Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 23:22

«Сучасна Росія – капіталістична держава без ідеології, крім патріотизму, який на виході дає абстрактний імперіалізм» – історик Станіслав Кульчицький

50 років тому Леоніда Брежнєва обрали генеральним секретарем ЦК КПРС. Брежнєвське правління називають епохою застою: сповільнилося зростання економіки, не вистачало продовольства, прогресивні реформи були згорнуті. Крім того, СРСР підсів на «нафтову голку»: за 16 років правління Леоніда Брежнєва виручка від експорту нафтопродуктів збільшилася в 20 разів, а витрачали її на імпортні продукти і гонку озброєнь. Як вважає чимало істориків і економістів, такі явища характерні і для сьогоднішньої Росії.

Станіслав Кульчицький

Станіслав Кульчицький

Спеціально для Радіо Крим.Реалії доктор історичних наук Станіслав Кульчицький провів паралелі між двома епохами застою. Своїми думками він поділився під час програми, яку провів Віталій Портников.

– Наскільки економіка путінської Росії схожа на економіку брежнєвського СРСР?

Нинішня Росія нагадує сировинного монстра зі шлунком, вивернутим назовні – в країни Європейського союзу

– Так, безумовно, вони схожі, але є істотна відмінність. Справа навіть не в тому, що Росія менша від СРСР за площею і не включає в себе національні республіки, не у відсутності комуністичної ідеології, а в сировинних можливостях. У Росії гроші від продажу нафти витрачаються інакше. Все-таки СРСР був більш-менш самодостатньою країною. Все необхідне, те, чого бракувало, звичайно, можна було купувати за кордоном. Нинішня Росія в цьому сенсі нагадує сировинного монстра зі шлунком, вивернутим назовні – в країни Європейського союзу. Сьогоднішня Росія дуже мало виробляє.

– Чому Росія не може зараз напружити сили і стати самодостатньою?

Що брежнєвська Росія, що путінська істотно відстають від решти світу технологічно

– Що брежнєвська Росія, що путінська істотно відстають від решти світу технологічно. Це відставання відчувалося ще під час Другої світової війни. Після неї весь світ перейшов у постіндустріальну епоху, а СРСР просто не міг у неї перейти. Планова, командна економіка підходила для видобутку й експорту сировини, але не для створення чогось нового. Більшість заводів у СРСР будували іноземці, навіть у хрущовські часи. Рано чи пізно це повинно було позначитися. Сучасна Росія не подолала це відставання, а лише посилила його.

– Брежнєвська Росія була інформаційно закритою, путінська – навпаки. Це на щось впливає?

Сучасна Росія – капіталістична держава без ідеології, крім патріотизму, який на виході дає абстрактний імперіалізм

– Як ми бачимо, за фактом – не суттєво. Країна так само замкнута на собі: зараз багато людей переконані, що силу Росії визнають у всьому світі, що вона несе йому особливий посил. У СРСР переважали ідеї інтернаціоналізму, зараз – імперіалізму.

– Яка роль ідеології в СРСР і в Росії?

За часів Леоніда Брежнєва ідеологія вже мало кого цікавила. «Моральний кодекс будівника комунізму» того часу був фактично списаний з біблійних істин. Брежнєвська епоха – це вже лібералізований комуно-соціалізм. Сучасна Росія – капіталістична держава без ідеології, крім патріотизму, який на виході дає абстрактний імперіалізм.

Оригінал публікації – на сайті «Крим.Реалії»

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG