Президент США Джо Байден заявив, що рішення Верховного суду країни не заблокувати закон штату Техас, який забороняє значну більшість абортів, «безпрецедентним нападом на конституційні права жінок».
За його словами, це рішення – ще не останнє слово стосовно того закону, який він назвав «екстремальним».
Як сказав Байден, він дав вказівку федеральному урядові розглянути можливості, яким чином він міг би «забезпечити, щоб жінки в Техасі мали доступ до безпечних і легальних абортів».
Цей закон, нагадав президент США, дає право приватним громадянам у Техасі позиватися до медиків і навіть до членів родини, які підтримують жінку в здійсненні її права на аборт плоду, старшого від шести тижнів, або навіть до приятеля жінки, який би відвіз її автом для здійснення аборту.
Техаський закон, який після рішення Верховного суду набув чинності 2 вересня, забороняє аборти з моменту, коли можна виявити серцеву активність плоду – найчастіше це стається на шостому тижні вагітності. Супротивники звертають увагу, що в цей період не всі жінки взагалі знають, що вагітні, і що в Техасі 58–90 відсотків абортів здійснювалося після того терміну, тепер же це буде заборонено – навіть у випадку зґвалтування. Єдиний передбачений виняток – аборти за медичною рекомендацією, що вимагає письмового підтвердження лікаря.
Своє рішення Верховний суд США ухвалив 1 вересня голосами п’яти суддів проти чотирьох. Судді-консерватори нині мають у Верховному суді більшість після того, як попередній президент Дональд Трамп за час перебування на посаді призначив відразу трьох суддів із лав консерваторів. Судді Верховного суду США призначаються довічно.
Таким чином, суд не задовольнив прохання низки громадських і медичних об’єднань заблокувати набуття цим законом чинності, поки розглядається його конституційність.
1973 року Верховний суд США ухвалив визначальне рішення, що жінки мають конституційне право на аборт.
Але нинішній переважно консервативний склад найвищого суду країни має цієї осені розглянути ще одну справу, загалом про конституційність цього закону, – в якій ітиметься про можливе скасування рішення 1973 року.
