Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 21:57
Новини | Міжнародні

У Молдові тривали протести з вимогами відставки уряду і дочасних виборів


Під час протесту в Кишиневі, 22 січня 2016 року

Під час протесту в Кишиневі, 22 січня 2016 року

Третій день поспіль люди збиралися в центрі столиці Кишинева, але їхнє число було помітно менше, ніж попереднього дня: близько 3 тисяч порівняно з 7 тисячами в четвер, 21 січня.

Тим часом Конституційний суд Молдови відмовився скасовувати парламентське схвалення нового уряду, який очолив Павел Філіп, донедавна міністр інформаційних технологій і зв’язку.

Але лідери протестів не відступають і заявляють, що зберуть підписи за позачергову сесію парламенту, яка, на їхню думку, мала б відправити уряд Філіпа у відставку.

Протести організували проросійські ліві партії, Партія соціалістів Республіки Молдова і «Наша партія», що виступають проти нинішньої проєвропейської влади Молдови, – а також і праве проєвропейське громадське об’єднання «Гідність і правда», що виступає проти корупції і вважає, що новий уряд, складений із представників тих самих партій, що й попередній, не зможе покласти край корупції, що була притаманна попереднім урядам.

Їхні лідери – соціалістів Ігор Додон, «нашистів» Ренато Усатий і Андрей Нестасе з «Гідності і правди» – ввечері домоглися прямого ефіру на провідному телеканалі «Молдова-1» і висловили свої вимоги.

Увечері, коли акції протесту закінчилися, вони закликали своїх прихильників продовжити мітингувати в неділю, 24 січня.

Одним із головних об’єктів спільного гніву демонстрантів такого різного політичного спрямування є мільярдер Влад Плахотнюк, віце-голова Демократичної партії Молдови, що є членом владної коаліції. Він був одним із попередніх кандидатів на посаду прем’єр-міністра, та президент не призначив його через суперечливу постать цього діяча. На думку учасників протестів, цей депутат парламенту причетний до масштабного скандалу зі зникненням із банків країни суми в понад мільярд доларів восени 2014 року і має вплив і на нинішній новопризначений уряд.

За опитуваннями, якщо позачергові вибори провести нині, соціалісти і «нашисти» мають шанс разом здобути більшість. Ці партії виступають за відмову від Угоди про асоціацію Молдови і Європейського союзу, що передбачає й зону вільної торгівлі, в її нинішньому вигляді і розвертання країни в бік тісних відносин із Росією і Євразійським економічним союзом під проводом Москви. Однак у перебігу нинішніх протестів вони наразі не згадують про свої проросійські прагнення й наголошують саме на антикорупційній спрямованості своїх акцій.

У середу, 20 січня, парламент Молдови практично без обговорення затвердив новий проєвропейський уряд країни, поклавши край кількамісячній політичній кризі. За уряд, який очолив Павел Філіп, член Демократичної партії Молдови, проголосували 57 депутатів із загалом 101. Після цього група демонстрантів, протестуючи проти цього, прорвалася до частини будівлі парламенту; в сутичках із поліцією потерпіли, за уточненими даними, 15 осіб. Та вже поночі президент Молдови Ніколає Тімофті прийняв присягу в нового уряду.

Молдова перебувала у стані політичної кризи з кінця жовтня 2015 року, коли парламент висловив недовіру попередньому проєвропейському урядові на тлі продовження корупційного скандалу зі зникненням коштів із банків іще з 2014 року й масових акцій протесту, роздмухуваних позапарламентською проросійською «Нашою партією».

УСІ НОВИНИ

ВИБРАНЕ ВІДЕО

XS
SM
MD
LG