Чеська та українська громади вшанували у столиці Чехії Празі пам’ять українських, білоруських та російських емігрантів, яких після Другої світової війни вислали з території тогочасної Чехословаччини до радянських концтаборів – системи ГУЛАГ.
11 травня 1945 року вважається символічною датою початку такої розправи над групою українських інтелектуалів – політиків, учених, поетів, митців, які тоді жили й працювали в Празі.
Сьогодні ж активісти зібрались на Ольшанському цвинтарі у Празі, де поховано багато українців, серед них і учасників визвольних змагань 1917-1920-х років.
Українські та російські емігранти були першими, хто боровся проти більшовизму, наголосив голова громадянської платформи «Без комуністів» та організатор заходу Петр Марек.
«Згадаймо цих людей, яких вислали звідси до ГУЛАГу. Після тих подій травня 1945 року радянська диктатура на території Чехословаччини лише набирала обертів. Тоді про поняття справжньої свободи всі могли забути», – сказав він.
Серед українців, яких НКВС арештував і відправив до ГУЛАГу, – голова дипломатичної місії УНР у Празі, відомий письменник Максим Славінський. До Сибіру він не доїхав, помер від тортур у київській Лук’янівській тюрмі в листопаді 1945 року.
18 травня 1945 року у Празі НКВС арештував Августина Волошина – державного і громадського діяча, президента Карпатської України. І він не доїхав до Сибіру, помер від катувань у липні 1945-го в московській Бутирській тюрмі.
Така сама доля спіткала і відомого політичного, громадського діяча Степана Клочурака, одного з провідних архітекторів міжвоєнної Праги Артемія Конійчука, художника Павла Громницького.
Історію життя емігрантів, які були арештовані НКВС і загинули в радянських концтаборах, вивчає громадська організація «Вони були першими», яку заснували нащадки українських та російських емігрантів у Празі 1991 року.
Чехія дає доступ усім охочим до архівів комуністичних таємних служб та виплачує жертвам сталінських репресій чи їхнім родинам матеріальне відшкодування.
