Київ – Наявність «георгіївської стрічки» на заходах до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні стала однією з першопричин сутичок у кількох містах України 9 травня. Після того, як поліція відзвітувала про постраждалих, середовище політиків пожвавила дискусія про долю символа, що залишився не прописаним у законі про декомунізацію. Ініціатори заборони заявили, що за носіння стрічки має бути кримінальна відповідальність, а противники – що ефекту буде мало, бо поглядів окремих людей це не змінить і спровокує невдовзі появу якогось іншого «подразника». Але поки «мозкові центри» сепаратистів шукатимуть замінник «георгіївській стрічці», спецслужби України матимуть час для виявлення тих, хто досі маркував нею свої антидержавницькі настрої, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода публіцист, блогер з Донецька Кирило Сазонов.
– Чи була «георгіївська стрічка» до війни на Донбасі антиукраїнським символом? І як трансформувалося її сприйняття?
– Стрічка відразу з’явилася як символ російської істерії на кшталт «діди воювали». Її використовували як символ симпатії до Росії, ностальгії за СРСР, за всіма його атрибутами. Тобто, вона від самого початку була індикатором провокаторів.
– На Вашу думку, стрічку треба на законодавчому рівні заборонити?
Це унікальний шанс для наших спецслужб: всі божевільні, всі потенційні зрадники добровільно позначили себе і вийшли на вулицю – ось дивіться, ми – такі
– З точки зору логіки – символи, під якими вбивають і окуповують наші території, звісно, мають бути заборонені. Більше того, люди, які їх використовують, мають нести кримінальну відповідальність. Бо це те саме, що ходити зі свастикою або з прапором радянським зараз по місту. З іншого боку, це унікальний шанс для наших спецслужб: всі божевільні, всі потенційні зрадники добровільно позначили себе і вийшли на вулицю – ось дивіться, ми – такі. Тобто, потрібно провести перепис цих божевільних, а потім заборонити.
– Один зі слухачів, який зателефонував на Радіо Свобода, каже, що на деяких колодках медалей його дідів зображена «георгіївська стрічка», а тому вдаватися до заборони, демонтажу символу є своєрідних посяганням на особисту свободу людини. Як Ви ставитесь до такої тези?
У нас йде війна, і якби люди не захищали нашу свободу там, то лояльні до георгіївської стрічки вже б роздумували про неї десь у підвалі місцевого польового російського командира
– Я погоджуюсь з підходом людини, коли всілякі заборони з боку чиновників дратують. Декому з цих чиновників самим треба заборонити займатися діяльністю. Але я хотів би наголосити, що взагалі-то у нас йде війна, і якби люди не захищали нашу свободу там (на Донбасі – ред.), то лояльні до георгіївської стрічки вже б роздумували про неї десь у підвалі місцевого польового російського командира. Тому це вимушений самозахист і треба розуміти, що інформаційна безпека важлива.
– Якщо «георгіївська стрічка» буде заборонена, не виключено, що з'явиться інша червона ганчірка. Що від цього зміниться?
– По-перше, це буде не швидко – знадобиться час на реалізацію цієї задачі. Треба буде його вигадати, витратити сили, час, гроші, розкрутити цей новий символ. Тим самим це підточить російський бюджет.
– Чи потрібні лише «маячки» зі стрічками чи сигнали від громадськості, щоб покарати за сепаратизм, як це передбачено Кримінальним кодексом? Яка в такому разі роль спецслужб, особливо за останні два роки?
– Спецслужби, звісно, не допрацьовують з цим питанням. Та й кримінальної відповідальності за георгіївську стрічку поки немає. Якщо у нас Алла Александровська (екс-народний депутат від КПУ – ред.), яка розмахує червоним прапором, вільно дає журналістам коментарі, то це свідчить про те, що роботи ще дуже багато. Але з іншого боку, їх потрібно хоча б зафіксувати і переписати, щоб не було так, як зараз в Донецькій військово-цивільній адміністрації – людина любить Путіна, ходить з «георгіївською стрічкою», а потім іде працювати радником губернатора. Принаймні, їх треба зафіксувати, щоб не допускати на держслужбу, до дітей як потенційних зрадників.
– Можна заховати «георгіївську стрічку», але не заховати своїх поглядів і переконань, тим паче, що з матеріальної точки зору хтось же ж ці стрічки виготовляє, а потім безкоштовно роздає…
Найбільш сумно те, що не є секретом – за всіма цими заходами стоїть той, хто стояв за ними і раніше. Усі ці люди на свободі і вони навіть не в Донецьку, а переважно в Києві
– Безумовно. Все це коштує грошей. За цими організаціями стоять люди. І найбільш сумно те, що не є секретом – за всіма цими заходами стоїть той, хто стояв за ними і раніше. Усі ці люди на свободі і вони навіть не в Донецьку, а переважно в Києві, де себе цілком вільно почувають. Це недопрацювання наших спецслужб і органів прокуратури.
– Як Ви ставитесь до озвученої ініціативи відмовитись від вихідного дня 9 травня, щоб загасити негативні настрої, емоції і не дати можливості провокаторам напружувати ситуацію в цей день?
Варто було б зробити 9 травня робочим днем уже давно. І нехай в Росії істерять, що «діди воювали», а ми – працюємо
– 9 травня – це, дійсно, звичайний робочий день. Друга світова війна закінчилася 2 вересня, це всі знають. Тобто те, що ми досі робимо його вихідним, а президент ходить кудись з квітами – фатальна помилка. Варто було б зробити 9 травня робочим днем уже давно. І нехай в Росії істерять, що «діди воювали», а ми – працюємо.
