Доступність посилання

ТОП новини

Христя Фріланд: журналісти в політиці мають зрозуміти, де межі компромісу


Тоні Блер і Христя Фріланд
Тоні Блер і Христя Фріланд

Канадський політик і донедавна журналіст Христя Фріланд протягом трьох днів була модератором зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» (YES) в Києві, розпитуючи різних гостей форуму, від керівника Донеччини Сергія Тарути до співака В’ячеслава Вакарчука і колишнього британського прем’єра Тоні Блера. Перед відльотом з України Христя Фріланд поділилася з Радіо Свобода своїми спостереженнями про політику Заходу щодо України, про виклики, які постали перед українським суспільством, і про дорогу журналістів у політику. З листопада 2013 року Фріланд є депутатом парламенту Канади від Ліберальної партії, до того вона обіймала ключові редакторські посади в західних газетах «Файненшал Таймс», «Глоуб енд Мейл» та в медійній корпорації Thompson Reuters.

– Форуми «Ялтинської європейської стратегії» (YES) викликали суперечливі оцінки ще від початку 11 років тому. Цього року українська громадська діячка Ганна Гопко відмовилася від запрошення на конференцію, бо вважає, що Україні не потрібні такі посередники, як олігарх Віктор Пінчук для спілкуванням зі світом. На її думку, ці форуми використовують для відбілювання репутації Віктора Пінчука і його тестя, колишнього президента України Леоніда Кучми. Щоб б Ви відповіли Ганні Гопко?

– Я безперечно поважаю Ганну Гопко та її думку, і вважаю, що це вибір, який кожен має робити самостійно. На мою думку, конференції, які протягом 11 років влаштовує пан Пінчук, були корисними у двох напрямках. По-перше, він залучає в Україну іноземців і демонструє їм українську дискусію. Я думаю, що це дуже важливо і за ці роки призвело до деяких дуже важливих контактів. Але найважливіше, це створює унікальну можливість для людей, які ухвалюють рішення в світі, але необов’язково близькі до справ України, досить близько зазирнути всередину.

Що було головним досягненням цьогорічної конференції «Ялтинської європейської стратегії»?

Західних учасників найбільше вразило, як усі українські учасники підтримували ідею демократичної, єдиної України

– Як я щойно сказала, це відкриття вікна в українські політичні дебати. По-друге, і це я думаю було важливіше в попередні роки, ніж цього, це створення відкритого простору для українців з різних політичних сфер для спілкування один з одним. Це було особливо важливо під час президентства Януковича, де дедалі більше авторитарна влада опинялася прямо поруч із деякими своїми опонентами. Цього року, я думаю, що західних учасників (людей, які не читають українською, але стежать за українськими справами переважно через очі зовнішніх спостерігачів, ніж через очі й слова українців), їх найбільше вразило те, як усі українські учасники підтримували ідею демократичної, єдиної України. Справді вражає, як проходило це послання.

Ви загадали, що раніше це був майданчик для різних політичних сил, але цього року на форумі не було помітно членів Партії регіонів, представників так званого «Опозиційного блоку». На конференції були представники переважно провладних сил.

– Це вірно, представники Партії регіонів мали виступати на кількох панельних дискусіях, але вони не з’явилися. Ми побачимо, що покажуть жовтневі парламентські вибори про рівень підтримки Партії регіонів в Україні. Я підозрюю, що відсутність їхнього представництва на форумі можливо відображає зменшення їхнього впливу в українській політиці (у неділю Партія регіонів оголосила, що бойкотуватиме жовтневі парламентські вибори – ред.).

На конференції зате були присутні українські журналісти, які вирішили зайнятися політикою, такі як Мустафа Найєм і Сергій Лещенко. Щоб Ви їм порадили? Ви також змінили кар’єру, з журналіста стали політиком, чи це вірне рішення?

– Гадаю, що це сильно залежить від людини й від обставин. Щодо цієї групи молодих українців, які йдуть в політику, то я була здивована і дуже щаслива, що вони це роблять. Я обговорювала це з президентом Естонії (він є колишнім керівником Естонської редакції Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа – ред.). Він сказав, що заохочував цю хвилю активістів Майдану йти в політику. За його словами, інстинкт каже цього не робити, бо політика повна компромісів і повна двозначності, порівняно з роллю на Майдані і можливістю бути чітким і однозначним. Але він вважає, що це дуже важливо, щоб такі люди йшли в політику. Я погоджуюся. Я думаю, що великим викликом буде зрозуміти, де вірний рівень компромісу, як реалізувати свої ідеї так, щоб не зрадити своїх ідеалів. А це буде важко.

«Важливо, щоб молоді люди йшли у політику» – Христя Фріланд
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:51 0:00

Нещодавно Ви написали статтю в газеті «Нью-Йорк Таймс», закликаючи Захід до моральної чіткості стосовно України, згадуючи твіт #RussiaInvadedUkraine («Росія вторглася в Україну»), який, до речі, придумав наш колега з Білоруської редакції Радіо Свобода. Тепер ми є свідками нової хвилі європейських та американських санкцій щодо Росії, відомо про схожу політику канадського уряду. Чи можна вважати, що тепер позиція Заходу чітко окреслена?

Тоні Блер щиро здивувався, що у 2014 році Росія відчуває, що варто силою змінювати зовнішню політику іншої держави

– Під час конференції, та й загалом, я помітила чіткішу позицію західних лідерів. Я чула з вуст Тоні Блера (колишнього британського прем’єра – ред.) і Хосе Мануеля Баррозу (керівника Єврокомісії – ред..), що в Україну було вторгнення, що українські кордони порушили і цього не можна допускати. Думаю, що Тоні Блер це визначив справді влучно: «ми вважаємо, що це добре для України приєднатися до Європи, але якщо українці скажуть: «ми змінили думку, ми більше не хочемо бути частиною групи», то нам ніколи не спаде на думку змушувати їх це робити». Він щиро здивувався, що у 2014 році Росія відчуває, що варто силою змінювати зовнішню політику іншої держави. Можливо це звучить як спрощене пояснення, але це саме те, що відбулося. Це добре чути від західних політиків, що вони саме так бачать конфлікт. Я думаю, що це важливо.

Деякі заяви буди дуже різкими. Колишній керівник МВФ Домінік Стросс-Кан зазначив, що на Заході не готові вмирати за Україну, але поцікавився, а де ж солідарність, де гроші? Чи допомога, яку пропонує Захід, на Вашу думку, достатня, з огляду на виклики, які постали перед Україною?

Можна передбачити додаткову фінансову та іншу підтримку України, продовження санкцій щодо Росії

Мені здається, що параметри західної підтримки стають дедалі чіткішими. Важко уявити, щоб сюди були залучені західні військові, принаймні з огляду на нинішні виміри конфлікту. Але я думаю, що можна передбачити додаткову фінансову та іншу підтримку України, продовження санкцій щодо Росії. Я була вражена, що коли йдеться про підтримку України, то на Заході дедалі частіше відчувається скепсис щодо спроможності України реформуватися і прийняти допомогу без корупції. Мені здається, що зростає розуміння того, що Майдан був справжньою демократичною революцією на чолі з різного кшталту чудовими молодими ідеалістами, але панує скептицизм, чи урядові реформи є достатніми, це навіть стосується обмеженого прохання, чи може влада в Україні приймати допомогу без того, щоб вона зникала у традиційному корумпованому смозі.

Українські офіційні представники на зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» визнавали проблему. Про це говорив прем’єр Яценюк, а президент Порошенко обіцяв новий закон із боротьби з корупцією. Чи влада мала досить часу, щоб більше зробити на шляху реформ?

Я з великим розумінням ставлюся до викликів, які постали перед українською владою. Вони провели президентські вибори, на черзі парламентські вибори, і вони мають воювати. Для будь-якого зовнішнього спостерігача буде помилкою думати, що це легко. Разом з тим, для того, щоб Україна подолала цей надзвичайно складний конфлікт, вона має прискорити темпи реформ.

Ще про західне сприйняття подій в Україні. На думку українського журналіста, а віднедавна й політика Мустафи Найєма, російська пропаганда просякла у західні ЗМІ. У своєму виступі на конференції «Ялтинської європейської стратегії», він дивувався, чому західні ЗМІ пишуть про повстанців, яких в Україні називають терористами, чому західні журналісти запитують його про вбивства співвітчизників на Сході. Чи справді російська пропаганда, російське сприйняття подій в Україні, є настільки потужними?

Мустафа Найєм, cпівзасновник та головний редактор «Громадського ТБ»
Мустафа Найєм, cпівзасновник та головний редактор «Громадського ТБ»

Я не думаю, що ці ідеї провідні. Але я здивована, наскільки ефективною є російська пропаганда. Я думаю, що ми не бачили такої пропаганди радянського стилю ще з часів Радянського Союзу. А деякі з інститутів, які в нас є для боротьби з такого кшталту пропагандою, такі як Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, атрофовані, і деякі наші

Я здивована, наскільки ефективною є російська пропаганда. Ми не бачили такої пропаганди ще з часів Радянського Союзу

інтелектуальні м’язи, які ми використовували для боротьби з такою пропагандою, теж атрофовані. Тому погоджуюся з Мустафою, що російська пропаганда була успішнішою, ніж я думала, що вона буде. Вона не визначає порядок денний, але має вплив.

Що має робити у цій ситуації Захід?

Думаю, що дуже добре, що існує Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, думаю, що західні уряди мають докласти більше зусиль, щоб протидіяти пропаганді і робити це по-новому, це те, чим західні уряди не займалися. І я думаю, що західні політики, західні журналісти мають працювати трохи важче, щоб намагатися дійти до такої моральної чіткості, щоб бачити російську пропаганду наскрізь.

  • Зображення 16x9

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода – з 1996 року. Вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор Української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG