Європа побачить «зовсім іншу Туреччину» – Ердоган

Київ – Референдум 16 квітня змінив як саму Туреччину, так і Чорноморський регіон та Євросоюз у цілому, вважають українські експерти. Власне, це й обіцяв турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган, оголошуючи рішення про проведення референдуму. За його словами, після референдуму 16 квітня Європа побачить «зовсім інакшу Туреччину». Якою ж бачать цю нову Туреччину в Україні?

Останнім часом Євросоюз критикує Туреччину, звинувачуючи її лідерів у згортанні демократії, яка посилилася після невдалої спроби військового перевороту в липні 2016 року. Подальше поглиблення авторитарних тенденцій політичної системи Туреччини може призвести до ще більшого загострення відносин із Євросоюзом, наголошують фахівці.

Київський науковець і публіцист Сергій Грабовський в інтерв’ю для Радіо Свобода зазначив, що референдум тим чи іншим чином закріплює посилення авторитаризму в Туреччині. А це, на думку експерта, може призвести до посилення ісламського чинника у країні та в регіоні.

«Власне кажучи, до того все йшло. Тому що нинішній автократичний режим, який існує у Туреччині приблизно з десять років, все посилюється – посилюється відтак і несвобода, посилюється ісламістський чинник. Це все тільки закріпить ситуацію, коли авторитаризм почне переростати поки що у м’який ісламістський тоталітаризм», – зазначив Грабовський.

Провину за те, що у Туреччині укріплюється авторитаризм, експерт покладає, серед іншого, і на Євросоюз. За словами дослідника, європейські чиновники доклали зусиль «для руйнації спадщини Ататюрка» і повернення автократичної системи управління державою.

«Вина у цьому лежить на європейській бюрократії, яка доклала величезних зусиль для руйнації спадщини Ататюрка, для де-європеїзації Туреччини і для ствердження там авторитаризму і руху до тоталітаризму. Оце такий парадокс, коли демократію зводять до загальних виборів. До речі, у цьому контексті можна згадати, як від України в Європі вимагають провести загальні вибори на Донбасі за нинішніх умов: мовляв, ви вибори проведіть, а потім усе інше. Це, я би сказав, та ж сама абсолютно безумна фетишизація виборів, які можуть дати за певних обставин (і дають) перевагу тоталітарним силам», – наголосив Грабовський.

До того ж, на думку експерта, референдум 16 квітня «розв’язує руки» президентові Ердогану і у питанні щодо подальшої співпраці Анкари і Брюсселя. Як повідомило видання , президент Ердоган раніше пообіцяв, що Туреччина може провести ще один референдум про те, чи варто продовжувати процес вступу до ЄС.

Турецький журналіст Деніз Берктай у коментарі для Радіо Свобода зазначив, що референдум легалізував наміри Реджепа Ердогана зміцнити президентську гілку влади. Особливо ці наміри стали помітні після невдалого військового перевороту в липні 2016 року.

«У внутрішній політиці Туреччини ми помітили зміни після заколоту, організованого однією релігійною громадою. Тоді президент Ердоган жорстоко покарав винних і причетних до нього. Це був незаконний заколот, справді. Але влада скористалась ним, щоб більш жорстко управляти державою. По-друге, опозиція не запропонувала суспільству своєї альтернативи цьому. І, фактично, тепер усі гілки влади збираються в одній руці», – зазначив Берктай.

«Всі розмови про нібито турецький султанат є політичною риторикою» – Семиволос

Реджеп Ердоган в останні кілька десятиліть посідає особливе місце у турецькій політиці, фактично він тримає у руках важелі управління державою не перший рік, без нього ані парламент, ані уряд не ухвалювали жодного важливого рішення. Але це не означає, що у разі офіційного закріплення збільшених президентських повноважень Ердоган стане диктатором. Про це в інтерв’ю для Радіо Свобода каже виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

«Ердоган, за великим рахунком, і до референдуму посідав виключне місце як у турецькій історії, так і у політичній системі країни. Для опозиції не було жодних варіантів змінити ситуацію, яка склалась на сьогоднішній момент. Це означає, що навіть якщо ці зміни (після референдуму – ред.) будуть вступати у дію лише у 2019 році, після наступних президентських виборів, цей референдум лише підтвердив існуючі політичні розклади у Туреччині. Якщо ми говоримо про устрій держави, то він залишається республіканським. Тобто, всі ці розмови про те, що у Туреччині тепер ми маємо султанат, то все це політична риторика», – зазначив Семиволос.

Експерт також зазначив: авторитарні методи управління Ердогана працюють не перший рік, вони вже є доконаним фактом політичної системи країни. Значно більш важливо, чи збережеться у турецькому політикумі та суспільстві баланс між світськістю і релігійністю, зауважує Ігор Семиволос.

«Мені здається, що баланс між цими двома трендами, між світськістю і релігійністю, буде визначатись у значній мірі політикою держави», – каже Семиволос у розмові з Радіо Свобода.

Експерти також звертають увагу на те, що Київ за будь-яких обставин має зберегти добрі відносини і співпрацю з Туреччиною, і то не лише у рамках регіональних проектів (таких як Чорноморське економічне співробітництво). Вкрай важливо для українців мати в Анкарі «друзів України», які і далі не визнаватимуть Крим частиною Росії, кажуть фахівці.

Тим більше, що просувати інтереси і позитивний імідж України у Туреччині зголосилась тамтешня українська громада. 8 квітня у Посольстві України зустрілись українські дипломати та члени Координаційної ради українських громад у Республіці Туреччина.

За повідомленням Світового конгресу українців, представники громад зосередились на необхідності збереження української національної ідентичності в Туреччині, що включає освітні та культурні ініціативи, відзначення пам’ятних дат і збереження мови. Серед пріоритетів українських громад актуальними залишаються протидія російській дезінформації у Туреччині, просування позитивного іміджу України серед місцевого населення і туристів, захист прав українців у Туреччині тощо.