У XV столітті скінчився Середньовічний теплий період і настав Малий льодовиковий. Він завершився разом із промисловою революцією у середині ХІХ століття. З тих пір наша планета знову почала нагріватися.
97% вчених погоджуються, що на темпи глобального потепління суттєво впливає діяльність людини. Через неї клімат змінюється у 170 разів швидше, ніж через сили природи.
Зростання кількості парникових газів в атмосфері:
– Двоокису вуглецю (СO2) – через спалювання викопного палива та вирубування лісів.
– Метану (СН4) – через тваринництво та сміттєзвалища.
Обидва також інтенсивно вивільняються через осушування боліт.
– Оксиду азоту (N2O) – через використання добрив.
Ці гази – як воротарі, що не дають сонячній енергії потрапити назад у космос. Вона рикошетить – і нагріває Землю.
… зменшується площа світлої поверхні, яка відбиває сонячну енергію.
… зростає рівень світового океану.
… вивільняються віковічні поклади СO2 та СН4.
… нагрівання Землі. Обсяги водяної пари через це збільшуються. Це провокує ще сильніше нагрівання.
Це пастка.
За даними Інституту світових ресурсів, топ-10 за загальними обсягами викидів парникових газів: Китай, США, Європейський союз, Індія, Росія, Індонезія, Бразилія, Японія, Канада, Мексика.
2015 рік, Париж: лідери 194 держав світу домовилися працювати на те, щоб підвищення температури залишилося в межах +1,5°С–+2°С.
2016-й став найспекотнішим роком в історії людства!
Прогнози екологів стають усе менш оптимістичними: +4°С вже до кінця цього століття.
+4°С – і рівень світового океану підвищиться на 9 метрів. Під водою опиняться острівні держави та прибережні території. Затопить такі мегаполіси, як Нью-Йорк, Лондон, Буенос-Айрес, Токіо та Шанхай. Понад 600 мільйонів людей можуть залишитися без даху над головою. Найбільше постраждають бідні.
+4°С – і через безпрецедентне закислення океану (зниження рівня pH) зникнуть коралові рифи. Під загрозою – 1/2 ссавців і 1/4 птахів.
Окрім затоплення південних регіонів та збільшення випадків природних катаклізмів, доведеться мати справу з нестачею питної води, виснаженням земель, опустелюванням, а також нашестям видів-чужинців, таких як «шкідниця»-амброзія полинолиста.
«Доба «спалюй, що хочеш, коли хочеш», не може тривати й надалі» – Нік Нутталл, речник Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату.
Понад півтисячі організацій долучилися до ініціативи за відмову від інвестицій у викопне паливо. Разом вони мають у розпорядженні активи на майже 3,4 трильйона доларів.
«Проблема зміни клімату може стати базою для формування потужного масового руху, який матиме чітку позицію щодо того, як захистити людство від несправедливої економічної системи та екологічної загрози» – Наомі Кляйн, автор «Змінюється все. Капіталізм проти клімату».
Дізнайтеся більше на Docudays 2017.