із критиків, «це дуже сумна, красива історія, яка є оригінальною і захопить багатьох читачів уже з першої сторінки». У книзі можна прочитати і про Червону руту, і про русалок, і про домовиків— про все, чим багата українська спадщина.

Переможців вибирають самі читачі

Переможців конкурсу «Амазон» вибирають самі читачі, які пишуть рецензії на оприлюднені уривки ще не опублікованих книг. Ім‘я найкращої нової книги оголосять 7 квітня і за бажанням до вибору можуть долучитися й слухачі та читачі сайту Радіо Свобода за адресою: http://www.amazon.com/dp/B0011ZCAJC

«Гадаю, що «Мовчання дерев» — це історія про важливість історій. Як усне слово має силу пов‘язувати людей і зберігати спадщину, зцілювати»,— зауважила учасниця конкурсу, письменниця Валя Дудич-Лупеску.

Валя Дудич-Лупеску народилася в Чикаго 1974 року. Навчалася в університеті ДеПол, а згодом здобула ступінь магістра в Інституті мистецтв у Чикаґо. Останні роки її родина живе між Чикаґо і Франкфуртом, де чоловік працює програмістом. Вони виховують двох доньок і сина, (наймолодшій дитині півроку, а старшій – 4 з половиною), як і колись її батьки, співає своїм дітям українських пісень, оповідає українські казки та мріє повезти родину до України, де сама ще ніколи не була.
XS
SM
MD
LG