Дещо перебільшеними вважають лісівники, науковці та екологи твердження, ніби «лисіють» карпатські ліси. Та сходяться в іншому: проблемою є всихання смерекових лісів, через що схили стають «рудими». Їх потрібно рубати і менше втручатися у природу.
Вже років 10 на Прикарпатті не було великих лісових пожеж, хіба локальні загоряння від сухої трави. Та в цьому році – дві, хоч і невеликі, на площі 4 і 2,5 гектари. Минулого тижня більше доби довелося рятувальникам і лісівникам гасити пожежу на горі Мегла біля Мислівки Долинського району. Горів хвойний ліс. Тепер там згарище. І ще довго про такі схили говоритимуть, що вони лисі.
Розмови про те, що Карпати «лисіють», не надто до смаку лісівникам. Тим більше, вони відкидають звинувачення у надмірному вирубуванні лісів. За словами першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Романа Олійника, навпаки, зростає лісистість за рахунок заростання лісом полонин, полів. І якщо офіційна цифра лісистості в області становить 42%, то загальні необліковані ліси сягають 46 відсотків. А вирубується лісу у 3-4 рази менше, як у повоєнні роки, а то і на початку ХХ століття, запевняє Роман Олійник.
«Якщо казати про об’єктивні цифри, то ні лісистість області, ні площа лісів не зменшилися, нема ні масштабної деградації лісів чи обезліснення. І це дані державного обліку лісів. Чи інші об’єктивні дані: можна взяти аерофотознімки, космічні знімки – і порівняти площі з лісом і без лісу. В нас проростає в області 2,5 мільйона кубометрів лісу, а в рік всіма видами рубок заготовлюється не більше ніж мільйон кубометрів, тобто в нас не є виснажливе господарювання», – говорить Роман Олійник.
Представник лісового відомства наводить порівняння: на Прикарпатті відсоток використання приросту лісу – 40%, а в деяких європейських країнах – 70-80%, і це не є згубним для природи.
Чому всихають смеречники?
Науковці теж вважають, що гори «не лисіють», а верхня межа лісу піднімається. Пов’язують це зі зменшенням антропогенного навантаження на ліси. Найбільшою проблемою Карпат є масове всихання смерекових лісів, переконаний директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва, професор Василь Парпан. Ліси всихають на Івано-Франківщині, Львівщині, Буковині, Закарпатті. Науковці вивчають, чому.
«Основною причиною всихання смеречників є глобальне потепління. Приблизно на 200 метрів вище піднялася сукупність екологічних показників: клімат, температура, відносна вологість. Все це вплинуло на ґрунтові умови, на поживний режим лісових систем. І смереці, особливо на крутих схилах не вистачає поживних речовин, в першу чергу вологи, а кореневі системи розміщені поверхнево, на кам’янистих ґрунтах. Кореневі волосочки відмирають і масово всихає смерека. Це перше. І друге – на ці ослаблені дерева накидаються різноманітні шкідники», – розповідає Василь Парпан.
Проблема всихання смеречників є актуальною і для інших країн Європи – приміром, Словаччини, Чехії. Але вирішувати її почали років 20 тому. Науковці радять радикальні заходи – вирубувати такий ліс. А новий... не садити, каже Василь Парпан.
«Якщо ми колись говорили, що на тих місцях, де всихає смерека, треба її садити, то ми кажемо тепер: ні, треба дати можливість природі самій управляти, регулювати тими процесами. Що природа створила – акуратно, делікатно підходити до вивчення цих процесів і прийняття правильних управлінських рішень», – зазначає професор.
Вчитись на помилках
Біда Карпат – домінування хвойних дерев. Ще за часів Австро-Угорщини ними засадили гори задля «більшого зиску». За помилки попередників доводиться розплачуватися тепер. І водночас вони стають пересторогою до непродуманого втручання в природу, вважає член постійної депутатської комісії обласної ради з питань екології, рекреації та розвитку туризму, за освітою інженер лісового господарства Василь Головчак.
«Тобто були порушені умови проживання самих рослин. А відомо з теорії лісівництва, що найбільш стійкі – змішані, різнопородні деревостани. Пожинаємо плоди минулих помилок. Тому що у праці лісничого треба думати на 80-100 років вперед. Мусимо з гіркотою констатувати, що така проблема є, мусимо з нею якось боротись, бо нічого не робити – найгірший варіант. Будемо мати вогнища шкідників, це піде на навколишні насадження – ми втратимо сотні гектарів лісу», – говорить Василь Головчак.
А ще є втрати від самовільних рубок лісу. Хоча фахівці не вважають їх глобальними. А зростання кількості незаконних оборудок залежить від соціальних умов. Правоохоронці за рік порушують понад 800 справ за вирубування лісу, але більшість з них так і закінчуються нічим.
Вже років 10 на Прикарпатті не було великих лісових пожеж, хіба локальні загоряння від сухої трави. Та в цьому році – дві, хоч і невеликі, на площі 4 і 2,5 гектари. Минулого тижня більше доби довелося рятувальникам і лісівникам гасити пожежу на горі Мегла біля Мислівки Долинського району. Горів хвойний ліс. Тепер там згарище. І ще довго про такі схили говоритимуть, що вони лисі.
Розмови про те, що Карпати «лисіють», не надто до смаку лісівникам. Тим більше, вони відкидають звинувачення у надмірному вирубуванні лісів. За словами першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Романа Олійника, навпаки, зростає лісистість за рахунок заростання лісом полонин, полів. І якщо офіційна цифра лісистості в області становить 42%, то загальні необліковані ліси сягають 46 відсотків. А вирубується лісу у 3-4 рази менше, як у повоєнні роки, а то і на початку ХХ століття, запевняє Роман Олійник.
«Якщо казати про об’єктивні цифри, то ні лісистість області, ні площа лісів не зменшилися, нема ні масштабної деградації лісів чи обезліснення. І це дані державного обліку лісів. Чи інші об’єктивні дані: можна взяти аерофотознімки, космічні знімки – і порівняти площі з лісом і без лісу. В нас проростає в області 2,5 мільйона кубометрів лісу, а в рік всіма видами рубок заготовлюється не більше ніж мільйон кубометрів, тобто в нас не є виснажливе господарювання», – говорить Роман Олійник.
Представник лісового відомства наводить порівняння: на Прикарпатті відсоток використання приросту лісу – 40%, а в деяких європейських країнах – 70-80%, і це не є згубним для природи.
Чому всихають смеречники?
Науковці теж вважають, що гори «не лисіють», а верхня межа лісу піднімається. Пов’язують це зі зменшенням антропогенного навантаження на ліси. Найбільшою проблемою Карпат є масове всихання смерекових лісів, переконаний директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва, професор Василь Парпан. Ліси всихають на Івано-Франківщині, Львівщині, Буковині, Закарпатті. Науковці вивчають, чому.
«Основною причиною всихання смеречників є глобальне потепління. Приблизно на 200 метрів вище піднялася сукупність екологічних показників: клімат, температура, відносна вологість. Все це вплинуло на ґрунтові умови, на поживний режим лісових систем. І смереці, особливо на крутих схилах не вистачає поживних речовин, в першу чергу вологи, а кореневі системи розміщені поверхнево, на кам’янистих ґрунтах. Кореневі волосочки відмирають і масово всихає смерека. Це перше. І друге – на ці ослаблені дерева накидаються різноманітні шкідники», – розповідає Василь Парпан.
Проблема всихання смеречників є актуальною і для інших країн Європи – приміром, Словаччини, Чехії. Але вирішувати її почали років 20 тому. Науковці радять радикальні заходи – вирубувати такий ліс. А новий... не садити, каже Василь Парпан.
Треба дати можливість природі самій управляти, регулювати тими процесамиВасиль Парпан
Вчитись на помилках
Біда Карпат – домінування хвойних дерев. Ще за часів Австро-Угорщини ними засадили гори задля «більшого зиску». За помилки попередників доводиться розплачуватися тепер. І водночас вони стають пересторогою до непродуманого втручання в природу, вважає член постійної депутатської комісії обласної ради з питань екології, рекреації та розвитку туризму, за освітою інженер лісового господарства Василь Головчак.
«Найбільш стійкі – змішані, різнопородні деревостани. У праці лісничого треба думати на 80-100 років вперед»Василь Головчак
А ще є втрати від самовільних рубок лісу. Хоча фахівці не вважають їх глобальними. А зростання кількості незаконних оборудок залежить від соціальних умов. Правоохоронці за рік порушують понад 800 справ за вирубування лісу, але більшість з них так і закінчуються нічим.
