«Митниця» між «ДНР» та «ЛНР»: замість проекту «Новоросія» – просто бізнес

Сепаратистські угруповання «ДНР» та «ЛНР» обмежують перевезення товарів та пересування людей між територіями, які вони контролюють, ідеться на сайтах сепаратистів. Ватажки цих угруповань називають такі обмеження «посиленням митного контролю». Українські політики пояснюють це зменшенням російської фінансової допомоги ватажкам бойовиків та їхнім бажанням заробити за рахунок місцевих мешканців. Більшість експертів, опитаних Радіо Свобода, вбачають у таких взаємних обмеженнях внутрішню конкуренцію ватажків сепаратистів, яку заохочують їхні російські куратори. Частина ж фахівців говорить, що такий розвиток подій збільшує розчарування жителів окупованих територій в ідеях сепаратизму, і цими настроями має скористатися українська влада.

Три кілограми м’яса або виробів з нього, 5 літрів соняшникової олії, по 50 кілограмів фруктів та овочів, три літри молока та деякі інші продукти – це той максимум, який одному місцевому жителю бойовики дозволяють провозити на територію, яку контролює угруповання ЛНР. До цього особам від 21 року дозволяють брати з собою до 200 цигарок, літр горілки, два літри вина і п’ять – пива. Окрім того, громадянам України заборонили пересуватися з території , контрольованої ЛНР, на територію, підконтрольну угрупованню ДНР і назад там, де немає блок-постів. Те ж саме стосується і місцевих підприємців. Всі ці дії ватажки бойовиків називають «посиленням митного контролю».

Головний так званий «митний пункт» між двома сепаратистськими анклавами – окуповане місто Дебальцеве. Раніше угруповання «ДНР» теж повідомляло про митний контроль на межі з територіями, що контролює угруповання «ЛНР», але не йшлося про такі жорсткі вимоги, які багато в чому є суворішими, ніж правила перевезення багажу між Україною та ЄС.

Цікаво, що в тексті свого рішення, яке сепаратисти назвали «постановою ради міністрів ЛНР», не забороняється транзит товарів на територію Росії, в тому числі з інших регіонів України.

Однак бойовики заборонили ввезення автівок без місцевої реєстрації (мається на увазі так звана «реєстрація» в сепаратистських угрупованнях). Раніше ватажки сепаратистів почали запроваджувати власні номерні знаки, ніде більш не визнані. Це означає, що автівки з такими нелегальними знаками не зможуть в’їжджати на підконтрольну українській владі територію.

У Державній прикордонній службі України так зване «посилення митного контролю між ДНР та ЛНР» наразі не коментують.

Утім, в останніх зведеннях ДПСУ ідеться про спроби перевезення значних партій товарів з мирних територій в зону української воєнної операції проти проросійських сепаратистів на Донбасі. Частину з них – перевозили з порушенням офіційного порядку.

Отже, існування потужного транзиту українських товарів через непідконтрольні території до Росії виключати не можна, визнають експерти.

Росія скорочує фінансування сепаратистів, окрім військової складової, тому й виникають ідеї на зразок «митниці» – Тимчук

Член парламентського комітету з національної безпеки та оборони, лідер групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук пояснює такі ініціативи сепаратистів зменшенням потоку фінансування з Росії та наміром ватажків бойовиків додатково збирати гроші за переміщення товарів, зокрема, продуктів харчування.

«Те, що ми спостерігаємо, це спроба керівництва сепаратистів «ДНР» якось наповнювати свій так званий «бюджет». Бо з вересня 2016 року Росія скорочує їхнє фінансування, крім військової складової. Так перший і другий змішані армійські корпуси російських військ та сепаратистів на Донбасі фінансуються у постійному обсязі, хоча і з затримками. А соціальну сферу Москва намагається перекласти на плечі бойовиків. Підприємства – здебільшого не працюють, шахти розбирають на метал. Є трохи контрабандного бізнесу, але цього мало. Тому сепаратисти вигадують «митницю» та подібні ініціативи», – каже депутат.

Дмитро Тимчук уточнює, що у Москві керівництво «ДНР» вважають більш економічно ефективним, бо корупція і розкрадання в угрупованні «ЛНР» – ще більші, тож ця відмінність і може бути причиною економічного розмежування двох окупованих територій. Однак, на думку депутата, Росія не має наміру об’єднувати два сепаратистські квазіутворення в одне, черговим свідченням чого і є так звана «митниця». Хоча на нарадах у Росії з сепаратистами цю тезу озвучують, поруч із тезою про нібито майбутнє приєднання окупованих районів до Росії.

«Це лише психологічна підтримка бойовиків, як то кажуть «денег нет, но вы держитесь здесь»,– пояснює Тимчук, цитуючи відому заяву російського прем’єра Дмитра Медведєва.

Як українська влада має реагувати на такі дії проросійських сил на Донбасі? Низка українських депутатів, зокрема Дмитро Тимчук, віце-спікер Оксана Сироїд та інші радять ухвалювати законодавство про окуповані території. У версії Сироїд, зокрема, йдеться і про статус окупованих територій та план деокупації. Треба визнати їх окупованими територіями, а не «окремими районами», і думати «не про те, що в окупантів і колаборантів відбувається між собою», а про те, як повернути цю землю під український контроль, вважає частина парламентарів.

Про форму деокупації між українськими політиками точаться гострі дискусії.

Це ніяка не розбудова «Новоросії», а поділ сфер економічного впливу та ринків краденого – експерти

Бойовики під виглядом «посилення митного контролю» ділять сфери економічного впливу та чорні ринки краденого, а Кремль не заважає їм, а то й сприяє в цьому, стверджує Віталій Овчаренко, громадський активіст та ветеран добровольчого батальйону «Артемівськ».

«Створюючи «прикордонні пости», лідери сепаратистських утворень силовим шляхом укріплюють свої сфери впливу. Є потоки гуманітарної та іншої допомоги з Росії. Є крадені автівки з України та Росії, є чорний ринок кольорових металів. Пересування товарів і людей обмежують, щоб одна банда не крала ресурси в іншої банди», – каже активіст та ветеран.

Україні така ситуація є певною мірою вигідною, бо вона показує облудність російської пропаганди на Донбасі, припускає Овчаренко. До того ж, потоки зброї й товарів в окупованих районах призведуть, а подекуди вже призводять, до внутрішніх збройних протистоянь між різними групами сепаратистів – на економічному ґрунті, визнає активіст. Але він бачить і негатив для українських громадян на окупованих територіях, які тепер зазнають ще більших утисків їхніх прав.

Співдиректор програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник пояснює ці процеси намаганням імітувати основні атрибути державності, серед яких і митниця, а також прагненням заробити гроші з місцевих мешканців.

«Я читав документ ЛНР. І думаю, що це є суто бізнесова річ. Ігор Плотницький і його оточення, а також меншою мірою Олександр Захарченко, взяли під свій контроль супермаркети, і конкуренція їм не потрібна. Від початку ці угруповання не мали реального бажання об’єднуватися. Це класичний сепаратизм, коли ватажки швидко вчаться заробляти на цьому гроші», – зазначив експерт.

Олексій Мельник при цьому уточнює, що принципових розбіжностей між угрупованнями немає, бо обидва – контролює Кремль. На думку експерта, про це свідчить, зокрема, централізоване командування обома армійськими корпусами російсько-сепаратистських військ.

Політолог Кирило Сазонов, який відстежує ситуацію в окупованих Донецьку та Луганську, стверджує, що ініціатива «митного контролю» – це проект, який вигадали ватажки бойовиків, а не Кремль.

«Це як в анекдоті, що «на прохання прикордонних собак на кордоні встановили ще кілька прикордонних стовпів». Кремль тут зовсім ні до чого, це подвійний бізнес. Тобто, з одного боку, вони за перевезення і переміщення будь-яких товарів збирають гроші в бюджет так званих «республік» і там його трошки «пиляють». З іншого боку, самі бойовики не гребують збити пару пачок цигарок з людей, що проїжджають. Тобто це просто «годівничка», – пояснює Кирило Сазонов.

Жителі окупованого Донецька та Луганська починають сприймати мешканців звільнених територій як більш успішних і заможних – експерти

Люди розчаровуються в ідеях сепаратизму, і це розчарування тільки збільшуватиметься. У цих умовах Україна має бути контрастом до кризи і утисків прав людини на окупованих територіях, стверджує Денис Казанський, журналіст, виходець з Донецька, який досліджує ситуацію в Донецьку і Луганську.

«Російські куратори не проти «митного контролю», вони там всім керують і це їхнє нововведення. Так звана «митниця» була там довго, але передбачала м’які умови. Зараз зробили суворі норми пересування людей і вантажів. Люди на окупованих територіях мають зрозуміти: ніхто не хоче зробити їх щасливими. Гітлер теж свого часу обіцяв «всіх звільнити», окупуючи країни Європи. Окупант ніколи в історії не приходить, щоб давати, він приходить, щоб брати. З непідконтрольних територій витягують всі ресурси, людей визискують, і побори лише зростатимуть. Можемо уявити, що було б, якби, приміром, Росія змогла реалізувати план «великої Новоросії»? Щоб проїхати від Одеси до Луганська, довелося би проходити багаторазовий контроль, організований удільними князьками», – говорить Казанський.

Захарченко та сепаратисти збирають з поневолених громадян десятки мільйонів російських рублів за рік на своїй «митниці», наводить власні підрахунки Денис Казанський.

«Існування «кордону» між Луганськом і Донецьком свідчить про те, що вони (сепаратисти) воюють не за «Новоросію», це насправді – фейк. Все це робиться лише заради власного збагачення», – каже журналіст.

Кирило Сазонов, зі свого боку, радить українській владі у цих умовах оптимізувати торгівлю з окупованими районами. На його думку, туди треба продавати продовольство і отримувати зиск для української економіки за російський кошт. Водночас з окупованих територій варто купувати лише вугілля – антрацит, бо саме його енергетикам важко замінити, радить аналітик.

В підсумку жителі окупованих районів почнуть заздрити решті українців, і цей процес вже помітний, каже Сазонов.

«Якщо ви пам’ятаєте 90-і роки, гіперінфляцію, з якою заздрістю ми дивилися на людей, які працюють в іноземних компаніях, які отримують зарплату в іноземній валюті, – пригадує Кирило Сазонов. – На тлі падіння українського «купона» вони виглядали «білими» людьми. Зараз люди, які працюють в так званих «ЛДНР», дивляться з великою повагою і заздрістю на тих, які працюють на українських підприємствах, отримують зарплату в гривнях, а це як мінімум удвічі вигідніше, ніж заробітки на окупованій території».

В українських соцмережах раніше напівжартома говорили про можливу війну між збройними угрупованнями «ДНР» та «ЛНР». Тепер ці жартівливі припущення справдилися, але в економічному плані, визнають українці.