Доступність посилання

ТОП новини

Східна Європа має відмінний від Заходу досвід Голокосту


Один із нацистських концтаборів «Аушвіц-Біркенау». Освенцім, Польща. Листопад 2013 року
Один із нацистських концтаборів «Аушвіц-Біркенау». Освенцім, Польща. Листопад 2013 року

Західна Європа, США, західні суспільства в цілому, не лише єврейські громади в цих країнах, поставили досвід Голокосту в центр своєї ідентичності

Голокост, як одна з центральних тем формування модерної європейської ідентичності, – ще не до кінця вивчений на східноєвропейських теренах. Але не тому, що східні європейці хочуть приховувати свою співучасть у нацистських злочинах, а тому, що їхній досвід Голокосту відрізняється від західноєвропейського, зокрема і тим, що вони пережили дві окупації тоталітарними режимами. Перш ніж засуджувати східних європейців за релятивізм, західний світ мав би краще вивчити їхню історію, вважає історик і професор політології Ратгерського університету Олександр Мотиль.

Олександр Мотиль
Олександр Мотиль

– Проблема Голокосту і його місце у саморефлексії Заходу є дуже важливим, і зіграло дуже важливу роль в тому, як Захід розуміє себе протягом останніх 30-40 років. Західна Європа, Сполучені Штати, західні суспільства в цілому, не лише єврейські громади в цих країнах поставили досвід Голокосту в центр своєї ідентичності і усвідомлення того, що означає бути європейцем після Другої світової війни, що означає бути лібералом, толерантною людиною, людиною, що вірить у міжетнічне порозуміння, і подібні європейські чи загальнозахідні цінності.

Голокост був не просто частиною історії, але і поворотними моментом у європейській історії

Для цього, звичайно, були вагомі причини. Голокост був організований під час нацистської окупації Європи, але багато європейських урядів були байдужими до долі євреїв. Також Голокост був не просто частиною історії, але і поворотними моментом у європейській історії.

Але, з іншого боку, в Західній Європі, чи на Заході взагалі, мало усвідомлюють, що досвід Східної Європи істотно відрізнявся від історії Західної Європи. І як нещодавно показав історик Тімоті Снайдер у своїй книзі «Криваві землі», той ступінь знищення суспільства і населення, який здійснив сталінізм на території Східної Європи, є, принаймні, не меншою причиною для занепокоєння. Отже, східні європейці мають до діла з двома трагедіями, двома геноцидами, двома війнами проти їхнього населення, в той час, як західні європейці та американці мають справу лише з одним Голокостом.

Потрібно усвідомити, що був Голокост, але був і сталінізм, що був Гітлер і Сталін. І режимів, які знищували населення, було два

Чи ми говоримо про українців, чи жителів балтійських країн, чи про поляків, чи білорусів, чи в решті-решт і росіян, їм потрібно усвідомити, що був Голокост, але був і сталінізм, що був Гітлер і Сталін. І режимів, які знищували їхнє населення, було два.

– Але, виглядає, що цього усвідомлення на Заході якраз бракує. Бо ми чуємо, від людей, таких, як історик і голова Єрусалимського відділення Центру Сімона Візенталя, що Радянський Союз звільнив Німеччину від фашизму, тому ці два режими не можна порівнювати.

– Не менш важливим є те, що в Західній Європі та в США досвід Голокосту вивчався протягом всього цього часу. Але знищення, якого зазнала Східна Європа від сталінського режиму, не було вивчено подібним чином. Особливо в радянські часи цей досвід був заперечуваний, ним маніпулювали, ним мало цікавилися. Але, починаючи з 1991 року, східноєвропейські країни займалися тим, що вони документували, вивчали, переосмислювали свої власні втрати і трагедії і травми, які були завдані сталінізмом.

З точки зору деяких організацій на Заході, і деяких єврейських організацій, ці зусилля виглядають, як релятивізація Голокосту чи його заперечення. Але це не правда. Йдеться про спробу людей, які пережили історичну травму, зрозуміти, що сталося з ними, так само, як і те, що сталося з євреями у їхніх суспільствах. Немає жодної причини, чому вивчення сталінізму має применшувати злочини нацизму, чи навпаки. Вивчати потрібно обидва режими.

– Східні європейці мають пройти вивченням цих двох режимів одночасно і за коротший термін, ніж це було на Заході, дізнатися, можливо, багато неприємних фактів із власної історії. Але одночасно їм потрібно ще і запевняти західних критиків та представників цих єврейських організацій, що вони не намагаються применшити важливість вже відомого і вивченого зла тим, що вони розкривають злочини мало відомого зла. Як це поєднати?

Є болючі питання для всіх, для українців, балтійців, і для самих євреїв, бо всі дізнаються речі про свої громади, які би вони воліли не знати

– Думаю, що єдиним способом це зробити є встановити факти. Потрібно, щоб цим займалися серйозні дослідники, які будуть вивчати факти без упереджень та попередніх припущень. Це непросто, бо це є болючі питання для всіх, для українців, балтійців, і для самих євреїв, бо всі дізнаються речі про свої громади, які би вони воліли не знати. Але вивчення всіх цих фактів дозволяє відтворити якусь картину, яка б була максимально повною картиною того, що в цей час відбувалося.

Радянський режим був кримінальним від початку до кінця

Одночасно, вчені, які мають позитивний погляд на Радянський Союз, які розглядають його як позитивний чинник у часи Другої світової війни, мають також попрацювати над своїми власними упередженнями. І єдиним способом, яким їх можна закликати і переконати це зробити, є показати кримінальні аспекти діяльності сталінського режиму, і більш загально, радянського режиму. Бо радянський режим був кримінальним від початку до кінця. І цим вченим, що досі зберігають позитивне ставлення до радянського режиму, потрібно зрозуміти, що ситуація у Східній Європі була набагато складнішою, і навіть не зважаючи на те, що Радянський Союз зіграв важливу роль у звільненні євреїв від нацизму, їм потрібно зрозуміти, що це є роль, яку зіграла кримінальна держава.

І тут потрібно усвідомити, що не було добра і зла, що добрі люди робили погані речі, і інколи погані режими робили добрі речі. Потрібно зрозуміти всю складність цієї ситуації.

Гадаю, що значна частина вчених це розуміє. Але коли переходиш із рівня вчених до рівня політики, багато речей стають надто спрощеними і представленими у виключно чорно-білому світлі. Багато вчених говорить про те, що було б добре, щоб ці питання не були політизовані, але це, мабуть, ніколи не станеться.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG