Програму «Доступні кредити 5-7-9%» на підтримку бізнесу варто згорнути або принаймні змінити, оскільки цією програмою користувалися переважно не ті, на кого вона розрахована. З таким закликом виступили керівники частини українських комерційних банків. НБУ та уряд вважають, що кредити «5-7-9%» мали потужний позитивний ефект, але визнають, що програма потребує вдосконалення. Недержавні експерти бачать у ній додаткове джерело корупції та неефективні витрати бюджетних коштів. Частина бізнесу стверджує, що пільгові позики де-факто недоступні через бюрократичні перепони.
Національний банк України пропонує переглянути програму доступних кредитів для бізнесу «5-7-9%».
Таку заяву зробив голова Ради НБУ Богдан Данилишин, реагуючи на критику ефективності цієї програми з боку частини комерційних банків та експертів.
«Є доцільним переглянути параметри та критерії участі у державних програмах підтримки кредитування з метою посилення їх інвестиційної спрямованості та підтримку новостворених бізнесів. Відповідно рішенням Ради Національного банку №29-рд Кабінету міністрів України рекомендовано переглянути умови реалізації державних програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека 7%» у напрямі їх зосередження на наданні нових інвестиційних кредитів, зокрема для фінансування будівництва нового житла та придбання фізичними особами або фізичними особами-підприємцями сільськогосподарської землі для агровиробництва», – озвучив рішення НБУ Богдан Данилишин.
Водночас, на думку голови Ради Нацбанку, в нинішньому вигляді програма доступних кредитів для бізнесу принесла користь економіці в умовах кризи.
«Програма… була головним рушієм нарощування кредитування сегменту малого та середнього бізнесу у 2020-2021 роках. За нашими оцінками, збільшення антикризових та інвестиційних кредитів в рамках державних програм забезпечило близько 70% загального приросту гривневого кредитування усіх корпоративних суб’єктів, починаючи з початку реалізації програм уряду, з травня 2020 року», – стверджує представник Нацбанку.
Міністр фінансів Сергій Марченко після такого рішення Ради НБУ заявив, що його відомство вже працює над оновленням програми, але додав, що завдяки завдяки програмі «5-7-9%» держава підтримала бізнес під час карантину.
«Понад 21,5 тисяча кредитних угод укладено, збережено більше 172 тисяч та створено понад 19 тисяч нових робочих місць. Ми використали інструментарій та підходи, аналогічні тим, що використовувались у переважній більшості країн Європейського союзу, – стверджує міністр економічного розвитку. – Програма «5-7-9%» врівноважила цінову пропозицію на банківському ринку, створила однакові умови для усіх. Це дозволило усім банкам України запропонувати своїм клієнтам в умовах коронакризи прийнятні умови фінансування та реструктуризації заборгованості, зберегти клієнтську базу без значного негативного впливу на прибутковість операційної діяльності. Банки з українським капіталом рівноцінно конкурували з банками з іноземним капіталом»,– написав Марченко у фейсбуці.
Зі свого боку українські комерційні банки з іноземним капіталом оцінюють програму доступних кредитів для бізнесу критично. Так, банки – учасники Форуму провідних міжнародних фінансових установ (FLIFI) ще в червні звернулися до уряду та Національного банку і запропонували поступове згортання програми «Доступні кредити 5-7-9%» в четвертому кварталі 2021 року. Основні цілі програми не досягнуті, а її подальша реалізація призведе до неефективного використання бюджетних коштів, стверджують банки-підписанти звернення.
Кредити «5-7-9%»: що варто про них знати
- Дешеві кредити для українських громадян та бізнесу були однією з ключових обіцянок Володимира Зеленського під час президентських виборів.
- Програма дешевих кредитів матиме на меті заохочувати українських заробітчан повертатися з-за кордону та відкривати бізнес в Україні, анонсував її запуск Зеленський у грудні 2019 року.
- У лютому 2020 року урядова програма «Доступні кредити 5-7-9%» починає діяти: а саме, держава своїм коштом компенсує частину ринкової ставки кредиту, щоб підприємець платив лише 5, 7 або 9 відсотків річних.
- Чим менший бізнес, тим меншою є ставка кредиту: 5% – держава пропонує новим малим підприємцям, які створюють два та більше робочих місць. Діючі підприємства із статутним капіталом 20-50 мільйонів гривень можуть отримати кредити під 9% річних – такими є правила програми.
- Зазвичай кредити у державі дорожчі за облікову ставку центробанку: тобто відсотка, під який держава в особі НБУ позичає кошти комерційним банкам. А ставки депозитів вищі за облікову ставку. Таким чином банки можуть без втрат витратити державні позики рефінансування як на видачу кредитів, так і на погашення депозитів.
- Коли бізнес отримав право на кредит під 5-9% річних, облікова ставка НБУ становила 11%, і лише в червні вона опустилася до 6. Тож державі доводилося продовжувати компенсувати суттєву різницю у відсотках з бюджету, дефіцит якого додатково зріс в умовах пандемії.
- Водночас карантинні обмеження скоригували і саму програму: тепер кредити видавали не лише під розвиток бізнесу та нові робочі місця, а й як антикризові позики для підприємців та для повернення ними попередніх, дорожчих кредитів.
- За статистикою НБУ, програмою «5-7-9%» за час її існування скористалися понад 21,5 тисяча підприємств, якими було залучено банківських кредитів у сумі близько 57 мільярдів гривень. За два останні роки ця програма забезпечила понад дві третини всього приросту кредитування бізнесу в Україні, який відбувався навіть попри кризу і пандемію.
- За даними НБУ, до програми більшою мірою долучилися державні банки, аніж приватні та банки з іноземним капіталом.
Реальні пільгові кредити – «для всіх» чи джерело корупції?
Що не так з програмою «5-7-9%»
- бюрократія під час отримання кредитів та знижені ставки стимулюють корупцію;
- програма фактично використовується для реструктуризації проблемних кредитів коштом платників податків;
- малий та середній бізнес не веде детального бухгалтерського обліку, якого вимагають банки як умову надання кредиту;
- натомість підприємства, які є частиною великих холдингів, або ФОП, створені великим бізнесом для оптимізації податків, мають доступ до якісної бухгалтерії та отримують пільгові кредити замість малого бізнесу;
- в Україні «поширене подрібнення бізнесу для оптимізації податків, і це є проблемою під час розподілу пільгового кредитування», констатує Дубровський;
- Україна є бідною країною з дефіцитом бюджету, відтак більш морально було б підтримувати найбільш вразливих громадян, а не бізнес, який і без допомоги генерує прибутки, підсумовує Володимир Дубровський.
Економіст Борис Кушнірук згадує ще два недоліки програми «5-7-9%»:
- малий та середній бізнес часто не має застави для кредиту і не може показати своїх реальних доходів і зарплат працівників – інакше він збанкрутує внаслідок податкового тиску;
- малий бізнес часто не здатен повернути навіть безвідсотковий кредит, бо в українських умовах він не отримує достатніх прибутків для цього.
Як підтримати малий і середній бізнес?
Якщо експерти вважають українську програму дешевих кредитів малоефективною, то якою є альтернатива?
Борис Кушнірук закликає уряд стимулювати продажі та окремо підтримувати місцеві виробництва.
«Уряд має подбати, щоб малий та середній бізнес міг продавати товари та послуги. Для цього треба забезпечити його доступ до державних закупівель. Потрібна політика стимулювання виробничої діяльності. Так, місцеві виробництва мають отримувати відтермінування ПДВ, щоб здешевити виробництво готової продукції у порівнянні з виробництвом сировини і матеріалів», – пропонує Борис Кушнірук.
Андрій Новак, зі свого боку, говорить про те, що обсяги пільгового кредитування в Україні є мізерними в порівнянні з потребами бізнесу. Відтак він пропонує здешевлювати кредити в Україні загалом.
«Для підтримки бізнесу мають бути інші методи: Нацбанк мав знижувати облікову ставку, а не підвищувати її до нинішніх 8,5%. Центробанки розвинених держав взагалі обнулили її, а то й зробили від'ємною», – наводить паралелі економіст.
Володимир Дубровський, своєю чергою, говорить про те, що підтримка малого бізнесу неможлива без зменшення податкового навантаження на зарплату та без спрощення обліку та бюрократії для підприємців.