Сьогодні Україна має майже вдвічі більше валютних резервів, ніж до того, як Росія захопила Крим, що викликало насильство на Донбасі в 2014 році, роблячи її більш стійкою, оскільки вона стикається із загрозою подальшої російської агресії.
Оскільки минулої осені Росія згрупувала десятки тисяч військ біля кордону з Україною як можливу прелюдію до наступу, військові експерти попередили, що сили вторгнення зіштовхнуться із набагато сильнішою армією, ніж була в Києва у 2014 році, коли Москва захопила Крим і підтримала сили сепаратистів на Донбасі.
Хоча більшість аналітиків стверджують, що значно численніші російські військові переможуть у разі значної ескалації, українські Збройні сили зрушили з місця – вони більші, краще підготовлені та оснащені краще, ніж вони були на початку війни на Донбасі, яка жевріє через понад сім років.
А як щодо економіки? Експерти роблять схожі висновки, що попри багато структурних проблем, стійку корупцію та вплив COVID-19, вона набагато здоровіша, ніж була напередодні російської агресії в 2014 році, що дозволяє країні краще давати раду з проблемами, які виникли під тиском Москви.
«Якщо поглянути на буфери – резерви іноземної валюти та дефіцит бюджету України – я думаю, що вона в хорошому стані, і стійкість покращилася», – сказала Тетяна Орлова, економіст британської консалтингової компанії Oxford Economics.
У лютому-березні 2014 року, коли прозахідні антикорупційні протести на Майдані відштовхнули від влади дружнього до Москви президента Віктора Януковича, а Росія відповіла захопленням Криму та розпалюванням сепаратизму на Донбасі та за його межами, Україна вже балансувала на межі банкрутства.
Уряд Януковича погано керував економікою і розтратив національні валютні резерви, щоб підтримати українську гривню. Він мав великий дефіцит бюджету, спричинений частково субсидованими цінами на природний газ та значним дефіцитом рахунку поточних операцій, що підживлювався переоцінкою гривні.
У результаті центральний банк мав лише 18 мільярдів доларів валютних резервів на початку 2014 року, що менше, ніж еквівалент трьох місяців імпорту, а також мільярди доларів зовнішнього боргу попереду.
Російська агресія пізніше того ж року допомогла різко підштовхнути українську економіку вниз – вона скоротилася на одну шосту протягом наступних двох років.
Сьогодні Україна має 31 мільярд доларів валютних резервів, а також менший дефіцит бюджету та рахунку поточних операцій завдяки реформам, зокрема лібералізації ринку газу.
Українські валютні резерви еквівалентні приблизно п'яти місяцям імпорту, що значно перевищує три місяці, рекомендовані експертами для зменшення загрози фінансової кризи через зовнішні шоки.
«В Україні більше немає цієї великої проблеми дефіциту-близнюка, тому їй набагато легше фактично уникнути суверенного дефолту, навіть якщо події відбуватимуться за негативним сценарієм», – сказала Орлова, маючи на увазі можливе вторгнення чи напад.
Суверенний дефолт виникає, коли уряд не в змозі вчасно сплатити свої борги. Дефолт робить важчим і дорожчим завданням для країни позичати гроші в майбутньому.
Незалежно від того, розпочне Росія нове вторгнення чи ні, її військове нарощування може бути частиною зусиль із дестабілізації України зсередини, у тому числі – шляхом підриву її економіки, у надії, що уряд президента Володимира Зеленського може ослабнути або впасти, потенційно відкриваючи шлях для більшої дружби з Москвою.
Президент Росії Володимир Путін неодноразово критикував Зеленського та його уряд, а частина політичної опозиції виступає за тісніші відносини з Москвою. Раніше цього місяця Велика Британія заявила, що має інформацію, яка свідчить про те, що Москва «прагне встановити проросійського лідера в Києві, оскільки обмірковує вторгнення та окупацію України».
Росія нещодавно припинила експорт вугілля в Україну для виробництва електроенергії у розпал глобальної енергетичної кризи, що змусило Київ шукати додаткові постачання у всьому світі.
Це також майже наполовину скоротило обсяги природного газу, що проходить Україною в Європу. Транзит природного газу створює для України важливе джерело доходу на загальну суму 2 мільярди доларів на рік.
Загроза війни також налякала іноземних інвесторів
Дохідність українського доларового боргу зросла, роблячи непомірно дорогим для країни або її компаній позики на міжнародних ринках, що потенційно зашкодить здатності уряду пролонгувати борг, який настає.
Гривня втратила понад 10 відсотків своєї вартості з початку російського нарощування, оскільки іноземні боргові інвестори скидають українські облігації. Національна валюта 28 січня торгувалася на рівні 28,6 за долар США, близько до рекордно низького рівня.
Тим часом стратегічні іноземні інвестори – такі як енергетичні, виробничі та роздрібні компанії – можуть призупинити будь-які заплановані інвестиції в Україну на тлі кризи, спричиненої нарощуванням російської армії та різкими геополітичними вимогами, вважають економісти.
Громадяни також можуть намагатися витягнути гроші з банків або конвертувати в долари, чинячи тиск на банківську систему та валюту. Україна на початку цього місяця підвищила процентні ставки, щоб боротися з інфляцією та підтримати валюту.
А на початку цього тижня Україна заявила, що проситиме від міжнародних організацій і країн 5 мільярдів доларів, щоб компенсувати вплив закритих боргових ринків.
Тим не менш, українська економіка сьогодні може триматися набагато краще в умовах потрясінь, спричинених російською агресією, порівняно з 2014 роком, оскільки протягом багатьох років вона провела ряд важливих реформ і значно відокремилася від свого більшого сусіда, вважають економісти.
Вона також має чітку фінансову підтримку Міжнародного валютного фонду та західних урядів.
До 2014 року українські банки погано контролювали ризики й швидко зазнавали невдачі, коли країна впала в глибоку рецесію після вторгнення Росії.
З тих пір уряд очистив цей сектор і залучив гроші в кредиторів, щоб зробити систему більш стійкою до потрясінь, сказала Орлова з Oxford Economics RFE/RL.
Він також значною мірою лібералізував сектор природного газу як для компаній, так і для домогосподарств після десятиліть субсидування за радянським зразком, що створило діру в бюджеті та придушило стимули для енергоефективних заходів.
Сьогодні Україна імпортує близько 10 мільярдів кубометрів газу, що майже на дві третини менше, ніж у 2013 році, оскільки вищі ціни від лібералізації змусили компанії та домогосподарства скоротити споживання. Втрата контролю над Кримом та частиною двох областей на сході України також є причиною зниження споживання природного газу.
Україна, яка прагне зменшити вплив Кремля на свою економіку, тепер імпортує природний газ через своїх західних сусідів, а не безпосередньо з Росії.
Як наслідок, торгівля Росії з Україною значно впала, що зменшило загрозу зриву ланцюга поставок, сказав Радіо Свобода Тимофій Милованов, колишній міністр економіки, який зараз є президентом Київської школи економіки.
Китай і Польща випередили Росію як найбільші торгові партнери України.
Проте Україна все ще підключена до тієї ж електромережі, що й Росія та Білорусь, тож залишається залежною від них у разі дефіциту.
Україна планує синхронізувати свою систему передачі електроенергії з Європейським Союзом до 2023 року, що підвищить її енергетичну безпеку та ще більше послабить руку Кремля, сказав Милованов.
Незважаючи на прогрес у деяких сферах, як-от банківська справа, споживання газу, а нещодавно – земельна реформа сільського господарства, Україна не змогла здійснити багато політичних змін, які, на думку західних урядів та міжнародних інституцій, таких як МВФ, необхідні для подальшого зміцнення її економіки.
Андерс Ослунд, аналітик Стокгольмського форуму вільного світу, який уважно стежить за Україною, заявив у нещодавній публікації в блозі, що країна має впровадити давно відкладені реформи судової системи, Служби безпеки (СБУ) та Генеральної прокуратури, а також покращити управління державними компаніями, які нависають над економікою.
Минулого року Україна продовжила свою програму фінансування з МВФ, що дозволило їй використовувати кошти, якщо міжнародні ринки не відкриються найближчим часом для країни.
Сполучені Штати та Європа також заявили, що готові допомогти Україні фінансово впоратися з впливом нарощування військових сил Росії та загрозою додаткових військових дій за межами конфлікту на Донбасі, що триває.
«Так само, як ми зміцнюємо безпеку України, ми також шукаємо, як ми можемо підтримати її економіку, крім значної допомоги, яку ми вже надаємо. Наші європейські союзники та партнери також роблять це», – сказав держсекретар США Ентоні Блінкен 26 січня.
Блінкен не повідомив подробиць фінансової допомоги, яку планують надати Сполучені Штати.
Уряд США підтримав облігації, випущені Україною на початку 2014 року, у той час, коли міжнародні ринки були по суті закриті для країни.
Еліна Рібакова, економіст Міжнародного інституту фінансів у Вашингтоні, сказала, що ринки боргу можуть відновитися для України протягом півроку, якщо Росія відверне свої сили.
«Якщо ми будемо мати достовірну деескалацію, я бачу, що інвестори майже забувають про це через півроку. Це частина реальності інвестування в Україну чи Росію», – сказала вона.
