Доступність посилання

ТОП новини

(Ні)чиї надра – кому дістанеться газ Полтавщини? (розслідування)


Україна прагне енергетичної незалежності, отже, має споживати більше газу, видобутого із власних родовищ. Для цього протягом останніх років були ухвалені «Концепція розвитку газовидобувної галузі», «Енергетична стратегія України на період до 2035 року» та новий закон про «Прозорість видобувної галузі». Прем’єр-міністр Володимир Гройсман навіть назвав завданнями України відмову від імпорту газу, аби дати можливість українському та світовому бізнесу видобувати українське блакитне паливо. Для цього в уряді планують продавати дозволи на українські надра через електронні аукціони, які запрацюють від наступного року. Проте до того часу, ласі ділянки можна отримати за старими правилами. «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший») дослідили, хто вже встиг скористався цією можливістю та чиїми стають українські надра.

Віра Акуленко мешкає у звичайному будинку в передмісті Києва та заробляє на життя манікюром, який робить у себе вдома. Записатися на послугу до майстрині можна просто через месенджер. Вона анітрохи не схожа ані на російського, ані на українського олігарха. Однак фірма, у якій Віра Акуленко зазначена як директор, цього року отримала без аукціону спеціальний дозвіл на вивчення і подальшу промислову розробку нафтогазової площі в Полтавській області неподалік Миргорода.

Зі «Схемами» про свої газовидобувні плани Віра Акуленко спілкується неохоче, як і інші офіційні власники нещодавно створених фірм, котрі цьогоріч без аукціону отримали право розробки нафтогазових родовищ на 20 років.

– Як сталося так, що ви стали власницею компанії, яка планує займатися розробкою нафтогазової площі?

– Звичайно: заробила на це.

– А ви знаєте, скільки це все коштує?

– Звісно.

– І скільки?

– Ну звісно, я ж директор цієї компанії. Звісно, я знаю.

– І скільки?

– Я вам каже, що якщо вас щось цікаво – телефонуйте, будемо домовлятися, але не в домашній обстановці.

Юристи вважають, що відповідь на питання «Як це можливо?» варто шукати в постановах уряду.

«Більшість схем, які реалізовувалися в сфері видобування надр, можливі завдяки «зручним формулюванням» у відповідних постановах Кабміну», – пояснює партнер юридичної компанії «Ореховський та Коломієць» Микола Ореховський.

Микола Ореховський, партнер юридичної компанії «Ореховський та Коломієць»
Микола Ореховський, партнер юридичної компанії «Ореховський та Коломієць»

​У постанові уряду, що визначає порядок видачі спецдозволів, йдеться: ліцензії надаються за результатами аукціону або ж (для низки винятків) без нього. Цей пункт і відкриває широке поле для непрозорих рішень.

Юрист Орєховський роз’яснює, що нинішній порядок не вказує на те, що заявником має бути та особа, яка сама вивчала ці надра.

«Нині існує такий порядок, який не вказує, що заявником повинна бути особа, яка сама вивчила ці надра. Цього немає, а отже, можна піти і купити десь геологічну інформацію, провести її геолого-економічну оцінку, зробити так звану апробацію, захистити повторно ці запаси і отримати три роки для того, щоб цей спецдозвіл отримати без аукціону», – розповідає він.

Процедура видачі такого спецдозволу без аукціону передбачає кілька кроків. Спершу компанія надсилає заявку та пакет документів до Держслужби геології і надр України на конкретні площі чи родовища (геологічну інформацію про них можна купити просто в держпідприємстві, що входить до складу Держгеонадр).

Далі, у разі схвалення Держгеонадрами, заявка має отримати ще погодження від Міністерства екології та обласної ради за місцем розташування родовища. Якщо і в цих органів немає заперечень, то фірма зрештою отримує спецдозвіл на користування надрами.

Голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус вважає, що протягом останніх чотирьох років процес видачі ліцензій на користування нафтогазовими родовищами був непрозорим.

«Схеми» уже розповідали про цей порядок та його наслідки у розслідуванні «Новий газовий бізнес оточення Петра Порошенка», де йшлося про те, що напівдержавна компанія «Укрнафта» роками вивчала й досліджувала велике газове родовище в Полтавській області і, щоб нарешті почати на ньому заробляти, їй лишалося лише придбати в держави ліцензію на видобуток вуглеводнів із нього. Але «Укрнафті» відмовили у наданні цього дозволу.

Скрін із сайту «Державний інформаційний геологічний фонд України»
Скрін із сайту «Державний інформаційний геологічний фонд України»

​У Держгеонадрах спочатку повідомили, що компанія подала неправильний пакет документів, а потім знайшли в «Укрнафти» податковий борг. Тоді спецдозвіл на розробку з подальшим видобуванням газу та газового конденсату отримала «Аркона Газ-Енергія». Держгеонадра продали спецдозвіл цій фірмі за заниженою ціною та без будь-якого аукціону.

Спецдозвіл на користування надрами компанії «Аркон Газ-Енергія»
Спецдозвіл на користування надрами компанії «Аркон Газ-Енергія»

​«Схеми» довели, що за «Арконою» стоїть оточення українського президента. Розслідування вивело журналістів на родину юриста з команди Петра Порошенка, а нині – члена Вищої ради правосуддя Олексія Маловацького.

Олексій Маловацкий, член Вищої ради правосуддя
Олексій Маловацкий, член Вищої ради правосуддя

​Український Кувейт

За даними Державної служби геології та надр України, у 2018 році на основі підпункту 1 пункту 8 із затвердженого урядом порядку без конкурсу було видано близько 11 спеціальних дозволів на користування нафтогазовими площами. У документі йдеться: без аукціону отримати дозвіл може заявник, який за власні кошти здійснив вивчення ділянки та підрахунок запасів корисних копалин – або ж хоча б провів апробацію цих запасів.

На цій підставі, наприклад, отримали дозвіл знані нафтогазові компанії, такі як державна «Укргазвидобування» або «Західнадрасервіс» Зіновія Козицького. Вони вже проводили дослідження на даних площах на підставі отриманих раніше дозволів.

Але цим же порядком встигли скористатися і маловідомі фірми. Три з них – «Еліон інвест», «Сенс-Д» та «Твинс груп» – уже отримали дозволи від Держгеонадр. Їх вони набули на підставі придбаної геологічної інформації. Іще близько 10 компаній, що претендують на нафтогазові родовища у Полтавській і кількох інших областях, мають погодження місцевої влади.

Хто стоїть за цими компаніями, в чиїх руках можуть опинитися багаторічні спецдозволи – невідомо, кажуть полтавські активісти.

Тетяна Донченко, член громадської ради при Полтавській обласній раді
Тетяна Донченко, член громадської ради при Полтавській обласній раді

​«Якщо взяти останнє засідання комісії з ПЕК, то представники компаній, які хотіли отримати погодження, прийшли на засідання комісії і виглядали так, як дівчата-студентки останніх курсів, які навіть не знали достеменно ім'я, по-батькові та прізвища керівників своїх компаній. Вони не мали абсолютно ніякої інформації стосовно своїх компаній», – розповідає член громадської ради при Полтавській обласній раді Тетяна Донченко.

Заступник голови Полтавської облради Євгеній Холод каже, що дізнаватися кінцевого бенефіціара не є компетенцією ОДА.

Євгеній Холод, заступник голови Полтавської облради
Євгеній Холод, заступник голови Полтавської облради

«Надали люди – ми бачимо, не надали – ми не бачимо. В останню сесію – так, надавали кінцевих бенефіціарів, до цього – не надавали. У кого ми можемо це затребувати? Ні в кого... Навіть якщо ми в лапках скасуємо це рішення, воно ж не має ніякого значення. Ліцензія все одно видана не нами, ліцензія видана Держгеонадрами», – пояснює він.

Наприкінці серпня 2018 року Держгеонадра також розширили межі п’ятьох нафтогазових площ компанії «Іст Юроп Петролеум», яка раніше називалася «Голден Деррік» і була скандально відомою на газовидобувному ринку. Її пов’язували з екс-міністром енергетики уряду часів Януковича Едуардом Ставицьким.

Схема зв'язків між «Іст Юроп Петролеум» та Ставицьким, Іванющенком і Присяжнюком
Схема зв'язків між «Іст Юроп Петролеум» та Ставицьким, Іванющенком і Присяжнюком

​«Усі ліцензії, що належать «Іст Юроп Петролеум», оформлені на цю компанію в декаду Едуарда Ставицького, який оформлював увесь цей бізнес під Олександра Януковича», – пояснює журналіст «Економічної правди» Дмитро Рясний.

Нові спецдозволи без аукціону пощастило отримати трьом маловідомим фірмам: «Еліон інвест», «Сенс-Д», і вже згаданій «Твинс груп», де директором значиться манікюрниця з Києва Віра Акуленко.

«Схеми» отримали та проаналізували пакети документів фірм «Еліон інвест», «Сенс-Д», «Твинс груп», де директором значиться манікюрниця з Києва Віра Акуленко, та «Іст Юроп Петролеум», які вони подали для отримання спецдозволів.

Виявилося, що між нібито ніяк не пов'язаними компаніями є багато спільного.

Наприклад, заяви «Еліон інвест» і «Твинс груп» мають однаковий вихідний номер – «007». Ці дві компанії, разом з іще двома фірмами «Сенс-Д» та «Прайс компані», в один день направили документи в Мінекології. І всі вони в один день отримали погодження від Полтавської облради.

Заяви «Еліон інвест» і «Твинс груп» мають однаковий вихідний номер
Заяви «Еліон інвест» і «Твинс груп» мають однаковий вихідний номер

​Документи в пакетах цих фірм оформлені, немов за шаблоном: мають подібну структуру та аналогічний зміст викладу, збігаються навіть деякі помилки.

​Документи в пакетах фірм оформлені, немов за шаблоном
​Документи в пакетах фірм оформлені, немов за шаблоном

​Для порівняння «Схеми» запросили в Держгеонадрах копії документів іще однієї компанії, що претендує на спецдовзіл. Виявилося, вони оформлені інакше, а сам перелік є більшим.

Темне минуле «Іст Юроп Петролеум»

Уже згадані «Еліон інвест», «Сенс-Д» і «Твинс груп» подавали документи разом з «Іст Юроп Петролеум». Частина цих заявок навіть зареєстрована послідовно одна за одною.

Примірники всіх пакетів документів містять фрагменти рукописного тексту: частина документів написана подібним почерком, хоча й підписана різними директорами.

Заявки деяких із цих фірм зареєстровані послідовно одна за одною
Заявки деяких із цих фірм зареєстровані послідовно одна за одною

​І головне: вони збігаються з тим, як оформлений пакет документів уже згаданої «Іст Юроп Петролеум». Неначе документи готували в одному місці на підпис різним людям. І на цьому збігові варто зупинитися окремо.

Пакет документів цих фірм оформлений так само, як і пакет документів уже згаданої «Іст Юроп Петролеум»
Пакет документів цих фірм оформлений так само, як і пакет документів уже згаданої «Іст Юроп Петролеум»

​«Іст Юроуп Петролеум» – це перейменована скандальна компанія «Голден Деррік». За часів Віктора Януковича цій компанії на позаконкурсній основі було видано більше ніж два десятки спеціальних дозволів на користування надрами. Її пов'язували з екс-міністром енергетики Едуардом Ставицьким та колишнім очільником Мінагрополітики Миколою Присяжнюком.

Структура одіозної компанії «Голден Деррік»
Структура одіозної компанії «Голден Деррік»

​Після зміни влади у 2014 році компанію позбавили спецдозволів. Проте в 2016–2017 роках, після тривалих судових розглядів, «Іст Юроуп Петролеум» повернула собі право на розробку українських нафтогазових родовищ.

Журналіст «Економічної правди» Дмитро Рясний розповідає, що всі компанії, які стосуються газового бізнесу та структур «Голден Деррік» (яка тепер називається «Іст Юроуп Петролеум»), володіють так званими, перспективними ліцензіями.

«Це ті, що знаходяться в цікавому регіоні Полтавської області, яка генерує найбільше газу для України. Вони займають площу в кілька десятків тисяч квадратних кілометрів, але вони недосліджені, їхній потенціал незрозумілий. Розрахунок йде на те, що оскільки ця область найбільш продуктивна щодо газу, то швидше за все, є шанси на те, що там щось буде», – пояснює він.

Сьогодні українські видання пов’язують «Іст Юроуп Петролеум» із бізнесменом Павлом Фуксом, який в останні роки почав скуповувати енергетичні активи в оточення Януковича.

Бізнесмен Павло Фукс почав скуповувати енергетичні активи в оточення Януковича.
Бізнесмен Павло Фукс почав скуповувати енергетичні активи в оточення Януковича.

​Сам Павло Фукс спростовує свій зв’язок із компанією. Він погоджується, що йому пропонували купити частку в цій компанії, але він вагався, бо «там купа проблем, суди якісь були», але «це давно було» і він «не пам’ятає». Фукс також додає, що зараз про таку можливість не думає, бо «займається іншим».

Навіщо Павло Фукс скуповує газові та енергогенеруючі компанії, пояснює журналіст Дмитро Рясний: «Основний орієнтир у нього на те, щоб купувати об’єкти, які або сильно втратили в ціні (тобто продаються з дисконтом), або ті, що мають суттєвий потенціал зростання в ціні. У випадку з «Голден Деррік» – це зростання справді може бути суттєвим, адже компанія була придбана, фактично, «на колінах», з анульованими ліцензіями, які вже він (не без адмінресурсу, певно) відновив».

«Схеми» намагалися зв’язатися і з представниками «Іст Юроуп Петролеум», однак під час візиту до полтавської філії керівництва не було на місці, а контактний номер виявився відключеним.

Цікаво, що «Іст Юроуп Петролеум» у низці судових процесів представляє адвокат Тетяна Гойдик. Вона ж є представником фірми «Укргаз Інвест», яка належить товаришу Павла Фукса, співголові парламентської групи «Відродження» Віталію Хомутинніку.

Раніше «Схеми» показували, як в листопаді 2017-го Фукс та Хомутиннік прилітали одним літаком в Україну зі Швейцарії.

У листопаді 2017-го Фукс та Хомутиннік прилітали одним літаком в Україну зі Швейцарії
У листопаді 2017-го Фукс та Хомутиннік прилітали одним літаком в Україну зі Швейцарії

​Окрім того, Фукс та Хомутиннік були серед гостей на дні народження олігарха Ігоря Коломойського в Женеві в лютому 2018-го.

Віталій Хомутиннік прибув до готелю Four seasons
Віталій Хомутиннік прибув до готелю Four seasons

Фукс та Хомутиннік були серед гостей на дні народження олігарха Ігоря Коломойського в Женеві
Фукс та Хомутиннік були серед гостей на дні народження олігарха Ігоря Коломойського в Женеві

​Однак залишається питання: хто стоїть за новими надровласниками: тими, хто вже отримав дозволи, і тими, хто отримав тільки погодження від полтавських депутатів?

У більшості отримувачів чи претендентів на спецдозволи є лише по одному засновнику, який також вказаний директором. Вони в більшості зареєстровані у спальних районах Києва або ж у Київській області. А згадки про їхній нафтогазовий досвід у публічних джерелах відсутні.

Ці люди переважно не живуть за місцем реєстрації, а говорити з журналістами телефоном відмовляються.

Під час пошуку нових власників українських надр «Схеми» натрапили не тільки на манікюрницю та слід Фукса, але й на… оточення родини Кацуб – бізнесово-політичного сімейства родом із Харківщини, що наростило свій вплив та активи за президентства Януковича.

Одна з трьох фірм, що вже отримала дозвіл без аукціону – «Сенс-Д». Її засновники – харків’янин Максим Ігнатьєв та зареєстрований поблизу Дніпра Андрій Гавриш.

Обоє мають стосунок до іншої фірми – «Газ-МДС»: Ігнатьєв – як директор, а Гавриш є співзасновником. «Газ-МДС» займається постачанням газу та нафтопродуктів.

Ще однією співзасновницею «Газ-МДС» є Тетяна Гузенко – колишня дружина заступника голови правління «Нафтогазу України» Олександра Кацуби. Його батько – Володимир Кацуба – член депутатської групи «Партія «Відродження».

Родина Кацуб
Родина Кацуб

​У грудні 2016-го генеральний прокурор Юрій Луценко заявляв, що брати Сергій та Олександр Кацуби насправді могли стояти за так званими «вишками Бойка».

«Вишки, які купили за дуже завищеними цінами і завезли в Україну, прогнавши гроші, в тому числі відкат, через офшори, робилися братами Кацубами. Це вишки Кацуб», – говорив він. Йдеться про закупівлю в 2011 році «Чорноморнафтогазом» бурових платформ зі значною переплатою.

Після Євромайдану Генпрокуратура також підозрювала Олександра Кацубу та його старшого брата Сергія в причетності до розкрадання сотень мільйонів гривень «Нафтогазу».

Влітку 2016 року Олександра Кацубу затримали, він пробув під вартою до березня 2017-го і вийшов на волю після угоди зі слідством.

Ще перебуваючи під вартою наприкінці 2016 року Кацуба подав на розлучення. Тепер Олександр Кацуба каже, що за бізнес екс-дружини нібито не відповідає, наголошуючи, що «розлучився із нею, давним-давно вже». А про компанію «Сенс-Д» взагалі вперше чує.

Олександр Кацуба та Тетяна Гузенко були разом на Камчатці
Олександр Кацуба та Тетяна Гузенко були разом на Камчатці

​Та схоже, що після виходу зі слідчого ізолятора Олександр Кацуба та Тетяна Гузенко продовжують спілкуватись і відпочивати разом. Лише через тиждень після виходу Кацуби із СІЗО у березні 2017 року був опублікований ролик, де вони разом неподалік Гагри. У квітні 2017-го вони, схоже, разом відвідували Камчатку. А вже в квітні цього року були на горі Кіліманджаро. Фотографію на тому ж місці, але без колишнього чоловіка Тетяна Гузенко виклала у своєму Twitter.

Олександр Кацуба та Тетяна Гузенко на Кіліманджаро
Олександр Кацуба та Тетяна Гузенко на Кіліманджаро

​Повернемося до фірми «Сенс-Д», яку заснували працівники компанії екс-дружини Кацуби.

Із відвіданих журналістами нових власників спецдозволів, «Сенс-Д» – єдина, що працює за адресою реєстрації. Її офіс розташований у центрі Києва, на Бульварі Шевченка.

Бобрицька площа, спецдозвіл на яку отримала фірма «Сенс-Д», була досліджена в 70-80-х роках. Тут вже було пробурено кілька свердловин. Відповідно до пояснювальної записки, компанія має намір видобути тут близько 600 мільйонів кубометрів газу.

Декілька пакетів фірм, що отримали дозволи, підписані дуже схожим почерком. Так от, написи від руки на документах «Сенс-Д» досить схожі на написи, залишені на документах «Іст Юроуп Петролеум».

«Схеми» поспілкувались зі співвласником «Сенс-Д» Максимом Ігнатьєвим, щоб з’ясувати, чи пов'язані між собою ті, хто готували документи фірм. Не на камеру він заперечив зв’язок із «Іст Юроуп Петролеум» та Кацубою. Каже, ніби всі фірми могли звернутися до однієї компанії, що займалася оформленням документів.

«Схеми» також запитали про це безпосередньо у Фукса. Бізнесмен пояснює, про родину Кацуб він чув, бо вони ж харків’яни. А от Олександра Кацубу він «взагалі не знає».

Можливо, щось більше про нових власників довгострокових дозволів на українські надра могли б розказати ті, хто їх погоджує? Наприклад, депутати Полтавської облради, які погоджували дозволи маловідомим фірмам, а з деякими вже навіть уклали соціальні угоди.

Але голова Полтавської облради Олександр Біленький говорить, що для депутатів головна спрямувальна лінія – це висновок Держгеонадр.

«Вони десь на першому етапі повинні відсікати ті компанії, які, на їхню думку, пов’язані з іншим капіталом – якраз через Службу безпеки України, чи взагалі не мають певного статутного капіталу, і найголовніше – яким чином вони хочуть отримати це погодження: чи аукціон, чи не аукціон. Це не наш вибір», – пояснює він.

Голова Полтавської облради Олександр Біленький
Голова Полтавської облради Олександр Біленький

Логіка, за якою полтавські депутати погоджують дозволи, проста: важливим є укладання так званої «соціальної угоди». Вона означає, що після отримання спецдозволу, навіть не розпочавши видобуток, компанія має сплачувати в місцевий бюджет по 8 тисяч гривень за квадратний кілометр площі.

Заступник голови Полтавської облради Євген Холод каже, що депутати розуміють: з моменту надання дозволу до моменту видобутку мине не рік і не два. А, мовляв, кошти облраді потрібні вже зараз: «Худо-бідно, за 2 сесії, але 26 мільйонів бюджет області отримав».

Євгеній Холод, заступник голови Полтавської облради
Євгеній Холод, заступник голови Полтавської облради

​Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг, вважає, що останні чотири роки видача ліцензій була непрозорою, а член громадської ради при Полтавській облраді Тетяна Донченко розповідає, нібито на засідання комісії приходять представники компаній, які не мають детальної інформації щодо діяльності своїх компаній.

«Схеми» намагалися поспілкуватись із керівництвом Держгеонадр щодо видачі спецдозволів без аукціону та більше, ніж за тиждень до ефіру відправили запит із орієнтовним переліком питань до теми. Тимчасово виконувач обов’язків голови Держгеонадр Олег Кирилюк не знайшов часу, аби відповісти на запитання «Схем», хоча впродовж цього часу дав кілька інтерв’ю іншим виданням. У день виходу сюжету в ефір речниця Держгеонадр Оринчак погодилася коротко відповісти лише на поставлені в запиті запитання, зокрема, про кількість виданих без аукціону дозволів та процедуру перевірки компаній. За її словами, перед наданням спецдозволу, Держгеонадра надсилають запити щодо заявників до правоохоронних органів та Державної служби фінансового моніторингу – для перевірки щодо причетності до фінансування тероризму. Відповіді на те, які дані та від яких органів були отримані щодо нових власників спецдозволів без аукціону, речниця Держгеонадр не надала.

Із нового року в Україні діятимуть нові правила видачі спеціальних дозволів. І лазівка, якою встигла скористатися кілька новостворених фірм із маловідомими директорами, які, вочевидь, перебувають у тіні більш впливових та спритних – екс-чиновників, обізнаних у «газових справах», та бізнесменів із сумнівною репутацією, уже не працюватиме.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG