Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:17
Новини | Суспільство

До психолога звернулися 14 відсотків бійців АТО, з них половина – з примусу – автори проекту «Без броні»


Учасники АТО прощаються з загиблим товаришем, архівне фото

Учасники АТО прощаються з загиблим товаришем, архівне фото

Лише 14 відсотків бійців-учасників антитерористичної операції зверталися по психологічну допомогу, причому 65 відсотків із них зробили це з примусу – такі результати опитування, про які повідомили учасники проекту «Без броні».

Вони анонсували в Києві створення цього проекту – бази допомоги ветеранам бойових дій на Донбасі. Учасники ініціативи проведуть медіа-кампанію щодо психологічної допомоги та створять всеукраїнську базу ініціатив допомоги бійцям.

«Ми розповідатимемо, що таке ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) і які його прояви, що це нормальна реакція на ненормальну ситуацію. Також ми прагнемо подолати стереотип про те, що звертатись до психологів – це прояв слабкості. Ми використали метод «рівний рівному» і для участі в нашій медіа-кампанії запросили десантників», – розповідає Анастасія Мельниченко, учасниця проекту «Без броні» та голова громадянського об’єднання «Студена».

База ініціатив пропонуватиме не лише психологічну, але й медичну, психологічну, юридичну допомогу з перекваліфікації та працевлаштування. Найближчу організацію за типом допомоги можна буде знайти на інтерактивній карті. Сайт буде доступний у середині лютого.

«У малому місті солдат, може, й знає, що десь є тисячі громадських активістів, які можуть йому допомогти. Але як їх знайти, він не розуміє. Тому «Без броні» стане дуже корисним інструментом для надання допомоги», – каже Антон Колумбет, співзасновник Київської спілки ветеранів АТО.

«Бійців, які повернулися з війни, насамперед потрібно проконсультувати щодо отримання пільг та соціальних гарантій. Потім – працевлаштування. Нашим хлопцям зазвичай немає чого їсти наступного місяця після демобілізації. У них немає часу на надзвичайно складні психологічні проблеми. Тому ми маємо працювати з центрами зайнятості. Окрім того – надавати юридичну підтримку. Наше законодавство недосконале, і майже кожному учасникові АТО потрібен адвокат. Потім – медична допомога. І звісно, медико- або соціопсихологічна реабілітація та адаптація. Все це має працювати в комплексі», – вважає Колумбет.

За словами Володимира Бондаренка, керівника апарату Київської міської держадміністрації, на сьогодні з чотирьох тисяч бійців, що повернулися з зони бойових дій на Сході до Києва, по психологічну допомогу звернулися не більше ніж сто осіб.

«Люди впевнені, що їх не зрозуміють – бо ці психологи не були в зоні бойових дій. І це правда, бо держава не встигла підготувати потрібну кількість воєнних психологів. Сьогодні на території міста ми намагаємося зробити мережу соціально-психологічної реабілітації, але насамперед – для сімей учасників АТО», – каже він.

Юристка Оксана Іванців звертає увагу на те, що між ініціативами та закладами, які могли б надавати допомогу ветеранам, відсутня належна координація. Що стосується державних програм, то сьогодні внесені зміни до «Закону про соціальний та правовий захист військовослужбовців», які запровадили обов’язкову психологічну реабілітацію для осіб, які повертаються з війни, однак порядок і концепція надання допомоги бійцям досі не розроблені, зауважує юристка. Також у Верховній Раді працює координаційна рада з питань реабілітації учасників АТО.

Так звана антитерористична операція триває в частині сходу України, де значні території захопили підтримувані Росією збройні сепаратисти за підтримки російських військ, із квітня 2014 року.

УСІ НОВИНИ

ВИБРАНЕ ВІДЕО

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG