Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас заявив у вівторок, що бере на себе відповідальність за пакет суворих реформ, про який домовився з лідерами країн зони обігу євро в понеділок, 13 липня.
Як сказав Ципрас, виступаючи на телебаченні, він сам не вірить у текст цієї домовленості, але зобов’язаний виконати її. За його словами, цю «дорогу з одностороннім рухом» Греції «нав’язали».
Він додав, що альтернативою реформам був названий вихід Греції з зони євро, тому ці реформи мусять бути втілені. Вихід із єврозони зруйнував би середній і бідніший класи населення країни, заявив Ципрас.
Він також повідомив, що банки у країні залишатимуться зачиненими, доки не буде досягнена остаточна угода про фінансову допомогу Греції, а це може протривати не менш як місяць.
Раніше у вівторок, 14 липня, уряд Греції подав на розгляд до парламенту законопроект про пакет реформ, ухвалення якого необхідне, щоб почати переговори про отримання третьої програми міжнародної фінансової допомоги Афінам.
Документ передбачає зміни законів про працю, пенсії, податок на додану вартість та інші податки й має на меті запровадити реформи, що призвели б до скорочення видатків бюджету і зросту його наповнення.
Цей законопроект парламент Греції має розглянути протягом середи, 15 липня, і ухвалити його до кінця того дня, коли для цього збігає термін, встановлений міжнародними позикодавцями.
Власна партія прем’єр-міністра Греції Алексіса Ципраса, уряд якого подав законопроект, «Сіріза» виступає проти цих реформ.
Проваливши раніше завершення попередньої, другої програми міжнародної фінансової допомоги Греції і оформивши відмову від суворих вимог міжнародних позикодавців на всенародному референдумі, Ципрас був змушений змінити курс і погодитися на більшу частину тих реформ, які раніше сам відкинув. У Брюсселі їх визнали недостатніми, хоча заявили, що нові пропозиції Греції можуть стати підґрунтям для переговорів про третю програму допомоги, критично необхідну Афінам.
Ципрасові доведеться проводити обіцяні реформи в парламенті Греції, щоб переконати партнерів у єврозоні в серйозності своїх намірів реформ і в доцільності надати його країні термінові кошти на існування і піти на переговори про широку програму допомоги. Афіни хочуть отримати в рамках цієї третьої програми допомоги 53,5 мільярди євро до 2018 року.
Раніше міжнародні кредитори – Європейська комісія, Європейський центральний банк і Міжнародний валютний фонд – уже надали понад 200 мільярдів євро в рамках двох попередніх програм, починаючи з 2010 року, щоб допомогти Греції вийти з глибокої боргової і бюджетної кризи і не дати країні опинитися у стані дефолту, який може призвести й до її вимушеного виходу з єврозони.
