Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба стверджує, що Росія «надзвичайно агресивно» реагує на «Кримську платформу» й докладає дипломатичних зусиль для того, щоб зменшити кількість учасників форуму та змусити їх відмовитися від приїзду в Київ. Як відомо, анексований Крим навіть відвідав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. І це не просто передвиборча поїздка одного з фронтменів путінської «Единой России», але, впевнений, ще й реакція на форум в українській столиці, ще одне нагадування ‒ «Кримнаш».
Спостерігачеві таке роздратування Кремля цілком може здатися надмірним. Адже «Кримська платформа» ніяк не впливає на російський контроль над Кримом. І цей контроль як не визнавався країнами-учасницями «Кримської платформи», так і не визнається. Що ж змінилося?
Навіть звичайні громадяни Росії побачать, що загальна незгода з окупацією Криму ‒ це не українська вигадка
Але, схоже, зустріч у Києві для російського керівництва ‒ ще одне нагадування про те, що в 2014 році Володимир Путін та його соратники помилялися, коли припускали, що світ із часом погодиться з російськими діями на півострові. Ця концепція пропагується в Москві й сьогодні: міжнародне право ‒ і не право зовсім, а прийняття світовою спільнотою доконаних фактів, тобто право сили.
Але з часу окупації Криму минуло вже сім років, а жодного просування в бік визнання легітимності окупованого росіянами півострова не спостерігається. І коли почне працювати форум «Кримської платформи», навіть звичайні громадяни Росії побачать, що загальна незгода з окупацією Криму ‒ це не українська вигадка, а очевидний факт. Що Крим вважається російським лише в самій Росії, а за її межами це – українська територія.
До закінчення окупації Криму Росія так і буде в очах решти світу країною з суперечними кордонами
І тому, думаю, не варто розраховувати ні на визнання «факту», ні на скасування санкцій, запроваджених після окупації Криму, які змусили державні та приватні російські компанії утриматися від приходу на півострів. І доведеться погодитися з тим, що до закінчення окупації Криму Росія так і буде в очах решти світу країною з суперечними кордонами. Кордонами, які захищає тільки сила, а не закон.
І це ще одне болісне нагадування для російського керівництва. Адже з точки зору російського законодавства, Крим ‒ не окупована територія, не колонія, а такий же суб'єкт Російської Федерації, як Брянська область. І сумніватися в цьому, на думку Кремля, все одно, що сумніватися в тому, що Баварія ‒ це частина Німеччини, а Техас ‒ частина Сполучених Штатів.
Але саме з цим твердженням світ не збирається погоджуватися! Суб'єктність Криму за ці роки так і не стала фактом. І в Києві обговорюватимуть зовсім не те, як цю суб'єктність визнати, а те, як повернути Криму його справжній правовий статус ‒ статус невіддільної частини України. І, думаю, жодна сила не здатна це змінити.
Саме тому в Росії так роздратовано реагують на «Кримську платформу». Тому що рано чи пізно навіть людям, далеким від політики, доведеться визнати, що Володимир Путін ‒ не президент, який займався «збиранням земель», а політик, який втягнув свою країну в справжнісіньку авантюру, який протиставив її не тільки цивілізованому світу як такому, а й елементарній правовій логіці.
А кому подобається викриття його авантюр?
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
