Депутати ухвалили у другому читанні та в цілому законопроект щодо удосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів – останній з трьох законопроектів з «безвізового» пакету. «За» проголосував 261 парламентар за 226 необхідних.
«Щоб спростити нашу дискусію, скажу, що комітет рекомендує три поправки. Перша поправка забирає спеціальний фонд і не дозволяє агенції з управління арештованим майном його творити. Друга поправка забирає в агентства право технологічної переробки арештованого майна, адже історія з нафтопродуктами Курченка лякає багатьох парламентарів. І третя поправка стосується рахунків у банках, які Національний банк визнає проблемними або неплатоспроможними. Агентство в цьому випадку має право захистити інтереси держави», – сказав голова комітету з протидії корупції, депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв.
Національне агентство з питань розшуку активів, одержаних від корупційних та інших злочинів, було створене у грудні минулого року. Згідно з законом, агентство не лише здійснюватиме збереження активів, на які накладений арешт у кримінальному провадженні, але й розпоряджатиметься ним та передаватиме третій особі.
«У разі втрати або пошкодження майна держава несе відповідальність у повному обсязі. Тому немає ризиків для особи. Якщо їй були спричинені збитки неправомірними діями працівниками агентства, вона отримає компенсацію від держави Україна», – пояснив дискусійну норму міністр юстиції Павло Петренко.
За проектом закону, арештоване майно може бути реалізоване без згоди власника, але за рішенням суду, а отримані кошти зберігатимуться або на рахунку корупціонера, або на спеціальних депозитних рахунках агентства в державних банках. Уся інформація про активи й грошові рахунки буде зберігатись у спеціально створенному відкритому реєстрі, веденням якого також займатиметься агентство.
Контроль за діяльністю новоствореного агентства будуть здійснювати через механізми громадської ради, комісії зовнішнього контролю (за аналогією із оцінкою діяльності Національного антикорупційного бюро України) та щорічного оприлюднення детального звіту про роботу Агентства у звітному році.
Керівник агентства обиратиметься комісією з числа суспільних авторитетів (3 особи, які обиратимуться парламентом), а також професійних фахівців, які представлятимуть головних учасників відносин, пов’язаних із розшуком та конфіскацією активів: Генеральну прокуратуру, Національне антикорупційне бюро, Міністерство юстиції, Держфінмоніторинг, Міністерство фінансів.
Гранична чисельність співробітників агентства не повинна перевищувати 100 осіб, враховуючи працівників територіальних підрозділів у разі їх створення. Зарплата працівника агентства складатиме близько 30 тисяч гривень.
Раніше у четвер депутати вже проголосували закон про спецконфіскацію. При цьому депутати відхилили скандальні поправки, які викликали критику Євросоюзу. Також ухвалили закон щодо Антикорупційної прокуратури.
18 лютого, за словами президента Петра Порошенка, було останнім днем, коли Рада повинна була прийняти три «безвізові» закони.
