Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:24
Новини | Політика

Українську владу просять під час декомунізації враховувати інтереси кримських татар – петиція


Вельдар Шукурджієв, громадський активіст із Криму

Вельдар Шукурджієв, громадський активіст із Криму

Активіст Українського культурного центру у Криму Вельдар Шукурджієв пропонує у рамках декомунізації привласнювати українським населеним пунктам, вулицям, паркам із комуністичними назвами імена видатних представників кримськотатарського народу.

Відповідну електронну петицію активіст зареєстрував на сайті інтернет-представництва президента України 3 червня.

«Створити комісію зі зміни назв населених пунктів, вулиць, площ, парків тощо, які мають комуністичне походження, враховуючи інтереси корінного народу України кримських татар, іменами героїв, видатних діячів минулого й сучасності. Наприклад, у Туреччині іменем Мустафи Джемілєва названі парки в містах Конья, Бурса й Анкара, такі назви мають вулиці в Анкарі, Сунгурлу й деяких інших турецьких містах, лекційному залі в Сельджукському університеті й бібліотеці Університету Кириккалє», – мовиться у петиції.

Необхідність такого перейменування на території континентальної України пов’язана з тим, що в анексованому Криму зараз неможливо застосувати український закон про декомунізацію, – пояснив у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії Вельдар Шукурджієв.

«Ці перейменування набудуть чинності після деокупації Криму. Скільки триватиме окупація Криму? Рік, два, п’ять? По-перше, було б логічніше ці перейменування, які відбулись у рамках декомунізації по Криму, вже застосувати безпосередньо. По-друге, якщо з якоїсь причини Верховна Рада цю поправку, про яку говорив Рефат Чубаров, не ухвалить, то тоді, напевно, можна застосувати цей закон із урахуванням інтересів кримськотатарського народу безпосередньо на континентальній Україні», – зазначив автор петиції.

Шукурджієв наголошує, що кримськотатарський народ може пишатися багатьма героями. Серед них герої Другої світової війни, науковці, а також жертви російської агресії проти України, зокрема – викрадений і вбитий навесні 2014 року активіст Решат Аметов.

«У нас є доволі багато героїв, які боролися й жили за територіальну цілісність України. Вони є не тільки нашими героями, вони – надбання всієї України», – зазначив Шукурджієв.

На його думку, до роботи комісії з перейменування повинні залучити Меджліс кримськотатарського народу, відділ Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу, а також Міністерство у справах окупованих територій.

Для того, щоб президент України Петро Порошенко розглянув петицію, вона має набрати 25 тисяч підписів громадян України протягом трьох місяців.

12 травня Верховна Рада України перейменувала 70 населених пунктів і п'ять районів Криму. Ці поправки запроваджуються в рамках закону про декомунізацію і вступлять у силу після повернення півострова під контроль України. Зокрема, місто Красноперекопськ перейменували на Яни Капу, селище Кіровське – на Іслям-Терек, Красногвардійське – на Курман, Радянське – на Ічки, Леніне – на Єди-Кую, курортне селище Орджонікідзе під Феодосією стало Кайгадором. Перейменовані також деякі райони Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».

УСІ НОВИНИ

ВИБРАНЕ ВІДЕО

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG