Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 00:15

Депутат і інша робота – досвід країн ЄС: суміщення можливе, але обмежене


Наталія Вікуліна Брюссель, 1 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Європарламентарі можуть мати додаткову роботу, але вони зобов’язані заповнити фінансову декларацію, з якою може ознайомитися кожен користувач інтернету. Це з’ясувала наша брюссельська кореспондентка, яка також поцікавилася в чотирьох євродепутатів, чи можуть парламентарі в їхніх країнах працювати за сумісництвом. Виявляється, можуть, хоча ця можливість буває дуже обмежена.

Депутати у Фінляндії можуть заробляти додаткові гроші, ніхто не може заборонити їм працювати юристом чи лікарем, пояснив фінський європарламентар Генрік Лакс. Він вказав, що йдеться виключно про роботу, яка є сумісною з роботою члена парламенту і яка не фінансується за рахунок громадських коштів.

На запитання Радіо Свобода, чи працює додатково він сам, Лакс, який має великий стаж роботи у парламенті Фінляндії, відповів: «Ні, не працюю, час не дозволяє. Я є депутатом 21 рік, упродовж мого першого чотирирічного терміну я все ще виконував деяку роботу у великій компанії, в якій я пропрацював 14 років. Але з того часу я не маю ніякої справжньої додаткової роботи. Я був членом наглядової ради в деяких компаніях. Нині я досі очолюю правління маленької компанії моєї дружини. Але цим вона заробляє собі на життя, разом із її бізнесовим партнером. Я ж не отримую ніякої винагороди за це».

Європарламентар від Німеччини Гельмут Марков пояснив Радіо Свобода, що в його країні депутати мають право виконувати додаткову роботу, але за певних умов: «Вони зобов’язані повідомити про це, і коли прибуток за рік перевищує певну суму, вони мають також про це заявити. І в Європарламенті так само – депутатам слід заповнити декларацію про прибутки, де вони мають сказати, в яких інших компаніях, організаціях чи інших місцях вони працюють».

Польща: депутати мають жити на одну зарплату

Член Європарламенту від Польщі Збіґнєв Залеський повідомив, що в його країні працює так зване правило «однієї зарплати» – тобто депутатам дозволено працювати в певних галузях, але отримувати платню вони можуть тільки в одному місці. Водночас польським парламентарям не дозволено працювати в установах, які фінансуються за рахунок державних коштів.

За словами Залеського, трапляються випадки, коли депутати мають свої приватні компанії. Приміром, двоє польських парламентарів із району Любліна не отримують зарплату в парламенті, адже вони одержують гроші від власного бізнесу, зауважив євродепутат.

Про можливість суміщати роботу в Європарламенті з іншою діяльністю Збігнєв Залеський розповів Радіо Свобода: «Із євродепутатами це трохи шалений випадок. Це було щось нове: нас обрали, а закон не мав положень щодо європарламентарів. Тоді до закону внесли зміни, які передбачають, що наш місцевий парламент може нам платити, але більше нічого сказано не було. Це означає, що ніщо інше не заборонено. Особисто я працюю в двох місцях і отримую зарплату і в Європарламенті, і в моєму університеті. А мій колега за стінкою аудиторії, де я промовляю, такого робити не може, тому що він працює в польському Сенаті. Тож він може мати зарплату тільки в Сенаті чи тільки в університеті. Тож він обрав Сенат, тому що там платять набагато більше – десь утричі».

Нідерланди: сумісництво суворо обмежене

Депутат Європарламенту Ян-Марінус Вірсма пояснив Радіо Свобода, що в його рідних Нідерландах парламентарі можуть працювати додатково, але за дуже специфічних умов. Наприклад, вони не можуть керувати бізнесом. І загалом у Нідерландах діяльність члена парламенту розглядається як робота на повну ставку.

Водночас, каже Вірсма, були такі ситуації, коли лікар ставав членом парламенту і продовжував працювати за основним фахом – для того, щоб бути здатним підтримувати свої професійні навички і контакти з пацієнтами. Працювати вчителем у школі депутатам не дозволяється, бути ж викладачами чи виконувати якусь іншу, пов’язану з університетом, роботу парламентарі мають право.

Сам Ян-Марінус Вірсма зазначив, що не працює ні в якому іншому місці, окрім Європарламенту, хоча і є членом правління деяких фундацій: «Але це не робота. Іншої роботи в мене немає. Бути членом Європарламенту – це робота на повну силу. І, крім того, нам платять також і за те, щоб ми працювали на повну ставку, а не неповний робочий день».
XS
SM
MD
LG