Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:31

Звідки береться нелюбов до себе?


Інна Набока Київ, 4 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Можливо, комусь ця проблема здається не такою вже й серйозною, особливо на тлі глобальних проблем людства. Проте для деяких людей вона визначає ледь не все їхнє життя. Мова йде про дисморфофобію – неприйняття власної зовнішності.

Нещодавно мені поскаржилася знайома: «Ніяк не можу влаштуватися на пристойну роботу. Це все тому, що я така товста. Ненавиджу себе!» Щиро кажучи, я здивувалася. Молода, симпатична, можливо, справді, як на сучасні стандарти, трохи повненька, але ж не моделлю хоче працювати, за фахом вона економіст. Чому ж така нелюбов до себе?

У психології це неприйняття власної зовнішності, болісні переживання через якісь реальні, а частіше навіть уявні фізичні вади, страх перед власним тілом називають дисморфофобією. Серед її основних ознак – активне невдоволення своєю зовнішністю і звинувачення її у всіх особистих негараздах. А ще перенесення всіх психологічних проблем у «тілесну сферу», переконання, що варто лише змінити на краще свою зовнішність, як негайно зміниться все життя.

Насамперед жінки і підлітки

Прийнято вважати, що дисморфофобія – проблема виключно жіноча. Адже споконвіку жіноцтву нав’язується переконання, що найважливіше для жінки саме зовнішність, що це її найбільший капітал. Звідси й виснажливі дієти, і справжнісінькі голодування, і сумнівні способи омолодження, і складні, далеко не завжди потрібні, пластичні операції.

Проте, не байдужі до того, як вони виглядають, і сучасні чоловіки. А найчастіше від дисфморфофобії страждають підлітки. Адже для них дуже важливо бути «як усі». І якщо юнак чи дівчина не вписуються у якісь прийняті у молодіжній субкультурі «канони» краси, вони особливо болісно переживають свою, як їм здається, потворність.

Причини багатьох наших бід не зовні, а всередині нас самих

На думку психологів, неприйняття власного тіла з’являється тоді, коли людина, яка не може знайти причину своїх особистих негараздів, починає звинувачувати у всьому свою «непривабливу» зовнішність. Але насправді причини багатьох наших бід є не зовні, а всередині нас самих, у наших душевних проблемах. А от головною, так би мовити, соціальною причиною дисморфофобії є мода на зовнішність укупі з усюдисущою рекламою. Саме вони диктують жорсткі стандарти «краси по-сучасному». Тож не дивно, що будь-яка, а особливо надто молода людина, чиї пропорції в чомусь не відповідають цьому суспільному «ідеалу», відчуває, в кращому випадку, певний дискомфорт. Ну, а в гіршому – починає ненавидіти власне тіло.

Про те, як подолати цей протиприродний стан – наступного разу.
XS
SM
MD
LG