У старій частині прикарпатського міста Долина відкрили алею імені Андрея Шептицького з нагоди 150-річчя від дня народження митрополита. У квітні тут уже провели дитячий гуманітарно-мистецький конкурс «Митрополит Андрей Шептицький – духовний пастир українства», а на осінь планують науково-практичну конференцію.
А в Івано-Франківському державному обласному архіві розгорнута і діятиме протягом тижня тематична виставка «Велич митрополита». На ній представлені оригінали та копії документів, які ілюструють діяльність владики УГКЦ, банери про основні віхи життя і діяльності Шептицького, зокрема і про станіславівське єпископство.
За словами заступника начальника відділу використання інформації документів Любові Соловки, особливо цікавим є розділ «Галицька преса про приїзд Шептицького до Станіслава та інтронізацію на єпископа Станіславівської єпархії». Він підготовлений на основі видань наукової бібліотеки державного архіву. При підготовці виставки матеріали з видання «Галичани», написані «москвофільським наречієм», перекладені сучасною українською мовою.
Як повідомив керівник Громадського інституту аналітики Віталій Перевізник, у середу, 29 липня, в день народження предстоятеля Української греко-католицької церкви, в Івано-Франківську відбудеться засідання інтелектуально-філософського клубу «Вершини», де науковці, історики, краєзнавці, громадські активісти говоритимуть про видатного духовного і громадсько-політичного діяча і насамперед про станіславівський період діяльності Андрея Шептицького.
Андрей Шептицький у 34 роки став станіславівським єпископом і за півтора року відзначився добрими справами. Він вивчив гуцульську говірку і нею писав свої звернення до гуцулів. За власні кошти він викупив у Станіславі земельну ділянку і домігся дозволу австрійської влади на будівництво, згодом подарував семінарії унікальну бібліотеку з понад 10 тисячами книжок.
