На тлі зростання цін на російський газ прихильники біопалива все частіше починають наполягати на тому, що новий біоенергетичний проєкт у Житомирі показує, як Україна може використовувати деревину та рослинні відходи для зменшення залежності від природного газу для опалення будинків. Але знижені субсидіями ціни на газ для теплопостачальних компаній відлякують їх від переходу на біомасу, залишаючи країну залежною від дорогого російського палива.
– За п’ять хвилин від центру Житомира, місцеві та іноземні чиновники зібралися 18 листопада 2021 року, щоб відзначити відкриття нового заводу для постачання тепла та гарячої води десяткам навколишніх багатоквартирних будинків.
Проєкт вартістю 10 мільйонів доларів, який фінансується в основному коштом грантів та дешевих позик від західних фінансових установ та швейцарського уряду, зовні не виглядає чимось масштабним: його можна було б легко сплутати із простим складом, якби не тонка сіра димова труба, що стирчить до неба.
Але всередині цієї непримітної будівлі деревна тріска вперше буде використана містом як джерело палива для обігріву домогосподарств. Оскільки Житомир прагне скоротити споживання природного газу – товару, який був і досі лишається предметом внутрішньо та зовнішньополітичної боротьби для України.
Проєкт є першою з п’яти електростанцій на біомасі, які планує запустити місто, повідомив присутнім міський голова Сергій Сухомлин.
За його словами, ці електростанції зможуть знизити обсяги споживання природного газу міською енергетичною системою аж на 70 відсотків.
Залежність України від імпорту російського природного газу для опалення домівок, шкіл, лікарень та промислових об’єктів була ярмом відтоді, як країна здобула незалежність від СРСР 30 років тому. Вона дозволяла Росії мати потужний важіль впливу, щоб утримувати Київ у сфері свого впливу.
Нині це неабияк актуально, адже ціни на природний газ зростають до рекордно високих показників перед зимовим сезоном, що скорочує доходи державного бюджету та підвищує ризик енергетичної кризи в найближчі місяці.
На думку експертів з енергетики та чиновників, таких як Сухомлин, проєкт в Житомирі свідчить про те, що Україна могла б суттєво скоротити використання природного газу для опалення, використовуючи свої величезні ресурси біомаси, такі як деревина та рослинні відходи.
«Ми сподіваємося, що Житомир стане джерелом натхнення для багатьох інших міст України», – сказав посол Швейцарії в Україні Клод Вільд під час відкриття електростанції.
Прихильники біоенергетики стверджують, що біомаса є одним із багатьох інструментів, які Київ може використати для здобуття «газової незалежності».
Вони скаржаться на те, що національний сектор централізованого опалення, на який припадає приблизно п’ята частина всього споживання газу в Україні, не зміг досягти значного прогресу у цьому напрямку. Частково в цьому винні державні субсидії та відсутність конкуренції в галузі опалення, вважають експерти.
Керівник біоенергетичної програми Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) в Україні Кирило Томляк сказав, що перехід – це «важкий процес», але такий, який «можна і потрібно робити в інших містах».
Тепло в будинках
Україна споживає близько 30 мільярдів кубометрів природного газу на рік, переважно для опалення та промислових цілей, але може покрити лише дві третини своїх потреб за рахунок внутрішнього виробництва.
Решта 10 млрд кубометрів мають бути імпортовані. Частково з Росії, що коштує Україні мільярди доларів на рік.
Муніципальні енергетичні компанії, які використовують газові котли або ТЕЦ для виробництва тепла, споживають близько 6 мільярдів кубометрів на обігрів багатоповерхівок, шкіл, лікарень та релігійних організацій.
Експерти кажуть, що ці компанії більш ніж готові до переходу на біомасу. Адже вона конкурентоспроможна з природним газом, надто в умовах високих цін на блакитне паливо.
Юрій Вітренко, новий головний виконавчий директор «Нафтогазу» , під час візиту до Вашингтона в червні заявив Радіо Свобода, що він буде вимагати переходу теплопостачальних компаній на біомасу.
«Як національна компанія, наша робота – розв'язувати національні проблеми», – сказав Вітренко. «Тож ми повинні сприяти цій зміні, щоб зробити теплопостачальні компанії більш енергоефективними, щоб вони могли перейти з газу на біомасу».
За словами Томляка з ЄБРР, який вже профінансував декілька проєктів в Україні, зокрема новий завод у Житомирі, біомаса – це не лише більш екологічне та відновлюване паливо. Ширше використання дозволить створити робочі місця та збереже гроші в країні.
На його думку, Україні доведеться витратити щонайменше 100 мільярдів доларів на імпорт вуглеводню протягом наступних трьох десятиліть, якщо вона не зробить додаткових кроків для скорочення споживання, в тому числі шляхом використання біоенергетики.
"У довгостроковій перспективі Україні вигідніше інвестувати в біоенергетичні рішення та мати енергетичну незалежність і безпеку", – заявив Кирило Томляк.
Енергетична незалежність є особливо важливою для України через напружені відносини з Росією, яка захопила Кримський півострів у березні 2014 року і підтримує сепаратистів, які контролюють частину промислового Донбасу.
Використання біомаси у світі
На кліматичній конференції ООН, яка пройшла цього місяця у Глазго, Велика Британія заявила, що опублікує свою стратегію щодо біомаси наступного року.
Проте в Україні існують перешкоди для втілення таких проєктів.
Через можливе невдоволення людей та потребу в стабільності, Україна все ще регулює ціни на газ, що продається компаніям централізованого теплопостачання, не даючи їм стимулу інвестувати в альтернативні джерела або енергоефективність.
Теплові компанії платять близько 280 $ за 1000 кубометрів природного газу в порівнянні з ринковою ціною у близько 1100 $.
Промислові ж підприємства та деякі бюджетні організації, до прикладу лікарні, платять за природний газ саме ринкову ціну і, як наслідок, значно швидше переходять на біомасу.
«Кернел Холдинг» – одна з найбільших агрокомпаній України, інвестує сотні мільйонів доларів у будівництво ТЕЦ, які спалюють шкаралупу соняшникового насіння для виробництва енергії.
За словами голови Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи, нині біомаса становить 9% загального виробництва теплової енергії в Україні, 80% – природний газ, а решту – вугілля.
За оцінками Гелетухи, біомаса, така як тріска та шкаралупа насіння соняшнику, вже замінює еквівалент 4 млрд кубометрів природного газу на рік. На промисловість припадає левова частка цих заощаджень.
Це непросто
Ціни на біомасу, особливо на ту, яку можна переробити в гранули для міжміського транспортування, прив’язані до ціни на природний газ. Про це заявив Роман Швед, генеральний директор провідного оператора біомаси «Укртепло».
Коли ціни на природний газ зростають, збільшується й попит на біомасу як на дешевшу альтернативу, підвищуючи її ціну.
Це може призвести до ситуації, коли біомаса на відкритому ринку дешевша, ніж природний газ, але все ще дорожча за субсидовану ціну на газ в Україні, що робить її використання підприємствами централізованого теплопостачання неекономічним.
«В такому середовищі нелегко вести бізнес. Це іронічно, оскільки у нас є багато біомаси, яку можна використати. Але це складно через політику (уряду)», – розповів Швед Радіо Свобода.
За його словами, цього року «Укртепло» припинило інвестиції на деревинну тріску в Славутичі, оскільки воно не оплачувало в повному обсязі тепло, яке воно віддало енергетичній компанії.
Ще одна проблема переходу на біопаливо – брак грошей.
Компанії централізованого теплопостачання, зазвичай, володіють газовими котлами та мережею трубопроводів гарячої води, які під’єднані до будівель.
Їхні тарифи встановлюються місцевими органами влади та, як повелося, тримаються на низькому рівні, що позбавляє компанії грошей.
В результаті вони весь час стикалися із проблемами не лише з реінвестуванням в нову інфраструктуру, але й навіть з оплатою коштів «Нафтогазу» у та незалежним постачальникам тепла.
Станом на кінець 2020 року борг компаній централізованого теплопостачання «Нафтогазу» понад 1,5 мільярда доларів, що позбавляє можливості реінвестувати у збільшення видобутку газу та припинити імпортну залежність України від імпорту блакитного палива.
Керівник «Укртепла» Швед повідомив, що його компанія засвоїла важкий урок і більше не буде розвивати жодних проєктів у місті, де вона не може керувати місцевою тепломережею та безпосередньо отримувати платежі від домогосподарств.
Гелетуга з Біоенергетичної асоціації сказав, що Україні необхідно прийняти закон для забезпечення чесної конкуренції в секторі централізованого теплопостачання. За його словами, компанії з централізованого теплопостачання виступають монополістами й можуть блокувати доступ до мережі приватним компаніям, які прагнуть постачати тепло за дешевше.
На думку Кирила Томляка приватним компаніям, які прагнуть інвестувати в індустрію централізованого теплопостачання, може бути важко залучити дешевий капітал через пов’язані з цим регуляторні ризики, включаючи непередбачуваний прогноз цін на опалення.
Котельня «Укртепла», яка виробляла тепло з тріски у Славутичі, цього року не працює, попри високу ціну на природний газ.
Натомість компанія нині будує кілька подібних котелень у Рівному, де «Укртепло» керує тепломережою міста. Керівник компанії очікує, що ці проєкти зменшать споживання природного газу для централізованого опалення міста вдвічі.
Однак існує ще одна проблема – логістична. Зокрема, перехід на біомасу в центрах міст, на думку експертів, майже неможливий. На складі може не вистачити місця для зберігання деревної тріски або відходів соняшнику. А вантажівки, необхідні для їх транспортування, можуть спричинити затори.
На думку Романа Шведа, якщо половина компаній централізованого постачання перейде з природного газу на біомасу, це зможе потенційно зекономити в майбутньому близько 3 млрд кубометрів на рік, що еквівалентно майже третині імпорту природного газу в Україну.
Закон біометану
Розвиток опалювальних електростанцій на трісках у Житомирі, Славутичі та Рівному – не випадковість. Усі вони розташовані в регіонах України, де багато лісів.
Житомир володіє найбільшою кількістю лісових ресурсів серед усіх регіонів України, що робить опалювальні станції на біомасі дуже економічними у порівнянні з природним газом.
Але багатство України на біопаливо насправді полягає в її аграрному секторі, вважають експерти.
Україна є найбільшим у світі виробником соняшнику, чиї відходи можна як спалювати для виробництва тепла, так і перетворювати на біогаз – суміш метану та вуглекислого газу для виробництва електроенергії.
Сільськогосподарський сектор також може стати ключовим джерелом біометану, відновлюваного джерела енергії, майже ідентичного природному газу, який отримують шляхом видалення вуглекислого газу з біогазу.
Минулого місяця Україна прийняла закон, що відкриває двері для інвесторів, або нарешті розпочати виробництво біометану та транспортування через національну систему трубопроводів.
За словами Томляка, Україна могла б виробляти 5-6 млрд кубометрів біометану в найближчі 15 років, а 1 млрд кубометрів вже до 2025 року.
Це, щоправда, вимагатиме 2 мільярди доларів інвестицій, але на думку Кирила Томляка, «енергетичний шок» цього року може бути каталізатором для надходження коштів.
