Степан Бандера, Іван Франко, Леся Українка, Соломія Крушельницька та їхні вишиванки

ЛЬВІВ – 18 травня Всесвітній день вишиванки. Копія вишиваної сорочки, відтвореної з тією, в яку був вбраний провідник Організації українських націоналістів (ОУН) Степан Бандера, допомагає українській армії сьогодні. Волонтерки відшили взір із вишиванки Бандери. За вилучені від продажу «сорочок-бандерівок» гроші купують необхідні для українських воїнів речі.

«Бандера Military Style» – найбільш популярна вишивана сорочка у проєкті «Вишивка в одязі видатних українців». А відтворили вишивану сорочку Бандери львівські вишивальниці.

Дослідникам відома одна світлина, на якій провідник ОУН Степан Бандера одягнений в український народний стрій. Фотографія зроблена у 1920-х роках. Згідно з припущеннями, Степан Бандера вбрався у козацький стрій, можливо під час однієї з молодіжних мандрівок. Світлина – відома, але коли її торік побачили дослідниці групи «Вишивка в одязі видатних українців», то вирішили відтворити цей узір «бандерівки».

Однією з ініціаторок проєкту є Тетяна Зез. Вона у 2014 році переїхала з Донецька у Київ, але вдруге довелось переселятися уже через повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Нині дослідниця живе у Львові.

Колишня донеччанка з однодумцями започаткувала проєкт «Вишивка в одязі видатних українців» і за збереженими у музеях вишиваними сорочками відомих українців відтворює їхні копії.

«Неважливо, чи то фото постановочне, чи позичив цю сорочку, але Бандера у неї був вбраний. Степан Бандера приїхав на вакації і попросив його сфотографувати. Одягнув козацький стрій учасників гурту «Луг». На світлині видно, що пояс не відповідає традиційному вбранню, тому, вочевидь, це козацький стрій для вистави. Фотографія була відома. Працівники музею Бандери у Стрию надали нам вихідники і ми збільшили фото, віддали його у видавництво, побачили детально узір, знайшли ідентичні сорочки, досліджували і знайшли формулу співвідношення: як має виглядати ця сорочка. Зробили схему», – розповідає Тетяна Зез.

Вишивана сорочка Степана Бандери стала тридцятою у реалізації проєкту і найбільш популярною.

Кожна вишивальниця може скористатись схемою і виконати репліку вишиванки Степана Бандери або поета, художника Тараса Шевченка, композитора Миколи Лисенка, театрального діяча Михайла Старицького, акторки Марії Заньковецької, письменниць Ольги Кобилянської, Лесі Українки.

Адже у формі листівок видано збірку зі схемами сорочок і біографією видатних українців. До слова, Леся Українка любила вишивати, як і її рідні. Вже у 9 років маленька Лариса Косач створила вишивку на татовій сорочці. Вона вишивала рушники, сорочки і продовжувала традицію мами ‒ Олени Пчілки-Косач, яка популяризувала українські орнаменти у світі, запроваджувала моду на українські народні строї.

Оскільки проєкт передусім просвітницький і благодійний, то у комерційній діяльності його заборонено використовувати. Копії вишиванок Бандери відтворили в обмеженій кількості, 100 сорочок, щоб зібрати гроші для закупівлі бронежилетів для воїнів.

Першу сорочку з колекції «Бандера Military Style» подарували головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному.

«Це волонтерська робота і люди присвячують свій час вишиванню. Ми віримо, що ці сорочки рятують хлопців на фронті», – каже Тетяна Зез.

Уже рік дослідниці і вишивальниці працюють над тим, щоб відшити вишивану сорочку співачки Соломії Крушельницької.

Є кілька світлин, на яких Соломія Крушельницька у різних вишиванках, але не з усіх світлин можна відчитати взір. В одному зі спогадів мовиться, що рідні вислали Соломії Крушельницькій заліщицький народний одяг (Тернопільщина) в Італію. Італійський художник намалював портрет Соломії у цьому українському одязі і робота висіла у домі співачки у Віареджо. Хто не приходив у гості, дізнався, що Саломея, як називали українку, вбрана саме в український народний стрій.

Українські митці любили українські вишиванки, берегли традицію, чи то живучи в європейському світі, чи у час заборон, коли носити вбрання з народними символами вважалося злочином і за це російська імперія карала українців у Великій Україні.

«Що було перше: заборона українських проявів в одязі чи мода на них? У 1840–1850 -х роках серед освіченого українства існувала традиція одягати українське вбрання. Навіть на балі маскараду у Києві в 1856 році було помічено 18 українських образів. Пантелеймон Куліш про це дізнався від своєї дружини. Сорочка дружини першого ректора київського університету зберігається у музеї Тараса Шевченка і відшита у проєкті. Інтелектуали інтерпретували народний одяг як національний символ. Михайло Старицький протягом всього свого життя тримав у гардеробі компоненти народного одягу. Збереглась його сорочка. З 1861 року закон забороняв публічне носіння умовних народних знаків, потім був Валуєвський циркуляр», – говорить етнограф Марина Олійник.

Франко і його любов до вишиваних сорочок

У відомих українців у шафах висіли не по одній вишиванці. Колекцію народних сорочок мав письменник, філософ, перекладач Іван Франко. Він одягав вишивану сорочку з сучасним костюмом європейського стилю. І багато хто переймав цей стиль у Франка. У гардеробі Івана Франка були сорочки з різних регіонів України.

«Наприклад, українські інтелігенти на Наддніпрянській Україні одягали вишивані строї часто під впливом корифеїв, бо театр стимулював поверненню вишиванки в одяг інтелігентного українця. А в Галичині було по- іншому, бо не було заборони носити народний одяг. На прикладі Франка маємо дивовижне поєднання нібито селянського одягу, з яким асоціювалась вишиванка, з європейським костюмом.

У той час, коли приятелі Франка були в краватках чи метеликах, традиція вишиванки підтримувалась і жила у родині Франка. Сорочки, які носив Франко, були не тільки з узорами галицькими, бойківськими чи гуцульськими, які замовляла Ольга, його дружина. Ольга Хоружинська замовляла сорочки через свою сестру Антоніну Трегубову, яка жила у Києві.

Там існувала культура вишивання. Ці вишивки передавались у Галичину. Збереглась полтавська вишивана сорочка Франка, яку йому подарувала Христя Алчевська. У письменника були вишивані сорочки від Олени Пчілки і Наталії Кобринської, Уляни Кравченко і Христі Алчевської. Про це пише донька Франка. З одного боку, він беріг традицію, винесену з дому, а, з іншого, це був аспект його наукових зацікавлень, бував в етноекспедиціях, аналізує гуцульські та бойківські орнаменти у вишиттях», ‒ розповідає франкознавиця Наталія Тихолоз.

За словами Наталії Тихолоз, чимало людей наслідували стиль вбрання Івана Франка. Можна вважати, що він започаткував моду ‒ вишиванка сорочка і європейський костюм.

«Хоч це не означає, що до нього так ніхто не носив. Але Франко був популярний і відомий, тому його наслідували. Для нього це було дуже органічно і форма самоідентифікації як українця. Сам Франко цю культуру носіння вишиваної сорочки виніс із батьківської хати. Це була маркування себе як українця.

Це був шлях повернення до української ідентичності. Власним зовнішнім виглядом Іван Франко «показував своїм братам, що не гордує ними, що він, ставши «паном», не відцурався села»». Відомо, що Франко був похований у вишиваній чужій сорочці. Але тому, що це був час війни, російські солдати-мародери тоді у час війни пограбували його хату. Франка одягнули у вишивану сорочку Шухевича (діда Романа Шухевича – головнокомандувач УПА). Герміна Шухевич дала вишиванку свого чоловіка, який помер», ‒ розповідає Наталія Тихолоз.

• Всесвітній день вишиванки в Україні та скрізь у світі, де живуть українці, відзначають 18 травня, вперше його відзначили у 2006 році.
• Попри другий рік масштабної війни люди стараються у цей день одягнути улюблену вишивану сорочку, стрій, одяг з елементом вишивки.
• Учасники проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» наголошують, що для українців вишиванка – це маркер української ідентичності, закодована генетична пам’ять. І надалі учасники проєкту продовжують відтворювати сорочки відомих українців.