Доступність посилання

ТОП новини

Акція на підтримку Стерненка: реакції поліції, правозахисників та спостерігачів


Було 6 потерпілих від сльозогінного газу, а також із травмами голови, ока та кінцівок – спостерігачі
Було 6 потерпілих від сльозогінного газу, а також із травмами голови, ока та кінцівок – спостерігачі

Протести, які розпочалися після винесення Приморським судом Одеси вироку Сергію Стерненку у вигляді ув’язнення терміном на 7 років, пройшли ввечері 23 лютого у багатьох великих містах України. Найбільший резонанс викликала акція протесту в Києві, адже вона супроводжувалася сутичками із правоохоронцями.

У бік кордону з силовиків летіли фаєри та сніжки, був задіяний сльозогінний газ: учасники намагалися потрапити на територію Офісу президента, але їх туди не пускали. Оцінку подіям та підрахунок постраждалих вже оприлюднили спостерігачі та учасники подій.

Понад дві тисячі протестувальників взяли участь в акції у Києві, за оцінками поліції.

На Банковій під час сутичок постраждали 27 поліцейських, повідомили в пресслужбі Національної поліції.

«24 активних учасників акції доставляли до управлінь поліції. У них відібрали пояснення і відпустили», – йдеться у повідомленні.

Висловився щодо протесту і заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

«Те, що вчора було під Офісом Президента – це аж ніяк не мирний протест. Це була вакханалія насильства, яка не має нічого спільного з цінностями Революції Гідності. Поліція та Національна гвардія і надалі будуть стояти на захисті внутрішньої безпеки та громадського спокою українців», – написав він.

Правозахисниця: дії правоохоронців були «брутальними»

Правозахисниця, керівниця стратегічного напрямку захисту активістів та правозахисників Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна назвала в коментарі Радіо Свобода дії правоохоронців «брутальними».

«З того, що я бачила – це було порушення права на мирні зібрання. Дії поліцейських щодо учасників акції були максимально брутальними. Відсутня логіка в тому, чому вони почали перший штурм, чому другий. Тому що, на мій погляд (я була одна з тих, хто стояли в першій лінії, а потім трошки далі), ніхто не намагався атакувати поліцію, прорватися через браму і п'ять кордонів поліції до дворика Офісу президента», – сказала Янкіна Радіо Свобода.

За словами правозахисниці, до затриманих не допускали адвокатів. Поліція доправила до одного з автозаків, щонайменше, 15 затриманих протестувальників. Активістам не повідомляли, куди їх везуть, що є порушенням, каже Янкіна.

Людмила Янкіна розповідає, що поліція «випадково висмикувала з натовпу» протестувальників і тягла в автозак. Серед затриманих був стажер видання Kyiv Post Олександр Бабенко, який розповідав Янкіній, що бачив іншого затриманого в автомобілі – той чоловік мав розбиту губу.

«Я намагалася вийти на відкритий діалог із представниками поліції, які були в шоломах (одні затримували, а інші не допускали нас із адвокатом до цього автобусу, до потерпілих, відштовхували. Вони закривали максимально опізнавальні знаки, жетони, номерні знаки на шоломах, не представлялись, що теж є порушенням, адже вони як представники правоохоронних органів мають представлятися», – каже Людмила Янкіна.

Що побачили спостерігачі?

Моніторинг забезпечення свободи мирних зібрань на акції здійснювали спостерігачі групи громадського спостереження OZON

«Близько 21:00 розпилили сльозогінний газ – не вдалось зафіксувати, з якого саме боку – і представники Червоного Хреста вивели постраждалу від газу з натовпу. Станом на 21:20, зі слів однієї з двох груп швидкої допомоги, було 6 потерпілих від сльозогінного газу, а також з травмами голови, ока та кінцівок», – йдеться у звіті організації.

У звіті відображено, що представники поліції застосовували сльозогінний газ і викидали назад у натовп фаєри та димові шашки. Це, на думку спостерігачів, могло спровокувати загострення конфлікту.

«Правоохоронці не надали належних обґрунтованих пояснень, чому учасники та учасниці мирного зібрання не можуть пройти до будівлі Офісу Президента. Це призвело до ескалації напруження та тисняви, штовханини. Протягом усього часу поліція жодного разу не зверталася через засоби підсилення звуку до учасників із попередженнями щодо застосування спецзасобів, зокрема сльозогінного газу», – йдеться у звіті OZON.

У звіті не було згадок про спалення поліцейського шолому протествуальниками, який учасники акції зняли із правоохоронця. Також не йдеться про закидування поліцейських сніжками, але зазначили, що «після заклику зібратися в суботу, з боку протестувальників о 22:17 у поліцію знову полетіли стробоскопи, а також яйця та борошно».

Захаров: «Вважаю, що такі акції не є доречними»

Правозахисник Євген Захаров ставить під сумнів доречність акцій протесту у випадку із вироком Сергію Стерненку.

«Я не сприймаю такий підхід, що якщо це наш, то він може вчиняти злочин і його не треба за це судити. Так не можна. Той, хто скоїв злочин, має за нього відповідати і має бути притягнений до відповідальності. Я не знаю цих справ, тому стверджувати щось твердо я не можу. Але такий загальний підхід, який я давно вже спостерігаю, коли тиснуть на суд і на суддів безпосередньо, щоб вони не виносили обвинувальні вироки, щоб вони не тримали під вартою – ці засоби тиску не мають нічого спільного, на мій погляд, із громадським контролем», – зазначає Євген Захаров в коментарі Радіо Свобода.

Його власна позиція полягає в тому, що треба оскаржувати вироки, якщо є переконання в їхній несправедливості.

«Коли судили Юлію Тимошенко чи Юрія Луценка – це були виразні політичні переслідування, було зрозуміло, що це несправедливо і вироки несправедливі, що потім було доведено рішеннями Європейського суду щодо і Тимошенко, і Луценка. То тут я нічого такого сказати не можу, тому я вважаю, що такі акції не є доречними», – зазначає він і наголошує, що це його особиста думка.

Євген Захаров – директор Харківської правозахисної групи, голова Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), учасник дисидентського руху 1970–1980-х років
Євген Захаров – директор Харківської правозахисної групи, голова Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), учасник дисидентського руху 1970–1980-х років

Серед учасників, зокрема, були і представники громадських організацій. «Центр протидії корупції» акцентували свою увагу також і на недосконалостях та провалах у роботі судової системи.

На акції був батько вбитої Катерини Гандзюк – Віктор Гандзюк.

Підтримав протести працівник Офісу президента, який оголосив про своє звільнення.

«Написав заяву про звільнення з Офісу Президента. Бо ходити на протести на Банкову працюючи на Банковій доволі дивно. На жаль, інших інструментів впливу я поки що не бачу. Майже за рік переконався що експертних порад там особливо не потребують», – написав керівник експертної групи з внутрішньої та гуманітарної політики Офісу президента Сергій Кошман.

Офіційної реакції від Офісу президента наразі не було.

Хіба що радник голови Офісу президента Олексій Арестович зробив публікацію на фейсбучній сторінці, в якій оголосив особисту акцію із «вимогою» свободи іншому фігуранту справи, яку розглядав суд щодо Сергія Стерненка.

Учасники акції оголосили безстроковий протест.

  • Зображення 16x9

    Ольга Комарова

    Журналіст Українського бюро Радіо Свобода з 2015 року. До команди приєналася як переможниця Регіональної стипендії Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа. Після завершення стипендії залишилася працювати в редакції кореспондентом. Автор і ведуча серії радійних програм «Свобода в деталях», яка виходила на частотах Радіо НВ. Ведуча і журналіст програми «Ньюзрум», автор серії програм «Коротка пам'ять», які виходять на Ютуб-каналі Радіо Свобода Україна. В журналістиці працює з 2009 року. Починала свій шлях з роботи на комунальному телебаченні міста Южного Одеської області. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG