Київ – Чи варто змінювати чинний закон про очищення влади – вирішує Конституційний суд України, до якого звернулися Верховний суд і депутати від опозиції. Сумніви в позивачів викликає те, що в рамках люстрації високопосадовці та судді, які мали певні посади в період правління Віктора Януковича, підлягають звільненню без рішення суду, за результатами перевірки Мін’юсту. Водночас у Мін’юсті та в антикорупційному комітеті парламенту говорять про упередженість частини суддів, а голова комітету Єгор Соболєв навіть погрожує повстанням, у разі, якщо люстрацію в Україні скасують. Політологи пояснюють таке протистояння недостатнім темпом реформ в Україні та бажанням чинної влади іти на компроміс із представниками колишньої.
Конституційний суд України відмовився перенести розгляд справи щодо конституційності положень закону про люстрацію через відсутність частини учасників процесу.
Про перенесення засідання просив, зокрема, один із представників Верховної Ради в КСУ, депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець, який через колег передав суду, що не зможе бути присутнім у залі, бо має їхати на засідання Венеційської комісії на суміжну тему: там розглядатимуть законопроект про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя.
Ємець додав, що має намір виступити в суді «з обґрунтованою позицією щодо конституційного подання», проте суд відхилив це прохання і почав розглядати справу. Депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв висловив протест у зв’язку з тим, що депутатів не повідомили завчасно.
На це голова Конституційного суду Юрій Баулін став нагадувати депутатові про правила поведінки на засіданні КСУ і про те, що він наразі не має права на клопотання.
Опозиція і частина правників хочуть люстрації «по одному і через суд», а не «всіх разом»
Суддя КСУ Наталія Шаптала озвучила суть претензій суддів Верховного суду та опозиційних депутатів до цього закону: вони просять перевірити конституційність норм, які зобов’язують звільняти посадовців за сам факт обіймання посад в час правління Віктора Януковича, «без доведення складу злочину». На ці норми, за словами Шаптали, вказують і частина українських правників, яких опитав КСУ. Інша ж їхня частина посилається на європейську практику: в Чехії та ще в деяких країнах ЄС закон про люстрацію мав зворотню дію: він передбачав відповідальність за саму лише співпрацю з попередньою владою, тобто за названі в законі правопорушення, які скоїли, коли цього закону ще не існувало.
Колишній представник Віктора Януковича в парламенті, опозиційний депутат Юрій Мірошниченко заявив, що він та ще 46 парламентарів не проти люстрації як такої, але виступають за індивідуальну відповідальність кожного посадовця чи судді, якщо їхню вину доведуть або суд, або Вища рада юстиції, яка має право звільняти суддів.
«47 народних депутатів, які є суб’єктами конституційного подання, визнають право парламенту на такий механізм, як люстрація. Але лише в межах Конституції», – каже опозиціонер.
Натомість голова парламентського антикорупційного комітету Єгор Соболєв зауважив, що частина суддів КСУ «працювали на режим Януковича», і є упередженими.
«Ці судді не мають право розглядати конституційність закону про люстрацію. Просто не мають права. Вони є людьми Януковича, і підслідними у дуже серйозній кримінальній справі», – наголошує Соболєв.
Під час засідання КСУ Соболєв написав у соцмережах, що в разі скасування люстраційного закону залишить депутатську діяльність і спробує «організувати повстання», яке матиме на меті люстрацію.
Тим часом, будівлю Конституційного суду пікетували активісти, які вимагають не скасовувати люстраційного закону, бо він був однією з ключових вимог Майдану.
Днями й прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що чинний склад Конституційного суду не може розглядати відповідність Основному закону положень закону «Про очищення влади».
За його словами, у самому КСУ вісім членів підлягають люстрації, бо працювали в інтересах попередньої влади.
«Уряд направляє до суду свого представника з відповідною правовою позицією. Інтереси уряду України представлятиме голова департаменту з питань очищення влади Тетяна Козаченко», – анонсував прем’єр.
Однак Конституційний суд не дав можливості представнику уряду Тетяні Козаченко заявити відвід суддів, які, за словами Яценюка та Соболєва, є необ’єктивними, бо самі підпадають під люстрацію.
Голова суду Юрій Баулін заборонив Козаченко також ставити в суді питання представникам 47 депутатів, які оскаржують закон «Про очищення влади».
І мотивував це тим, що в суді беруть участь сторони конституційного провадження, а представниця уряду не належить до них, і є лише «залученою до процесу».
Зрештою суд взяв перерву в засіданні до 23 жовтня.
В суспільстві бояться реалізації путінських сценаріїв – Цибулько
Політичні пристрасті довкола люстрації пов’язані з тим, що влада намагається цією темою замінити більш комплексні реформи, заявив Радіо Свобода голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
«На мій погляд, в законі є дискусійні питання щодо неконституційності окремих норм. Які саме – підказувати не буду: судді самі розберуться і винесуть рішення. Головна проблема – в іншому: закон про люстрацію має йти разом або після реалізації реформ в органах державної влади, – вважає експерт. – А в нас цим законом замінюють реформи. Так, закон про державну службу лежить у парламенті, його ухвалення затягують».
У цих умовах, пояснює експерт, педалюється питання люстрації, але без решти реформ вона стає лише «механізмом волюнтаристського звільнення одних людей, невигідних владі, та призначення на їхнє місце інших – без конкурсів», – підсумовує Коліушко.
Натомість політолог Володимир Цибулько говорить, що боротьба довкола того, змінювати закон про люстрацію, чи ні, викликана настроями нинішньої влади іти на домовленості з представниками влади минулої.
В суспільстві з’явився страх, що цей компроміс в політичному класі перетвориться на реалізацію путінських сценаріївВолодимир Цибулько
«Останнім часом почалися примиренські настрої нинішньої влади з колишньою. Реформування судів та прокуратури не відбувається, втрачений темпоритм реформ. І в суспільстві з’явився страх, що цей компроміс в політичному класі перетвориться на реалізацію путінських сценаріїв. Тому суспільство боїться такого повороту, і вибори цей ефект посилюють. Маємо переломний момент: будуть реформи незворотними чи ситуація зависне», – так оцінює політолог момент конституційного розгляду закону про люстрацію.
За словами Володимира Цибулька, протистояння довкола закону про очищення влади є не лише політичною боротьбою, а й економічною: партії намагаються зберегти в Україні ті сценарії, за яких буде комфортно пов’язаним із ними фінансово-промисловим групам.
