Уряд Чехії заявив, що не розглядає можливості йти на будь-які кроки, що поставили б під сумнів членство країни в ЄС і НАТО і довгострокове спрямування її зовнішньої політики й відтак ні про які референдуми не може бути мови.
Довгостроковим пріоритетом закордонної політики уряду Чехії є членство в Європейському союзі й НАТО, це є також у національних інтересах країни, бо є запорукою стабільності й безпеки, наголошено в заяві уряду.
Так там зреагували на останні заяви президента Чехії Мілоша Земана, який виступив на підтримку можливих референдумів щодо членства країни в Євросоюзі й НАТО, хоча й заявив, що в обох випадках голосував би за членство.
Як заявив Земан раніше у п’ятницю, він виступає за ухвалення в Чехії закону про загальнодержавний референдум і в такому разі підтримав би і референдум щодо виходу Чехії з ЄС. Але, за його словами, на такому референдумі він проголосував би проти виходу, бо бачить «тисячу і одну» підставу для того, щоб лишитися в Євросоюзі, і має й тисячу другу підставу – значну фінансову підтримку, яку Прага отримує з Брюсселя.
Попереднього дня, в четвер, він виступив із такими самими заявами щодо можливого референдуму про вихід Чехії з НАТО.
Обидві ідеї Земана різко розкритикували чеські політики з провідних політичних сил країни.
Раніше Мілоша Земана не раз критикували за його євроскептичні й проросійські позиції. А уряд Чехії у відповідь на заяви президента щоразу нагадував йому, що в Чехії зовнішня політика є прерогативою уряду, а не голови держави, посада якого передбачає досить вузькі повноваження.
У Чехії не існує закону про загальнодержавний референдум. Для його ухвалення необхідно вносити зміни до Конституції країни, для чого потрібна підтримка кваліфікованої більшості (принаймні трьох п’ятих) депутатів в обох палатах парламенту Чехії.
