Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:46
Новини | Політика

Лавров знову вимагав від України «особливого статусу Донбасу» й «амністії» бойовиків


Під час зустрічі міністрів у Берліні, 11 травня 2016 року

Під час зустрічі міністрів у Берліні, 11 травня 2016 року

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що на зустрічі в Берліні колег у «нормандському форматі» підтвердили взаємопов’язаність місцевих виборів на окупованих частинах Донбасу з необхідністю ухвалення «закону про особливий статус Донбасу» і так званої «амністії» для сепаратистів.

За його словами, поступу з цих проблем на зустрічі не досягли, бо, як він сказав, ці проблеми мають вирішуватися у «прямому діалозі між Києвом, Донецьком і Луганськом». Під «Донецьком і Луганськом» Росія має на увазі представників підтримуваних Росією збройних сепаратистських угруповань «ДНР» та «ЛНР», визнаних в Україні терористичними.

Лавров також виступив проти плану України розмістити напередодні місцевих виборів на окупованій частині Донбасу озброєну міжнародну місію з метою забезпечити безпеку.

Як сказав російський міністр, голови МЗС Німеччини і Франції погодилися з позицією Москви, що вибори на окупованій частині Донбасу не можна відкладати через невирішені питання безпеки.

Крім того, Лавров знову стверджував, ніби Росія не є стороною конфлікту на частині сходу України.

Для України питання безпеки є важливим, але не єдиним у справі проведення таких виборів. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив після зустрічі в Берліні, що питання виборів не вдалося вирішити «через позицію Росії, через небажання і неготовність Росії погодитися з принципами виборів на підставі українського законодавства і стандартів ОБСЄ». Міністр додав, що такі принципи, як, наприклад, доступ українських засобів інформації чи участь у цих виборах українських політичних партій, узагалі не мають обговорюватися.

Відповідно до кількох пакетів домовленостей, досягнених на переговорах у білоруському Мінську у 2014–2015 роках і відомих разом як мінські домовленості, на нині окупованих територіях частини Донбасу місцеві вибори мають відбутися тільки за українським законодавством, із дотриманням стандартів ОБСЄ і під спостереженням ОБСЄ. Київ наголошує, що ці вибори будуть можливі тільки після того, як Москва й підтримувані нею сепаратисти в частині Донбасу виконають свої зобов’язання за мінськими домовленостями, серед яких припинення вогню, виведення з території України іноземних військ, найманців і озброєнь, звільнення всіх заручників і незаконно утримуваних осіб чи встановлення контролю ОБСЄ над українсько-російським кордоном.

Мінські домовленості також визначають, що Київ має ухвалювати рішення стосовно «окремих районів Донецької і Луганської областей» за узгодженням із представниками цих районів. Сепаратисти і Росія заявляють, ніби йдеться саме про представників підтримуваних Москвою угруповань «ДНР» і «ЛНР». Київ наголошує, що ці рішення узгоджує з легітимними представниками цих регіонів, але не з сепаратистами, які захопили ці території збройною силою за підтримки Росії.

В Україні ще з кінця 2014 року діє закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», а в запланованих змінах до Конституції в частині децентралізації, які лишається остаточно затвердити, згадано, що ці особливості визначаються відповідним законом. У Києві й на Заході вважають, що це повністю відповідає виконанню пункту мінських домовленостей, де йдеться про «особливий статус». Москва й підтримувані нею сепаратисти дотримуються протилежної думки.

Крім того, за вже ухваленим законом «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», який іще не набув чинності, непритягнення до кримінальної відповідальності, яке часто помилково називають «амністією», може стосуватися тільки тих учасників подій на сході України, хто не скоїв тяжких злочинів. При цьому правозахисники звертали увагу, що цей закон може бути надто м’яким, і закликали зменшити перелік статей Кримінального кодексу, дії за якими мають потрапити під «амністію».

Москва стверджує, що не має ніяких зобов’язань за мінськими домовленостями і не мусить виконувати їх, бо є, мовляв, не їхньою стороною, а лише гарантом. У світі дотримуються протилежної думки й наголошують, що накладені на Росію санкції через її підтримку сепаратизму в Україні будуть чинні, аж доки Москва не виконає до кінця всіх без винятку пунктів мінських угод і не змусить сепаратистів виконати їх.

УСІ НОВИНИ

ВИБРАНЕ ВІДЕО

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG