За два роки понад 600 суден були зафіксовані у портах Криму, попри те, що після окупації півострова російськими військами Україна закрила торговельні порти Криму, а Європа та США запровадили санкції. Щоб залишатись непомітними, судна вимикають систему навігації AIS, знеструмлюючи борт, та зникаючи таким чином з радарів, йдеться у спільному розслідуванні програми «Схеми» та OCCRP (Проекту з розслідування корупції й організованої злочинності).
Як приклад, журналісти наводять судно General під прапором острівної держави Палау, яке на початку грудня 2015 року проходило Босфор, протоку що з’єднує Мармурове море з Чорним у Стамбулі. Офіційним маршрутом було заявлено Немрут-Бей (неподалік від турецького міста Ізмір на березі Егейського моря) – Херсон.
Однак, спостерігаючи за рухом судна General на спеціальному сайті, журналісти помітили, що воно відхилилось від маршруту, почало рухатися у напрямку прямого входження у севастопольску бухту і «зникло з радарів» біля берегів Криму. Це значить, що на судні вимкнули систему навігації AIS, завдяки якій будь-яке судно можна знайти через супутник.
Згодом впродовж 9-11 грудня 2015 року, на прохання журналістів, жителі Севастополя стежили за суднами, що зайшли у порт. Їм вдалося зробили низку фотографій, на яких судно General, всупереч міжнародним заборонам, завантажує металобрухт у Севастопольській бухті.
Судно General належить ліванській компанії New Marine Co, даних про яку немає у відкритих реєстрах Лівану. Журналісти намагалися зв’язатися з компанією, проте телефони не відповідали протягом кількох місяців.
Журналісти, які майже рік стежили за рухом суден навколо Криму, зазначають, що таким методом користується чимало суден – попри небезпеку створення аварійної ситуації.
За даними Державної гідрографічної служби України, Міністерства інфраструктури України, а також громадської організації «Майдан закордонних справ» та Міністерства інфраструктури України, станом на серпень 2016 року, 631 судно було зафіксоване у портах окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. (Йдеться про всі різновиди суден, по яких є інформація, окрім військових та допоміжних; як про ті, що вже перебували у портах на час анексії, так і про ті, що заходили у порти після неї).
Більшість із них, а це 352 судна, мають російські прапор або реєстрацію. Проте суден із українською реєстрацією та під прапором України також чимало – 97. Водночас з окупованим Кримом торгують і європейці: за останні два роки 28 суден зайшли у Крим під прапорами країн ЄС, 43 судна, що зареєстровані в країнах ЄС, 22 – які належать бенефіціарам з ЄС.
Міністерство інфраструктури збирає інформацію про судна, які відвідують окупований Крим після закриття портів, і передає цю інформацію до прокуратури та Міністерства закордонних справ.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін каже, що кожен випадок такого порушення відстежується.
«По-перше, ми дуже чітко надаємо офіційний протест. По-друге, для порушників закриваються українські порти, ми звертаємось до інших, аби вплинути на цих порушників, отримуємо майже у всіх випадках офіційні відповіді», – повідомив він.
Водночас наразі українські правоохоронці розслідують лише чотири кримінальні провадження за фактами незаконного в’їзду на окуповані території за минулі два роки. Про підозру повідомлено чотирьом особам, їх оголошено у розшук. Згідно з Кримінальним кодексом України, притягнути до відповідальності можна лише капітана та членів команди корабля-порушника, яким загрожує до 5 років ув’язнення. Компанію-оператора, яка керує судном, або судновласника покарати вкрай складно – немає юридичних механізмів.
