Після бурхливої критики та протестів проти американської програми широкого стеження за європейськими установами та дипломатичними офісами Євросоюз, здається, впорався зі своїми ображеними почуттями. У понеділок у Вашингтоні, як і було раніше заплановано, все ж почнеться перший раунд переговорів щодо створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі, яку створять по обидва боки Атлантики. Тим часом як в ЄС все ще залишаються деякі розбіжності щодо майбутніх відносин зі США, більшість, включно із Європарламентом, країнами-членами та Єврокомісією, висловлюэться за продовження так званого «привілейованого партнерства» з американцями.
Втім, чимало членів Європарламенту залишаються при думці, що американські стеженя – неприйнятні.
«Служби безпеки повині охороняти наші життя та свободи. Але якщо в демократичному (світі), де спершу міркують, а вже потім діють, збираються факти, що, зрештою, компрометують міжнародні угоди, це – абсолютно неприйнятне», – заявляє британський євродепутат-консерватор Тімоті Керкгоуп.
Зона вільної торгівлі в інтересах і американців, і ЄС – голова Єврокомісії
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу тим часом каже, що, попри серйозне занепокоєння, переговори щодо угоди про трансатлантичне торговельне й інвестиційне партнерство розпочнуться, як заплановано. Це ж бо в інтересах і ЄС і США.
Водночас у Вашингтоні також запланована зустріч робочої групи із розслідування справи електронного стеження з боку американських спецслужб.
Ця зустріч буде присвячена пошукам пояснень в таких справах, як захист даних, та правах недоторканності приватного життя громадян Європейського союзуЖозе Мануель Баррозу
Тим часом перший раунд переговорів, та й доля всієї угоди про ЗВТ між ЄС та США, вже були на межі зриву. Франція минулого тижня відстоювала ідею заморозити всі плани інвестиційно-торговельного зближення з американцями. Зрештою, компромісу вдалося досягти, вирішивши нічого не змінювати у календарі європейсько-американських відносин.
Задовільних пояснень зі США не надійде?
Що ж стосується робочої групи, то до неї входитимуть експерти Єврокомісії, представники Європейської служби зовнішніх дій та литовського головування у ЄС, зазначає президент Литви Даля Ґрібаускайте.
Водночас з огляду на те, що національна безпека залишається у компетенції кожної з 28 країн ЄС, ці держави беруться кожна окремо отримати пояснення з Вашингтона щодо деталей виявленого шпигунства.
Однак щодо результатів, яких чекають від робочої групи із вивчення шкоди, завданої програмою стеження PRISM, то деякі представники аналітичних центрів співдружності висловлюють сумніви. З одного боку, через те, що у цієї експертної групи немає повноважень ведення переговорів. З іншого – тому, що ще з 2010 року ЄС безрезультатно намагається укласти угоду зі США щодо захисту персональних даних. А саме ця проблема й перебуває у центрі скандалу зі збором інформації через програму PRISM.