Ірина Соломко, «Голос Америки»
Станом на 15 липня ЮНЕСКО задокументувала пошкодження 163 культурних об’єктів: 71 релігійну споруду, 12 музеїв, 32 історичні будівлі, 24 будівлі, присвячених культурній діяльності, 17 пам’ятників, 7 бібліотек. Про це 15 липня під час засідання Ради безпеки ООН у форматі Аррія «Знищення культурної спадщини як наслідок російської агресії проти України» повідомив Лазар Ассомо, директор Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Проведення засідання на цю тему підтримали 38 країн-членів ООН.
Директор Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Лазар Ассомо зазначив, що більше від половини зафіксованих пошкоджень або руйнувань об’єктів (53%) припадають на Харківську та Донецьку області. Культурні об’єкти також значно постраждали в Києві, зокрема, підтверджено пошкодження або руйнування 26 об’єктів. 40% з них – культові споруди.
Війна впливає не лише на матеріальну спадщину, а й на весь культурний сектор УкраїниЛазар Ассомо
«Дозвольте мені також наголосити, що війна впливає не лише на матеріальну спадщину, а й на весь культурний сектор України. Художники, куратори музеїв та багато інших працівників культури позбавлені засобів до існування через війну. Масове переміщення населення загрожує охороні нематеріальної спадщини, а також безперервності культурного життя», – додав він.
В той же час, Ассомо повідомив, що ЮНЕСКО разом з урядом України провела консультації щодо співпраці, яка буде включати в себе оцінку збитків та спільні зусилля з відновлення об’єктів. «Однією з нагальних потреб є розбудова потенціалу. Відтік кваліфікованих спеціалістів є серйозною перешкодою для ефективного вирішення викликів війни», – зазначив він.
Минулого тижня місія ЮНЕСКО в Україні змогла оцінити готовність закладів культури до наслідків війни та вислухала повідомлення про потреби.
«Художники, музиканти, актори та інші працівники культури потребують підтримки. Вони позбавлені основного джерела доходу, і цих кваліфікованих професіоналів не можна ігнорувати. ЮНЕСКО вже підтримує дві неурядові організації, які надають екстрену фінансову допомогу художникам у країні та за її межами. Підтримка безперервності культурної діяльності під час конфлікту всередині країни має вирішальне значення», – переконаний експерт.
Ще однією загрозою є незаконний обіг культурних цінностей. Багато музеїв, бібліотек та архівів не можуть забезпечити належний захист своїх колекцій як через фінансову ситуацію, так і через безпеку. ЮНЕСКО планує підтримати кілька музеїв Одеси для посилення їхньої безпеки.
Під час засідання виступила і заступниця міністра культури України Катерина Чуєва. Цифри, які вона презентувала, значно відрізняються від даних ЮНЕСКО.
За її словами, наразі зафіксовано 423 епізоди пошкодження або руйнування об’єктів культурної спадщини України. Ці випадки перевірені та опубліковані на спеціальній онлайн-платформі. 128 з них – це об’єкти нерухомої культурної спадщини, які мають офіційний статус пам’яток. 147 – це релігійні споруди. Майже третина з них – пам’ятки історії або архітектури, або визначні історичні будівлі. Ще 46 об’єктів – це меморіальні пам’ятники на честь історичних осіб та подій, 33 – музеї, 59 – культурні центри, театри та кінотеатри, а також 40 бібліотек. Майже сотня об’єктів повністю або практично повністю зруйновані.
Частина музейних колекцій, наприклад у Маріуполі та Мелітополі, була вкрадена та перевезена російською адміністрацієюКатерина Чуєва
«Внаслідок російського наступу та тимчасової окупації українці також були позбавлені доступу до мільйонів музейних експонатів у сотнях музеїв та приватних колекцій Криму, Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Частина музейних колекцій, наприклад у Маріуполі та Мелітополі, була вкрадена та перевезена російською адміністрацією в інші місця. Таким чином, уся культурна спадщина зараз перебуває під ударом і має бути захищена для всього людства», – додала Чуєва.
Компенсація може бути забезпечена за рахунок російських активів і коштів, які за межами РосіїСергій Кислиця
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця під час свого виступу знову провів паралелі між Росією і нацистською Німеччиною та згадав Нюрнберзький процес. «Документи про злочини проти культури та розкрадання культурних цінностей були представлені в обмеженому обсязі, а заяви про втрату культурних цінностей ґрунтувалися переважно на зведених даних про втрати. Роль багатьох нацистських структур, які активно займалися переміщенням, вивезенням і знищенням культурних цінностей, часто не була представлена на Нюрнберзькому процесі. Історичні уроки необхідно вивчити та взяти до уваги, коли ми зосереджуємо наші зусилля на тому, щоб притягнути Росію до відповідальності», – переконаний він.
Кислиця також переконаний, що, окрім, створення Спеціального трибуналу щодо злочинів російської агресії проти України, потрібен інструмент відшкодування всіх збитків, завданих агресією, в тому числі і культурній спадщині. «Ми вважаємо, що така компенсація може бути забезпечена за рахунок російських активів і коштів, які знаходяться за межами Росії», – зазначив він.
Очолює цей орган представник держави-агресора – представник Путіна в ЮНЕСКО посол КузнєцовСергій Кислиця
В кінці виступу Кислиця також зазначив, що було б добре передати підсумки дискусії до бюро Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«Однак очолює цей орган представник держави-агресора – представник Путіна в ЮНЕСКО посол Кузнєцов. Ласкаво просимо в абсурдний і суперечливий світ ООН! Важливо, однак, забезпечити, щоб усі російські воєнні злочинці розглядалися як нацистський міністр «народної просвіти та пропаганди», навіть якщо сьогодні вони продовжують очолювати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО!» – наголосив український дипломат.
