Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:13

«Зиск від СОТ» Що ж може дати Світова організація торгівлі простим людям?


ГЛАС НАРОДУ:
Що Ви знаєте про Світову організацію торгівлі й можливу користь від вступу до СОТ?
Наталя, аспірантка:
- Думаю, що позитиву буде більше. Знизяться ціни на промислові товари, на одяг. Можливо, зростуть ціни на продукти харчування, але з часом все владнається.
Павло, студент:
- Вступ до СОТ розширює економічні можливості України, зв’язки з іншими країнами.
Оксана, домогосподарка:
- Спочатку слід розібратися зі своїми внутрішніми проблемами, а потім думати чи вступати нам у СОТ. Чужа допомога – це найчастіше ще й борги.
Михайло, інженер:
- Кажуть, що нашій сільгосппродукції важко буде. Але ж і позитиви є.
Ірина Костянтинівна, пенсіонерка:
- З нас не будуть брати мито. Весь світ, країни, що вступили до СОТ, ще ніхто не пошкодував.
Марічка Набока, Сашко Лащенко


Однією з головних подій цього місяця може стати вступ України до Світової організації торгівлі. Офіційно це може відбутися 5-го лютого. Документи про вступ України до СОТ узгоджені остаточно, тому процес, який тривав півтора десятиліття, нарешті завершується. Тож, як членство у цій організації відіб’ється на кишені простих українців?

Вільна торгівля і, як наслідок, - більший вибір товарів і послуг. Конкуренція з-за кордону, яка заохочує вітчизняне виробництво і, як наслідок, - зниження цін і підвищення якості. Водночас зростання експорту вітчизняної продукції, і, як наслідок, – поповнення бюджету, завдяки чому подальше надходження коштів у соціальну сферу. Крім того, активніший товарообмін, що підживлює розвиток нових технологій. (Це видно на прикладі мобільного зв’язку). Такою, на думку експертів, є користь для простих людей від вступу країни до Світової організації торгівлі. Як переконує колишній заступник Національного банку України Ярослав Солтис, від приєднання до СОТ українська економіка лише виграє:

«Наслідки будуть позитивні. Цивілізовані, успішні держави є членами СОТ. Ми приєднуємося до цього ряду держав, які мають успіхи в економіці, в торгівлі зокрема. Для всіх галузей буде позитив, ми будемо брати нормальні технології, з мінімальними податками, з митними зборами, ми будемо йти поруч з іншими державами».

Переважна більшість республік колишнього СРСР вступила до Світової організації торгівлі. Зокрема, Киргизстан став членом СОТ десять років тому. Як розповів директор Киргизької служби Радіо Свобода Тинч Чороєв, за цей час виникали і труднощі, насамперед через неготовність місцевих чиновників. Але в цілому плюсів від вступу до СОТ значно більше:

«Це підготувало ґрунт і стало стимулом для того, щоб у Киргизстані були реформовані галузі ринкової економіки. На жаль, багато чиновників не були готові до таких кардинальних змін».

Як і Киргизстан, Латвія приєдналася до СОТ ще десять років тому. Як зазначає кореспондентка Радіо Свобода у Ризі Людмила Пилип, від приєднання до всесвітнього торгового клубу ця колишня радянська республіка отримала значний позитив:

«Латвійський товар з’явився не тільки на європейському ринку, але й у країнах Азії, Африки та Латинської Америки. Ще одним плюсом стало збільшення іноземних інвестицій у латвійську економіку. Збільшення конкуренції заставило місцевих виробників покращити якість продукції. Що стосується пересічних латвійців, то тут дала знати про себе звичка ще радянських часів: «запасатися на всяк випадок». За декілька днів до вступу Латвії до СОТ з магазинів почали щезати сірники, цукор та сіль. Однак, одразу після вступу країни до СОТ особливих змін люди не відчули».

А чи готові витримати конкуренцію українські виробники після вступу до СОТ України? Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Іван Томич переконує, що готові. Якщо тільки українська влада не перешкоджатиме:

«Тут є багато перебільшень, ніби українське сільське господарство не має реального виробництва і якщо відкриються двері, то все хлине. Так не буде. Насправді український виробник втрачає, бо влада обмеженнями відбирає в нього в ціні. Є ймовірність того, що різко підніметься ціна і виробник зможе збільшувати виробництво».

Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін теж переконує: боятися вступу до СОТ не варто, такий крок принесе користь передусім простим споживачам:

«Якщо ми відкриємо ринки для банківських послуг і послуг страхування (що передбачається протоколом СОТу) для іноземних фінансових установ, то зрозуміло, що вони прийдуть сюди зі своїми продуктами, і для споживача це буду добре. Бізнес буде робити важче в нашій країні, бо конкуренція збільшиться, але переваги набагато більші».

Скептики щодо входження у СОТ стверджують: після вступу до цієї організації виникне загроза аграрному сектору України. Мовляв, іноземна сіль господарська продукція заполонить Україну, а вітчизняні виробники не зможуть змагатися з імпортерами. В’ячеслав Цимбал, директор департаменту співробітництва із СОТ Міністерства економіки такі песимістичні пронози не поділяє:

«Яка загроза може бути, якщо є механізми захисту ринку? Підтримка має надаватися нашим бюджетом, це називається субсидування галузі. В рамках СОТ є механізми, які можуть зупинити масовий імпорт».

Від глобалізаційних процесів ніде не дінешся, - констатує економіст Олександр Рябченко. Тож держава повинна примусити вітчизняних виробників краще працювати після вступу до СОТ:

«Ніхто за світовою глобалізацією не може встигнути і покращити виробництво таким чином, щоб воно було конкурентноздатним. Тому треба допомагати національному виробнику, дати йому, наприклад, пільгові кредити».

Отже, за кілька днів вступ України до Світової організації торгівлі мають схвалити остаточно. Ця подія очікується на засіданні Генеральної ради СОТ. Після цього входження до СОТ має ратифікувати Верховна Рада.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG