Доступність посилання

ТОП новини

У Вашингтоні триває битва навколо путінського газопроводу


Труби для «Північного потоку-2» в порту «Мукран» у Німеччині чекають на прокладання газогону. Чи вдасться його зупинити?
Труби для «Північного потоку-2» в порту «Мукран» у Німеччині чекають на прокладання газогону. Чи вдасться його зупинити?
(Рубрика «Точка зору»)

Даян Франсіс

Битва за визначення політики США щодо стратегічно важливого російського газопроводу «Північний потік-2» триває. Америка очолювала заклики скасувати план цього трубопроводу, але нинішня адміністрація Джо Байдена не поспішає втілювати узгоджені Конгресом санкційні заходи. Результат цієї політичної боротьби в Вашингтоні має визначити долю улюбленого енергетичного проєкту Володимира Путіна.

У грудні 2020 року тодішній президент США Дональд Трамп і Конгрес схвалили додаткові санкційні заходи, щоб зупинити будівництво путінського трубопроводу вартістю в 11 мільярдів доларів – проєкту, що має поєднати Росію і Німеччину через Балтійське море і що його нинішній президент США Джо Байден раніше називав «поганою оборудкою для Європи».

Експерти припускають, що газопровід має шанс бути завершеним до червня 2021 року… Супротивники проєкту попереджають, що критично важливий час збігає

Лише через п’ять днів після інавгурації Байдена російський «Газпром» усупереч загрозі санкцій відновив будівництво газогону в водах біля берегів Данії. У нинішніх оцінках експерти припускають, що газопровід має шанс бути завершеним до червня 2021 року.

Протягом зимових місяців Німеччина і Росія вдавалися до шаленого лобіювання в столиці США. Саме ці зусилля, як вважають, і допомогли відкласти застосування санкцій, а це призвело до спекуляцій, що адміністрація Байдена, можливо, пом’якшує свою позицію щодо «Північного потоку-2». Супротивники проєкту попереджають, що критично важливий час збігає – бо коли Росія завершить будівництво газопроводу, битва пересунеться в німецькі органи влади, які будуть вирішувати, чи запускати його роботу.

Серед прихильників газогону – нинішня влада Німеччини і ділова спільнота країни. І та, й інша, за повідомленнями, затягують час, то призначаючи переговори в Вашингтоні, то відкладаючи їх, кажуть джерела.

Чи зупинить будівництво новий спецпредставник США?

7 квітня Білий дім почав процедуру розгляду кандидатури Еймоса Гокстейна на посаду спеціального представника з питань «Північного потоку-2» з очевидним мандатом зупинити цей проєкт. Гокстейн був спецпредставником із міжнародних енергетичних питань за президента Барака Обами і був близьким радником Джо Байдена як віцепрезидента. Останнім часом він був членом міжнародної наглядової ради українського енергетичного велетня «Нафтогазу» (там його ім’я писали як «Амос Хохштайн» – ред.).

Незважаючи на двопартійний консенсус щодо санкцій, вони загрузли в Держдепартаменті через очевидний розкол між «миротворцями» і «яструбами»

На початку квітня ім’я Гокстейна назвало виданню Politico джерело в Білому домі. Його кандидатура роздратувала росіян, які витлумачили її як сигнал про те, що Байден готується перейти до твердішої лінії. В інтерв’ю російському агентству «ТАСС» речник Кремля Дмитро Пєсков поскаржився: «Звичайно, (призначення) таких спецпредставників у справі проєкту, який не має ніякого стосунку до США і взагалі розташований на іншому континенті, напевно, дуже красномовно свідчить про те, що називається втручанням у внутрішні справи, в економічні інтереси інших країн».

І хоча в Вашингтоні багато кого підбадьорили новини про те, що розглядається призначення Гокстейна, там також зростає неспокій через зволікання з запровадженням встановлених законом санкцій.

У Сенаті США занепокоєні зволіканням із санкціями

«Протистояння лиховісній агресії Росії є в життєво важливих інтересах національної безпеки всіх членів НАТО, всіх членів ЄС і наших партнерів у Східній Європі, – написали голова комітету з закордонних відносин Сенату Боб Менендез і сенаторка Джин Шагін у листі до державного секретаря Антоні Блінкена наприкінці минулого місяця. – Ми не можемо випускати з поля зору цей центральний принцип, ведучи дипломатичну діяльність щодо газопроводу».

Незважаючи на двопартійний консенсус щодо санкцій, вони загрузли в Державному департаменті через очевидний розкол між «миротворцями» і «яструбами». І 21 квітня сенатор Тед Круз, який був одним із авторів нових санкцій, оголосив нову контрстратегію.

«Сьогодні комітет із закордонних відносин Сенату надіслав об’єднаний двопартійний і безсумнівний сигнал усім компаніям, залученим до «Північного потоку-2»: США знають, хто ви такі, і якщо ви не вийдете звідти негайно, ви потрапите під санкції… Як я казав уже не раз, завершення трубопроводу «Північний потік-2» значно підірве національну безпеку США, винагородить агресивний екпансіонізм і злочини Росії і зробить енергетичну безпеку наших європейських союзників заручницею Росії», – заявив він у пресрелізі. Круз також затримав розгляд у комітеті кандидатур призначенців Байдена в Державний департамент до часу, поки санкції не будуть запроваджені.

Путін іде на ескалацію – а санкцій проти «Північного потоку-2» все немає

А поки у США тривали суперечки навколо газогону, Путін мобілізував російське військо на масову демонстрацію сили вздовж кордону України. В середині квітня Байден підтвердив свою підтримку суверенітету України, оголосив нові санкції проти Росії і закликав Путіна до «деескалації». Проте з цих останніх заходів були виключені санкції проти газопроводу.

Очевидно, що до питання про газопровід «Північний потік-2» треба ставитися як до пріоритету. Час збігає

Путін відповів нарощуванням ескалації. Були запроваджені суворі обмеження в Чорному морі під приводом військових навчань, а Україні відрізали життєво важливе постачання дизельного пального.

А потім, 22 квітня, російський керівник несподівано оголосив про кінець нарощування воєнної істерії.

Те, до якої міри Росія відступить від позицій поблизу українського кордону, стане зрозуміло наступними тижнями, але це останнє наразі нагадування про військову міць Росії вже допомогло привернути увагу до тієї загрози, яку продовжує становити Росія.

Проєкт важливий і для Росії, і для Німеччини

Очевидно, що до питання про газопровід «Північний потік-2» треба ставитися як до пріоритету. Час збігає. Росіяни сподіваються завершити його до червня й таким чином влаштувати тиск на Німеччину, щоб вона ввела його в дію.

Вікно можливостей для того, щоб зупинити «Північний потік-2» скоро закриється. Адміністрація Байдена не може собі дозволити вагатися й далі

Цей трубопровід важливий для Росії, щоб підтримати її економіку, яка перебуває в передсмертному стані, здобути вплив на енергопостачання і ціни на енергоносії в Європі і оминути трубопровідну систему України. Запуск «Північного потоку-2» позбавить України важливих надходжень за транзит. І визначально важливо, що це також усуне значну перешкоду для майбутніх масштабних воєнних операцій Росії проти України, що потенційно прокладе шлях до значної ескалації в перебігу семирічного конфлікту між двома державами.

Німецька промисловість прагне цього газопроводу, бо «Північний потік-2» зробить Німеччину газовим осереддям Європи і надасть її підприємствам знижки порівняно з конкурентами. Це також ключовий проєкт для колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера, особистого друга Путіна, який очолює раду директорів консорціуму Nord Stream AG (який відповідає за першу чергу «Північного потоку», запущену 2011 року – ред.) і російської компанії «Роснєфть».

Можливості не допустити запуску проєкту ще є

Але завершення будівництва – не єдиний виклик, який стоїть перед «Північним потоком-2», наголосив Райнгард Бютікофер, депутат Європейського парламенту і чільний представник Європейської партії «зелених», у недавньому інтерв’ю «Атлантичній раді». «Навіть якщо вони (Росія і її німецькі партнери) завершать трубопровід, вони все одно не зможуть досягти свого», – заявив він і пояснив, що і в самій Німеччині, і на рівні ЄС залишаються серйозні екологічні і юридичні виклики, які все ще можуть не допустити початку роботи газогону.

США нині мусять вирішити, чи прагнуть вони роззброїти газопровід, що його критики вже давно засудили як геополітичну зброю

Та, незважаючи на такі очікувані перешкоди, Росія квапиться завершити проєкт. І, як побоюються його супротивники, як тільки будівництво газопроводу буде завершене, Москва буде саботувати наявні шляхи доставки газу через Україну, щоб вимусити Німеччину погодитися на постачання через «Північний потік-2».

«Росія – ненадійний партнер, – заявляє Бютікофер. – Я особисто твердо впевнений, що російський режим агресивний, і ми маємо бути готові виявити солідарність із Україною й іншими сусідами Росії. Я не вірю, що Росія діє в інтересах Європи».

А тим часом будівництво триває і газогін наближається до завершення, і вікно можливостей для того, щоб зупинити «Північний потік-2» скоро закриється. Адміністрація Байдена не може собі дозволити вагатися й далі, якщо вона має намір заблокувати проєкт.

Нещодавнє нарощування Путіним військової присутності на кордоні з Україною підкреслило його готовність погрожувати й новими актами міжнародної агресії. США нині мусять вирішити, чи прагнуть вони роззброїти газопровід, що його критики вже давно засудили як геополітичну зброю.

Даян Франсіс – старша дослідниця Центру з питань Євразії «Атлантичної ради» (Atlantic Council), аналітичного центру в Вашингтоні (США), позаштатна редакторка газети National Post (Канада), заслужена професорка Школи управління імені Теда Роджерза Університету імені Раєрсона (Канада) і авторка десяти книжок.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Передрук здійснено з дозволу «Атлантичної ради» США

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG