Київ – Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про конфіскацію незаконних активів посадовців, запропонований президентом. Протягом тижня до нього мають підготувати правки і розглянути в цілому. Серед зауважень до документа – високий поріг вартості незаконних активів, через які настає відповідальність, а також формулювання про «третіх осіб». Критики застерігають: попереднє скликання парламенту вже призначало покарання за незаконне збагачення, та КСУ у лютому цього року визнав це положення невідповідним Конституції.
Цього разу у Верховній Раді зареєстрували три законопроєкти, покликані повернути відповідальність за володіння активами, походження яких незаконне.
Перший вніс президент Володимир Зеленський. За словами депутатки від «Слуги народу» Ганни Янченко, метою цієї ініціативи є не «посадити всіх на світі, а повернути украдені службовими особами активи».
«Цей законопроєкт є значно більш досконалим, ніж законопроєкт, ухвалений у 2015 році, і окрім того, що він більш виважено прописаний у частині тягаря доказування, він також підсилюється нормою цивільної конфіскації», – зазначає вона.
Альтернативний йому проєкт 1031-1 подала група депутатів від «Європейської солідарности». Як зазначила представниця фракції Ірина Фріз, до написання документу були долучені експерти з ДБР, САП, НАБУ та міжнародних організацій.
Ще один законопроєкт 1031-2 внесли депутати від «Голосу». За словами депутатки Олександри Устінової, від президентського він відрізняється, зокрема, нижчим «порогом» настання відповідальності.У законопроєкті Зеленського йдеться про покарання за володіння активами, вартість яких більш ніж на 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи посадовця, а «Голос» хоче знизити цей «поріг» до 3 тисяч.
«Я продивилася всі справи НАБУ за статтею про незаконне збагачення. Їх 65. З них лише 15 підпадають під той поріг, під ту суму, за яку нам пропонують проголосувати (у президентському законопроєкті – ред.). Всі інші люди отримали б амністію», – каже Устінова.
«Євросолідарність», у свою чергу, взагалі знижує згаданий поріг до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів, але пропонує меншу відповідальність: не 5–10 років позбавлення волі, як у двох інших проєктах, а до трьох, а у випадку незаконного збагачення у великому та особливо великому розмірі – до 8 років позбавлення волі.
Як проголосували і що хочуть виправити
Законопроєкт 1031 розглядали за спрощеною процедурою. «За» проголосували 316 депутатів із 400 зареєстрованих. Дехто утримався, але «проти» не проголосував ніхто. Депутати пояснюють: сподіваються на правки до другого читання.
«Багато з нас утримались, тому що є питання щодо таких формулювань, як «треті особи», і тут ми пропонували обговорити і внести певні поправки, але уся ця гонитва не дозволяє досконало все вивчити і обговорити», – прокоментував представник «Європейської солідарності» Ахтем Чийгоз.
У «Голосі» кажуть, що якщо поріг відповідальності не піднімуть, то в цілому за цю ініціативу не голосуватимуть. Депутат Ярослав Юрчишин очікує розгляд правок на комітеті з питань протидії корупції.
«Все буде залежати від кінцевого тексту закону. На даний момент процедура ухвалення закону є конституційною, тому що залишили час для правок, дали можливість обговорення дискусійних норм. Я сподіваюсь, що здоровий глузд переможе, і дискусійні норми з точки зору конституційності приберуть, тому що вже був прецедент, коли закон скасовували через суд», – говорить він.
Депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко також висловлює готовність подавати правки. Зокрема, на його переконання, потрібно унеможливити вилучення майна до рішення суду.
«Там зараз є можливість, зокрема, щодо будь-якого громадянина України, будь-якого підприємця і підприємства отримати будь-яку інформацію без рішення суду. Включаючи банківську таємницю, включаючи будь-які дані щодо вас, ваших дітей, дітей ваших дітей, будь-які дані: де ви ходили, куди ви виїжджали, що ви купували. І це робиться не через судове рішення, а лише за письмового звернення або керівника НАБУ, або керівника ДБР, їхніх заступників і керівників їхніх територіальних підрозділів», – каже він.
Окрім того, за словами політика, президент пропонує поширити дію закону на активи, набуті за чотири роки до його ухвалення, але це фактично порушуватиме норму, що закони в Україні не мають зворотної дії в часі.
Що трапилося з попередньою нормою про незаконне збагачення
27 лютого цього року Конституційний суд визнав неконституційним притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Суд дійшов висновку, що стаття про незаконне збагачення не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності.
Як пояснював тоді Радіо Свобода юрист групи «Поліція під контролем» Євген Крапивін, Конституційний суд не виступає проти відповідальності за незаконне збагачення загалом, а тільки має питання до конкретних формулювань. Зокрема, за його словами, йдеться про норму, через яку у правничих колах точились дискусії: чи обвинувачення має довести, що активи здобуті незаконним шляхом, чи сторона захисту – що законним.
НАБУ у відповідь на запит Радіо Свобода повідомляло, що розслідувало 65 проваджень за цією статтею, стосовно чотирьох осіб справи скеровано до суду, але рішень у жодному зі згаданих проваджень суд не ухвалював. Після рішення КСУ ці провадження мали закрити.
Найцікавіші новини читайте також на нашому телеграм каналі – https://t.me/svoboda_radio
