Біженці зі сходу України вивели Росію на перше місце в світі за кількістю звернень про надання притулку. Такі дані наводяться в доповіді ООН. Однак очікування людей, що втекли від війни в російські регіони, далеко не завжди справджуються. Ті ж, хто після декількох місяців поневірянь вирішують повернутися додому, часто не мають для цього коштів.
Ольга Денисенко з чоловіком і трьома дітьми приїхала в Томську область із Донецька восени минулого року. Тут у неї народилася дочка.
Однак більшість місцевих жителів прийняли біженців вороже. Голова сімейства, влаштувавшись на роботу, змушений був піти з неї після цькування з боку колег. Місцеві органи влади ніяк не допомагають втікачам зі сходу України, запевняють самі біженці. І таких історій у Росії досить багато.
Хто допоможе біженцям?
Саме тому правозахисна організація «Громадянське сприяння» створила спеціальний проект, що має на меті допомагати людям, які опинилися у важкій ситуації.
Державна міграційна служба перестала видавати з бюджету гроші навіть на розселення по Росії і на повернення додомуСвітлана Ганнушкіна
«Держава їх не забезпечує ні житлом, ні мінімальними виплатами. І дуже багато хто залишається поза правовим полем. Тому люди до нас звертаються, в тому числі і з тієї причини, що Державна міграційна служба перестала видавати з бюджету гроші навіть на розселення по Росії і на повернення додому. Тому з цим до нас теж приходять. Оскільки ми не можемо запропонувати їм інтеграції, ми намагаємося допомогти їм здійснити їхні власні наміри», – розповіла Радіо Свобода керівник організації Світлана Ганнушкіна.
Важке повернення додому
Правозахисники відзначають, що російська влада непослідовна з приводу вирішення проблем біженців. У грудні, нагадує Світлана Ганнушкіна, лідер уряду Росії Медведєв каже, що трудові мігранти з України повинні працювати в Росії на тих же умовах, що трудові мігранти з інших країн. А в січні Володимир Путін каже, що потрібно продовжувати біженцям реєстрацію. Не варто дивуватися, кажуть правозахисники, що після всього цього біженці не можуть влаштуватися на роботу і залишаються без засобів до існування.
Сім'я Денисенків готова повернутися додому в Донецьк, однак поки у них немає грошей на це.
Я вже не боюся. Яка різниця, де гинути: тут від голоду і такого ставлення чи там. Там стіни рідні, там люди рідніОльга Денисенко
«Я вже не боюся. Яка різниця, де гинути: тут від голоду і такого ставлення чи там. Там стіни рідні, там люди рідні. У вас зараз у самих скорочення, люди залишаються без роботи, ну а ми – тим більше. Кому ми тут потрібні?» – риторично запитує Ольга Денисенко.
Історія родини Денисенків досить типова для ситуації з українськими біженцями в Росії. Співчуття до людей, які страждають через війну, далі слів не йде. І зрозумівши, що в Росії вони нікому не потрібні, втікачі прагнуть повертунитися в свої зруйновані будинки.
