Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 10:53
Новини | Політика

ОБСЄ: люди на Донбасі під загрозою через відсутність доступу до води


Чоловік набирає воду з пошкодженої труби, Донецьк, 15 лютого 2015 року

Чоловік набирає воду з пошкодженої труби, Донецьк, 15 лютого 2015 року

Проведення воєнних дій і порушення мінських угод на Донбасі призвело до пошкодження водопровідної системи, залишивши десятки тисяч цивільних людей, що проживають по обидві сторони від лінії зіткнення, без доступу до водопровідної води, заявляють в ОБСЄ.

Як мовиться в звіті, який оприлюднила Спеціальна моніторингова місія, нинішній дефіцит води на території Донецької і Луганської областей, охопленій конфліктом, може залишити без тепла жителів цього регіону взимку, а також мати тривалі наслідки для виробництва їжі.

Як зауважують автори доповіді, ситуація погіршується тим, що водопровідна система потребувала серйозного ремонту ще до початку конфлікту на сході України у квітні 2014 року. Через спалах насильства ремонт став неможливий.

«Доступ до води є передумовою для реалізації права на гідні стандарти життя і права на найвищі досяжні стандарти здоров’я і є міжнародно визнаним правом людини. Відсутність доступу до достатньої кількості безпечної і доступної води ставить під загрозу найвразливіші групи, зокрема дітей, людей з особливими потребами, хронічно хворих і літніх людей, що проживають у районах, уражених конфліктом», – заявив заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Гуґ.

Як заявили в ОБСЄ, за останні кілька місяців СММ відіграла ключову роль у забезпеченні дотриманні перемир’я, щоб дати змогу ремонтникам полагодити пошкоджену інфраструктуру, зокрема водопровідну. Тим не менш, ремонт немає змоги здійснювати постійно, бо обстріли продовжують ушкоджувати водопровідні й електромережі, заявили в ОБСЄ.

Місія закликає владу України і сепаратистів, які контролюють Луганськ і Донецьк, негайно зупинити напади на цивільних, зокрема на об’єкти інфраструктури, і поважати мінські домовленості.

Звіт базується на даних, зібраних спостерігачами від травня до серпня цього року на Луганщині і Донеччині, зокрема і на територіях, неконтрольованих українським урядом.

За лютневими мінськими домовленостями, на лінії контакту від середини лютого мав діяти черговий режим припинення вогню, а важкі озброєння мали бути відведені. Проте перестрілки й обстріли, і з застосуванням «відведених» озброєнь, тривали. Сторони звинувачували одна одну в порушеннях і провокаціях.

Наприкінці серпня на переговорах у Мінську Тристороння контактна група щодо мирного врегулювання в Україні, а також представники проросійських сепаратистів домовилися про чергове припинення вогню з 1 вересня у зв’язку з початком навчального року.

УСІ НОВИНИ

ВИБРАНЕ ВІДЕО

XS
SM
MD
LG