Представниця України у гуманітарній підгрупі на переговорах у Мінську Ірина Геращенко назвала «словоблуддям і спробою перекласти із хворої голови на здорову» заяви про те, що закон про деокупацію Донбасу загрожує Мінським домовленостям.
Про це вона написала у Facebook, реагуючи на заяви з боку російського МЗС на цю тему.
«Закон про реінтеграцію не лише фіксує реальність – окупацію, вводить певну міжнародну термінологію, як то «ефективний контроль», але й направлений на вирішення низки гуманітарних питань, а отже, апріорі не вибивається з логіки мирного врегулювання ситуаціі на Донбасі», – зазначила Геращенко.
Як повідомила прес-служба Кремля 19 січня, президент Росії Володимир Путін обговорив із членами Ради безпеки Росії ухвалений Верховною Радою України закон про реінтеграцію Донбасу. Згідно з повідомленням, учасники засідання зазначили, що закон «може в найбільш негативний спосіб вплинути на перспективи внутрішньо українського врегулювання».
У свою чергу, Міністерство закордонних справ Росії оприлюднило заяву 18 січня, що схвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу суперечить Мінським угодам і загрожує ескалацією на сході України.
Крім того, російські дипломати заявляють, що Україна, говорячи про «злочинний акт агресії» Росії, «намагається зняти з себе всю відповідальність за руйнування і страждання і перекласти вину на Росію».
Верховна Рада України 18 січня ухвалила у другому читанні та в цілому закон про реінтеграцію Донбасу. У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону. У документі також наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Росії жодних територіальних прав.
Закон зустріли критикою деякі депутати, політичні експерти та правозахисні організації. Фактично закон запровадив «воєнний стан без оголошення війни», стверджують правозахисники: розширення повноважень силовиків у районі здійснення заходів для забезпечення національної безпеки та оборони та особисто президента України.
Після анексії Криму навесні 2014 року на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських бойовиків. Москва ці звинувачення відкидає.
