Поєднувати математику з мистецтвом, а біологію з робототехнікою – саме таким шляхом українська влада планує реформувати середню освіту. Однак не всі вважають такі заходи панацеєю, адже різкі зміни та непідготовлені до них кадри можуть лише додати плутанини. Навіть в Америці – країні, яка винайшла освітню систему STEM, такий шлях нерідко критикують. Справа не лише в інтеграції предметів: у школах буде більше групової проектної роботи, а завдання на уроках стануть більш прикладними. Дітям це допоможе виходити зі школи підготовленими до реального життя, а країні – отримати більше фахівців у сферах інженерії, ІТ чи нанобіології. Власне, потребою у фахівцях із гнучкими, комплексними знаннями та вмінням вирішувати еколого-технологічні проблеми і аргументують в Інституті модернізації змісту освіти впровадження STEM-у.
Хоча ця система і розроблена в Америці, вчаться за нею діти і в Австралії, Китаї, Великобританії, Ізраїлі, Кореї та Сінгапурі. Акронім розшифровується так: Science, Technology, Engineering, Mathematics – природничі науки, технологія, інжиніринг, математика. Іноді сюди додають Reading+WRiting+Arts – читання, писання та мистецтво. Міністерство освіти та науки навіть виробило програму заходів впровадження STEM-освіти. До 2018 року інтегрована освіта має охопити всю країну, та поки що працюють переважно STEM-лабораторії та експериментальні проекти.
«Фізика музики, механіка настільного тенісу, золотий перетин математики та хімія гончарства – все взаємопов’язано», – розповідає Радіо Свобода голова фонду «Відкрита політика» Ірина Жданова. Вона вже понад 10 років займається молодіжною політикою. Її фонд реалізує освітні проекти та допомагає молоді інтегруватися в європейський простір. Команда організувала Міжнародну зелену школу, Всеукраїнський фестиваль науки та Родинний центр «Як намалювати птаха».
«Наша школа не є формальною освітою, ми не видаємо на виході диплом державного зразка. Для нас важливо, щоб дитина або доросла людина після заняття сказала «Фізика! Це ж цікаво!», а в душі були сформовані екологічні цінності», – зазначає Жданова.
Фонд проводить мандрівні зелені лабораторії, а також пропагує традиційні родинні цінності та здоровий спосіб життя. Роблять це за допомогою наукових вікендів для всієї родини, лекцій і майстер-класів. Школа працює як додаткова позашкільна освіта після уроків, або ж за запрошенням митців та науковців із фонду на звичайні уроки.
Ірина Жданова вважає, що однією з основних проблем сучасної школи є брак душі та вчителя-ентузіаста, який може зачарувати дитину своїм предметом. До системи освіти прийшов бізнес: багато вчителів намагаються «підсадити» дитину на додаткові заняття, під час яких вони виступають як репетитори. А через бюрократію навіть небайдужим вчителям бракує внутрішніх ресурсів для творчості.
«Як загнані коні йдуть по іподрому, не відчуваючи й не даруючи радості. Рідко знайдеш щасливого вчителя, учня, а ще рідше щасливих батьків. Всі розуміють, що так далі жити не можна, але переламати цю систему дуже важко. Потрібен не один рік», – зауважує голова фонду «Відкрита політика».
Вона вважає, що в кожній школі вчаться діти науковців, митців чи просто людей, для яких наука. мистецтво є захопленням. Тож замість конкуренції між батьками – чия дитина краща – потрібно співпрацювати й прагнути синергії. Якби змінилась ця конкурентна система координат і цінностей, ми разом змогли б зробити так, щоб було цікаво вчитися, каже Ірина Жданова.
«STREM-освіта має починатися з наукових ліцеїв і мистецьких шкіл. Якщо підготувати вчителів у таких закладах, вони стануть тьюторами в загальноосвітніх школах. Але я не вірю в те, що можна робити таку реформу різко – відразу в усіх школах. Має бути пілотний проект, експеримент, щоб потренуватись і виправити помилки», – зазначає Жданова.
Один із таких експериментів проводиться в маленькому індустріальному місті Жовті Води. В ньому бере участь ліцей природничо-наукового навчання – один із найбільших та найстарших тут. Заклад одного віку з незалежною Україною – відкритий у 1991 році.
«Ми вирішились взяти участь у STEM-експерименті тому, що давно працюємо в цій системі. Ми просто не знали, що це саме STEM», – розповідає заступниця директора з навчально-виховної роботи Олена Хапугіна. Вона викладає світову літературу.
Інтеграція предметів лежить у самій основі наукової методики, адже тут два факультети – фізико-математичний та біолого-хімічний. На них вчаться ліцеїсти з 5-го по 11-й клас. Особливість навчання – робота в невеликих групах, проектні завдання в різновікових командах, кредитно-модульна система та обов’язкові танцювальні класи.
«Три сили тягнуть в одному напрямку: педагоги, учні та батьки, – розповідає Олена Хапугіна, – До того ж, учні не тільки чинні, а й випускники. Останні сформували студентське братство та допомагають нашому ліцею. Ми зрозуміли силу спільноти, коли одна з наших вчительок захворіла, і їй потрібні були великі кошти на лікування. Після посту в соціальних мережах відгукнулись випускники звідусіль – із Лондона, Вашингтона, Тель-Авіва та швидко назбирали потрібну суму».
«Студентське братство також започаткувало свій фонд допомоги талановитим ліцеїстам, – зазначає педагог. – Ініціаторами стали двоє наших випускників, які наразі працюють у Харкові на «Електроважмаші» – Дмитро Хижняк та Дмитро Костюк. У цього фонду є своя історія – у хлопців у класі був друг, родина якого опинилась у скруті. Він був сиротою та жив із бабусею, і мав неабиякий розум. Хлопець закінчив ліцей, вступив до університету, але змушений був заробляти на життя – тож так і не пішов вчитися далі. Тому наші випускники впровадили щомісячні стипендії по 500 гривень для 6-8 студентів з ліцею. Гроші переводять на карту, тож куди їх витрачати кожен вирішує сам – чи то відкладати на подальшу освіту, чи витрачати на нагальні потреби. Кандидатів відбирають самі випускники – читають їхні есеї, проводять співбесіду, а тоді ухвалюють рішення.
Самоорганізовуються тут і батьки, створивши опікунську раду. Кожен сплачує 60 гривень на місяць, щоб діти могли їздити на олімпіади та інші заходи. Батьки ліцеїстів не тільки розпоряджаються фондовими грошима, а й мають вплив на навчальний процес. Учителька розповідає, що батьківське слово вирішило питання з другою іноземною мовою.
«В якийсь період часу в програму нашого ліцею ввели французьку мову як другу іноземну. Батьки подивилися на результат, підійшли до керівництва і попросили перенести години французької на англійську, щоб діти не розпорошувались. Ми порадилися і погодились на їхню пропозицію. Тому сьогодні у нас тільки одна іноземна мова – англійська», – зауважує Олена Хапугіна.
Також батьки фінансово допомагають талановитим дітям брати участь у міжнародних наукових конкурсах. Команда учнів цьогоріч взяла участь у всеукраїнському інтернет-турнірі з природничих дисциплін «Відкрита природнича демонстрація». Завдання практичні – на перетині фізики, хімії, астрономії, біології та географії. Наприклад, вивести пляму йоду з футболки чи зрозуміти, з якого матеріалу зроблена тканина. Організатор, Мала академія наук, ставить собі мету – активізувати науково-дослідницьку діяльність учнів та розвинути в них творчі здібності, асоціативне та креативне мислення. Школярі їздили в Київ на конкурс та за його результатами увійшли в трійку найкращих команд України. Дітям видали не лише сертифікати та подарунки, а й подарували равлика. Також учні різних класів брали участь у Міжнародному конкурсі з інформатики та комп’ютерної вправності «Бобер», міському конкурсі інформаційних технологій «Комп’ютерна перлинка», міжнародному ІТ-чемпіонаті «Золотий байт», міжнародному конкурсі з математики «Кенгуру» тощо.
Більшість із них практичні та потребують знань з декількох галузей знань, поєднують в собі багато предметів, що характерно для STEM-освіти. На все це виділяє кошти опікунська рада, з тих самих 60 гривень в місяць.
«Ми намагаємося розвивати дітей різнобічно, але в основі всього лежить математика, – підсумовує Олена Хапугіна. – Вона, як і логіка, ніколи не буде зайвою хоча б тому, що ставить на місце мізки і наводить в голові лад, чим би ви не займалися. До того ж, сьогодні у нас в країні затребувані технічні професії, тому STEM-освіта на часі».
Вчителі ж впроваджують STEM. «Я вбачаю в цьому перспективу для розвитку педагогів, можливість постійно опановувати щось нове. Вчитель, який просто вичитує від абзацу до абзацу підручника, не зможе працювати за цією системою. Від фахівця робота в STEM-i вимагає часу та творчого підходу. Проте комп’ютерна грамотність та вміння шукати інформацію значно полегшують задачу», – каже Олена Хапугіна. Система передбачає тісний контакт між суміжниками, щоб краще розуміти специфіку – вчитель малювання, наприклад, має тісно співпрацювати з учителем математики.
Мистецтво, цифри, комп’ютерні технології та фізичні явища переплітаються на уроках Креативної міжнародної дитячої школи (КМДШ). Вона приватна, і STEM тут слово зовсім не нове. Нещодавно тут пройшов семінар, присвячений розвитку STEM у школах.
У форматі повного дня КМДШ існує вже другий рік, але починалось усе з суботніх додаткових занять. Діти тут вивчають логіку з першого класу, займаються танцями та айкідо. В предмети занурюються «хвилями», тобто в початковій школі кожен місяць має певну тему – мандрівник, патріот, волонтер, дизайнер тощо. Протягом цього часу всі предмети викладаються навколо неї. Над проектами в школі працюють у різновікових групах, а влітку їдуть до Британії закріплювати знання мови. За групою в кожному класі стежить тьютор. Тьютор – це психологічно-педагогічний стрижень колективу, наставник та вихователь. В кожному класі є свій тьютор, це переважно студент чи випускник психологічного факультету. Він трохи старший за школярів, тож діти можуть спілкуватися з ним вільно. Його функція – не лише вирішувати проблеми, якщо вони виникають в колективі, та створювати позитивний мікроклімат в класі, а й бути таким-собі старшим братом, із яким учень завжди може щиро поспілкуватися.
Особливу систему координат вибудовує тут директорка КМДШ Оксана Буковська. Раніше вона працювала у звичайній школі і тепер має можливість порівнювати.
«Біда наших загальноосвітніх шкіл у тому, що в них звикли жити за інструкцією: так написано, тому ми робимо так і ніяк інакше. Головне в цьому випадку – мати бажання щось змінити, і не важливо, де ти працюєш і які там правила. Також важлива команда однодумців, адже можна зробити комфортне приміщення, закупити новітню техніку, але якщо самі вчителі не захочуть вкладати душу і розвиватися в своїй професії, ніякий комфорт не допоможе. З іншого боку, можна і в некомфортних умовах створити таку атмосферу, що діти будуть бігти до школи й хотіти чогось навчатися. А вчителі щиро прагнутимуть їх учити», – говорить Оксана Буковська.
На її думку, багато хто асоціює STEM тільки з робототехнікою, але це не так. Важливий саме гармонійний розвиток технічних спеціальностей, який неможливий без мистецтва, тож у КМДШ система розширена до STREAM-у. Тобто, до природничих наук, технологій, інжинірингу та математики тут додають Reading+WRiting+Arts – читання, писання та мистецтво. Також тут активно використовують багаторівневу інтеграцію. В школі є горизонтальна інтеграція – наприклад, предмети п’ятого класу поєднуються між собою під певною тематикою. Або вертикальна, де математика п’ятикласника перетинається з математикою у восьмому класі. Наскрізна інтеграція – ланцюг, яким поєднується та ж сама математика п’ятого класу з фізикою у сьомому класі. Різноступенева – вчителі старшої школи приходять на урок до дітей з молодших класів. Так, наприклад, вчитель фізики приходив у четвертий клас на урок природознавства і розповідав про світло, яке детальніше вивчається вже пізніше, тож заняття проводили одночасно два вчителі. Так само викладачі початкової школи можуть приходити на уроки до дітей середньої, щоб допомогти їм в адаптації – перехід від молодшої школи до старшої відбувається непросто.
Проте, дозволити собі таку освіту можуть далеко не всі – вартість навчання за місяць коливається від 3700 до 9850 гривень.
STEM-освіта впроваджується поволі, але це важливий крок для зміни пострадянської системи координат в освітній сфері. Як зазначають в Інституті модернізації змісту освіти, з посиланням на передовий педагогічний досвід, STEM-освіта – це один з ефективних інструментів розвитку науково-орієнтованої освіти в Україні від дошкільника до компетентного випускника. Також, компанія Intel – один із партнерів впровадження STEM-у в українську освіту, досліджуючи американський досвід зазначає, що така система вчить жити в реальному швидкозмінному світі, вміти реагувати на зміни, критично мислити і бути розвиненою творчою особистістю. Це важливі фактори для зміни країни.
До того ж, в Угоді про асоціацію України з Євросоюзом є декілька абзаців про середню освіту. Зокрема, у статтях 433 і 434 зазначено, що сторони вивчають можливості розвитку співробітництва у сфері середньої освіти та домовляються заохочувати поглиблення співпраці у молодіжній політиці. Угодою передбачено, що сторони будуть сприяти інтеграції молоді в суспільство загалом, заохочуючи її активну громадську позицію та ініціативність. Також Україна та ЄС сприятимуть розвитку співробітництва між молодіжними організаціями та просуванню здорового способу життя з особливим акцентом на молоді. Тож, так чи інакше, угода виконується: зрушення в середній освіті в бік Європи є.