Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit. Inventore vitae, eos, similique tempore nihil cupiditate unde magni!

Для розуміння тогочасних подій важливо не так знати точні дати (хоча це також важливо), а визначитися із перебігом розвитку подій – зрозуміти послідовність та логіку розвитку Українською революції та національно-визвольної боротьби в період 1917–1921 років.

Від створення Центральної Ради до Другого Зимового походу

про проект

У потягу, на якому Михайло Грушевський вертався до Києва, сталася пожежа. Відтак новообраний голова Центральної Ради вночі йшов з вокзалу додому «пішки, в пальті поверх білизни і в нічних пантофлях».

Перший український радянський уряд розмістився у харківській тюрмі.

Навесні 1918-го до Києва увійшли німецькі війська. Киян неабияк вразило, що першим ділом німці підрядили жінок вимити захаращений міський вокзал.

Про Акт Злуки УНР і ЗУНР кубанська преса писала, що «прекрасна сестра… брата-кубанця повернулася до своєї палко коханої матері-України».

У 1919-му в одній з повітових управ на Київщині тримали портрети Шевченка, Леніна й Олександра ІІІ – на випадок перемоги українських, більшовицьких чи білогвардійських військ.

У квітні 1920-го українські вояки штурмували Вознесенськ, маючи 3-5 набоїв на гвинтівку. У Вознесенську вони захопили 2 млн. набоїв та 32 тис. снарядів.

У 1920-му глава Польської держави Юзеф Пілсудський казав про союзників-українців: «Є два способи навчити людей плавати. Мені більше подобається спосіб кидання їх у глибоку воду і примусу, щоб плавали. Саме це я роблю з українцями».

цікаві факти
Січень

Ви використовуєте застарілу версію браузера. Для більш комфортного та коректного перегляду сторінки оновіть свій браузер за посиланням.

19

17

17
18
19
20
21
50

найвизначніших подій Української революції 1917–1921

У МИНУЛЕ

Автор: Дмитро Шурхало

Мультимедійний редактор: Владислав Яцків

Верстка та дизайн: Владислав Закревський, Олег Гнатюк

Березень
Отримавши звістку про Лютневу революцію в Петрограді та повалення самодержавства, активісти українських політичних, культурних та громадських організацій вирішили створити повноважний орган.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Створення Української Центральної Ради
Квітень
Із метою легітимізувати діяльність Центральної Ради, за ініціативою її керівництва був скликаний представницький з’їзд представників українських організацій – Всеукраїнський національний конгрес.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Всеукраїнський національний конгрес
Травень
Революційні події 1917-го розгорталися на тлі Першої світової війни, за умов значної мілітаризації у суспільстві. На той час російська армія налічувала понад 9 мільйонів осіб, із яких українці становили близько третини.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Перший всеукраїнський військовий з’їзд
Червень
Після невдалих перегорів у Петрограді, які завершилися відмовою Тимчасового уряду визнати автономію України, Центральна рада в односторонньому порядку проголошує, що буде «творити новий лад вільної автономної України».
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Перший універсал Центральної Ради – проголошення автономії України. Створення Генерального секретаріату (уряду)
Липень
В результаті переговорів, Тимчасовий уряд визнав створений Центральною Радою Генеральний секретаріат як крайовий уряд України.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Другий Універсал Центральної Ради – порозуміння із Тимчасовим урядом
Липень
Втрачаючи вплив на військовий рух, самостійники спробували скористатися низкою факторів, щоби перехопити політичну ініціативу і проголосити незалежність.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Повстання полку імені Полуботка – невдала спроба самостійників проголосити незалежність
Вересень
У роботі проведеного за ініціативою Центральної Ради в Києві з’їзду взяли участь 85 делегатів від 12 народів колишньої імперії.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
З’їзд народів Росії – плани перебудови Російської імперії на федеративних засадах
Листопад
З огляду на повалення Тимчасового уряду та захоплення влади більшовиками, Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку (УНР), перебрала на себе всю повноту влади та поширила її на ще чотири губернії.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Третій Універсал Центральної Ради – проголошення Української Народної Республіки
Грудень
Основною метою новоствореної Української академії мистецтв був розвиток мистецтва на ґрунті розвитку традиційної національної культури.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Створення Української академії мистецтв
Грудень
Намагаючись перехопити ініціативу в Україні, більшовики ініціювали проведення в Києві Всеукраїнського з’їзду рад. Проте на з’їзді гору взяли прихильники Центральної Ради, які підтримали проголошення УНР.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Всеукраїнський з’їзд рад. Створення у Харкові українського більшовицького уряду
Грудень
Після того, як Генеральний секретаріат відкинув вимоги більшовиків, Раднарком заявив, що перебуває у стані війни з УНР. У перебігу бойових дій стало очевидним небажання багатьох українізованих частин старої російської армії воювати.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Перша українсько-більшовицька війна
Січень
Перебуваючи в умовах війни із більшовицькою Росією, Україна вела переговори у Бресті з Німеччиною та її союзниками про вихід із Першої світової війни та укладення миру.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Четвертий універсал – проголошення незалежності Української Народної Республіки
Лютий
Україна та Центральні держави (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Османська імперія) укладають мирну угоду.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Берестейський мирний договір
Березень
За допомогою німецьких та австро-угорських військ територію України було звільнено від більшовиків. Невдовзі, під тиском німців, ленінський Раднарком визнає УНР.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Звільнення України від більшовиків. Прихід німецьких та австро-угорських військ
Квітень
Окрема група українських військ отримала від уряду УНР таємний наказ: увійти до Криму і, випереджаючи німців, взяти під контроль Чорноморський флот, який базувався у Севастополі.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Кримський похід українських військ. Підняття кораблями Чорноморського флоту українських прапорів
Квітень
Невдоволені тим, що українська влада не виконувала взяті на себе зобов’язання щодо постачання обумовлених обсягів продовольства, німецьке командування дало згоду на державний переворот в Україні.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Розгін Центральної Ради, встановлення режиму гетьмана Скоропадського
Червень
Невдоволені скасуванням земельного розподілу та запровадженням фіксованих цін на зерно, селяни піднімають збройні повстання.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Початок повстанського руху в Україні
Серпень
Невдоволені політикою гетьмана, українські партії та організації об’єднуються в Український національний союз (УНС).
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Створення Українського національного союзу
Жовтень
З огляду на поразку у Першій світовій війни та розвал Австро-Угорщини, Україну залишають австро-угорські війська. Невдовзі починається вивід німецьких військ.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Початок виводу австро-угорських та німецьких військ з України. Спроба гетьмана порозумітися з українською опозицією
Листопад
В умовах розпаду Австро-Угорської імперії, у Львові українські військові здійснюють збройний переворот – перебирають владу від австрійських органів влади та передають її Українській Національній Раді
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Створення Західноукраїнської держави
Листопад
Українську академію наук засновано указом гетьмана Павла Скоропадського. Це була самоврядна установа у складі 15 інститутів, 14 постійних комісій та низки інших наукових установ.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Створення Української академії наук
Листопад
Після поразки Німеччини у Першій світовій війні гетьман оголошує грамоту про федерацію із майбутньою не більшовицькою Росією.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Грамота про федерацію з Росією. Антигетьманське повстання
Грудень
Після вступу республіканських військ до Києва гетьман Павло Скоропадський зрікся влади і невдовзі виїхав до Німеччини.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Повалення Гетьманату. Відновлення Української Народної Республіки
Грудень
Війська держав Антанти та їхніх союзників зайняли Одесу, Миколаїв, Херсон та мали намір просуватися далі вглиб України із перспективою походу на Москву та повалення більшовицького режиму.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Висадка військ Антанти на півдні України
Січень
Під час повалення Гетьманату починається вторгнення загонів більшовицьких військ, які опановують прикордонні території.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Друга українсько-більшовицька війна
Січень
З метою визначити подальший державний устрій в Україні Директорія УНР скликала Всеукраїнський трудовий конгрес, який став тимчасовим вищим законодавчим органом УНР.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Проведення Всеукраїнського трудового конгресу
Січень
У перебігу роботи Трудового конгресу було затверджено Ухвалу Української Національної Ради ЗУНР та Універсал Директорії УНР про об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Соборність – проголошення Злуки УНР і ЗУНР
Квітень
За підтримки правих політичних партій командувач Волинської групи військ отаман Володимир Оскілко спробував усунути від влади Директорію УНР та сформований нею лівий уряд.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Заколот Оскілка – спроба державного перевороту в УНР
Травень
За ініціативою Всеукраїнської церковної Ради у Києві відбулася перша літургія з читанням Євангелій, псалмів і кантів українською мовою.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Створення Української автокефальної православної церкви
Травень
Український повстанський отаман Никифор Григор’єв попервах воював за УНР, але невдовзі, як і чимало інших повстанських командирів, перейшов на бік більшовиків.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Повстання отамана Григор’єва – спроба повалення більшовицької влади в Україні
Липень
Зазнавши поразки від польських військ, Українська галицька армія (УГА) та уряд ЗУНР залишають територію Галичини та переходять на Наддніпрянську Україну.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Перехід уряду ЗУНР та УГА за Збруч – поразка у війні з Польщею. Спільний похід українських армій на Київ
Серпень
Завдавши поразки червоним військам, тили яких були дезорганізовані селянськими повстаннями, білогвардійські збройні сили півдня Росії влітку 1919-го захопили більшу частину України.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Захоплення Лівобережної та Південної України білогвардійцями
Вересень
Українські війська увійшли до Києва майже одночасно із російськими білогвардійцями.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Здобуття і втрата Києва військами УНР. Війна із російськими білогвардійцями
Жовтень
Очолювана Нестором Махном Революційна повстанська армія України (махновці) захоплює великі території в тилу білогвардійських військ, завдавши їм відчутної поразки.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Розгортання махновського руху – створення Південноукраїнської трудової федерації
Листопад
Опинившись у складних умовах, коли більша частина особового складу була вражена епідемією тифу, командування Української галицької армії (УГА) уклало мирну угоду з російськими білогвардійцями.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Угода УГА з білогвардійцями
Листопад
Вражена епідемією тифу армія УНР опинилася оточеною з різних боків на невеличкій території – трикутнику смерті в районі Чорториї – переважаючими силами Червоної армії, російської білогвардійської та поляків.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Катастрофа армії УНР
Січень
Повертаючись в Україну, більшовики намагаються порозумітися із українським селянством та лівими українськими політичними силами.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Відновлення більшовицької влади в Україні
Січень
В умовах більшовицького наступу та розгрому російських білогвардійців Українська галицька армія (УГА) укладає угоду з командуванням Червоної армії.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Перехід УГА на бік більшовиків
Квітень
Очільник Польської держави Йозеф Пілсудський та голова Директорії УНР Симон Петлюра укладають угоду про спільні дії проти більшовиків.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Варшавська угода Петлюри-Пілсудського. Польсько-більшовицька війна
Липень
Захопивши частину території Галичини, більшовики створюють Галицьку радянську республіку.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Створення Галицької РСР
Вересень
На відміну від свого попередника, білогвардійський генерал Петро Врангель намагався порозумітися із українським національним рухом.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Спроба порозуміння між УНР та російськими білогвардійцями
Жовтень
У момент найбільших успіхів білогвардійської армії Нестор Махно від імені Революційно-повстанської армії України уклав угоду з українським більшовицьким урядом про союз та спільні дії проти білогвардійців.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Угода між більшовиками і махновцями. Розгром Врангеля і розрив союзу з махновцями
Листопад
Після укладення польсько-більшовицького перемир’я, українські війська намагалися самостійно перейти в наступ проти Червоної армії.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Відступ армії УНР на польську територію та її роззброєння
Грудень
Глави російського та українського більшовицьких урядів уклали союзну угоду, яка визначала основи взаємодії між двома формально незалежними Республіками та створення спільних органів управління.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Союзний договір між УСРР та РСФСР
Січень
На території Польщі Генеральний штаб армії УНР створює Повстансько-партизанський штаб, який займається підготовкою повстання в Україні проти більшовицького режиму.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Створення Повстансько-партизанського штабу – підготовка повстання в Україні
Березень
Представники Польщі, з одного боку, та російського й українського радянських урядів, з іншого, підписали мирний договір.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Ризький мир – закінчення польсько-більшовицької війни
Березень
У Києві створено підпільний Центральний український повстанський комітет (ЦУПКОМ), який координує діяльність найбільших повстанських загонів та веде підготовку до загальноукраїнського повстання.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Створення ЦУПКОМу – підготовка повстання в Україні
Червень
Зосередивши в Україні значні сили, більшовики розгорнули масштабну антипартизанську операцію.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Згасання повстанського руху в Україні
Жовтень
Собор, який відбувся в Софії Київській, підтвердив проголошену в 1919 році автокефалію Української православної церкви.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Перший Всеукраїнський церковний собор
Листопад
За наказом Повстансько-партизанського штабу, три похідні групи вояків армії УНР – Волинська, Подільська і Бессарабська, загальною чисельністю близько 1,5 тисячі осіб – прориваються через кордон на територію Радянської України з метою підняти повстання.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Другий зимовий похід – невдала спроба підняти повстання в Україні
1
Березень
Створення Української Центральної Ради

Отримавши звістку про Лютневу революцію в Петрограді та повалення самодержавства, активісти українських політичних, культурних та громадських організацій вирішили створити повноважний орган, який би став виразником українських інтересів українців перед російським Тимчасовим урядом. Так було створено Українську Центральну Раду. Її головою заочно обрали відомого вченого-історика Михайла Грушевського.

Невдовзі відбулися з’їзди українських селян, військових, профспілок, земств, які висловили підтримку Центральній Раді та делегували до її складу своїх представників. Організації національних меншин також визнали Центральну Раду та отримали в ній своє представництво. Таким чином, вже на початку літа 1917 року Центральна Рада змогла говорити із петроградським Тимчасовим урядом як повноважний представник усієї України.

2
квітень
Всеукраїнський національний конгрес

Із метою легітимізувати діяльність Центральної Ради, за ініціативою її керівництва був скликаний представницький з’їзд представників українських організацій – Всеукраїнський національний конгрес. В його роботі взяли участь близько 900 делегатів із правом голосу, а також близько 600 делегатів із дорадчим голосом та гостей. До Києва приїхали представники не лише з усіх українських губерній, але й від українських організацій з Кубані, Бессарабії, Криму, Петрограда, Москви. Фактично, заявку на участь у конгресі з правом дорадчого голосу міг самотужки подати кожен «організований українець» за власною ініціативою.

Конгрес зажадав створення української національно-територіальної автономії, затвердив склад Центральної Ради, делегувавши туди 115 депутатів, а також обрав її керівництво – голову і двох заступників. Як потім згадував голова Центральної Ради Михайло Грушевський, метою проведення Конгресу було показати Тимчасовому уряду і всьому російському громадянству серйозність українських домагань.

3
травень
Перший всеукраїнський військовий з'їзд

Революційні події 1917-го розгорталися на тлі Першої світової війни, за умов значної мілітаризації у суспільстві. На той час російська армія налічувала понад 9 мільйонів осіб, із яких українці становили близько третини. Невдовзі після Лютневої революції, українські вояки почали самоорганізовуватися за національною ознакою. У травні в Києві відбувся Перший Всеукраїнський військовий з’їзд. Понад мільйон українців із фронтових та тилових підрозділів російської армії та флоту делегували на нього понад 700 представників. Попервах сильний вплив на військовий рух мали самостійники, ідейним лідером яких був Микола Міхновський. Проте помірковані лідери Центральної Ради нівелювали їхній вплив. Невдовзі командування російської армії дало згоду на українізацію окремих підрозділів.

Усього в 1917-му відбулися три українські військові з’їзди. Відчуваючи за собою підтримку українських військових, лідери Центральної Ради могли вимогливіше поводитися на переговорах із Тимчасовим урядом. Утім, очільники українського руху з пересторогою ставилися до військового руху та відкидали ідею створення української армії. «Не своєї армії нам треба, а знищення усяких постійних армій, – переконував солдатів-українців заступник голови Центральної Ради Володимир Винниченко. – Українського мілітаризму не було і не повинно бути!»

4
Червень
Перший універсал Центральної Ради – проголошення автономії України. Створення Генерального секретаріату (уряду)

Після невдалих перегорів у Петрограді, які завершилися відмовою Тимчасового уряду визнати автономію України, Центральна рада в односторонньому порядку проголошує, що буде «творити новий лад вільної автономної України».

Показово, що проголошення Першого Універсалу відбулося на Другому Військовому з’їзді – лідери Центральної Ради скористалися обуренням українських вояків, яких обурила спроба заборонити проведення з’їзду, та розраховували на їхню підтримку в разі загострення відносин із Петроградом. Через декілька днів було оголошено про створення Генерального секретаріату – уряду української автономії – на чолі із заступником голови Центральної ради Володимиром Винниченком.

Рішуча позиція Центральної Ради змусила Тимчасовий уряд піти на продовження перегорів та пошук компромісу.

5
Липень
Другий Універсал Центральної Ради – порозуміння із Тимчасовим урядом

В результаті переговорів, Тимчасовий уряд визнав створений Центральною Радою Генеральний секретаріат як крайовий уряд України. Однак, відповідно до затвердженої Інструкції Генерального секретаріату, його повноваження значно обмежувалися – як у питаннях компетенції, так і територіально – лише на п’ять губерній: Волинську, Київську, Подільську, Полтавську та Чернігівську (частково).

Тимчасовий уряд визнавав право України на автономію, натомість Центральна Рада оприлюднила Другий Універсал, в якому погоджувалась на те, що питання автономії України остаточно вирішать Всеросійські Установчі збори.

6
Липень
Повстання полку імені Полуботка – невдала спроба самостійників проголосити незалежність

Втрачаючи вплив на військовий рух, самостійники спробували скористатися низкою факторів, щоби перехопити політичну ініціативу і проголосити незалежність. Для цього підбурили на збройний виступ полк імені Полуботка, де внаслідок поганого постачання було сильним невдоволення солдатів. Полуботківці захопили низку об’єктів у центрі Києва і закликали Центральну Раду взяти владу в свої руки, проте українські лідери засудили їхній виступ. Не отримавши підтримки, полуботківці склали зброю. Відтак самостійники були повністю усунуті з політичної арени.

7
Вересень
З’їзд народів Росії – плани перебудови Російської імперії на федеративних засадах

У роботі проведеного за ініціативою Центральної Ради в Києві з’їзду взяли участь 85 делегатів від 12 народів колишньої імперії. Ухвалили резолюції про побудову Російської республіки на федеративних засадах та закликали до створення Ради національностей при Тимчасовому уряді. Українські діячі стали лідерами федералістського руху в загальноросійських масштабах. Проте, з огляду на швидку зміну політичних реалій, далекосяжних наслідків це не мало.

8
Листопад
Третій Універсал Центральної Ради – проголошення Української Народної Республіки

З огляду на повалення Тимчасового уряду та захоплення влади більшовиками, Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку (УНР), перебрала на себе всю повноту влади та поширила її на ще чотири губернії: Катеринославську, Таврійську (без Криму), Харківську, Херсонську.

«Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів», – йшлося в Універсалі.

Центральна Рада не визнала влади більшовицької Ради народних комісарів та закликала до переговорів про створення нової російської влади на засадах федерації.

9
Грудень
Створення Української академії мистецтв

Основною метою новоствореної Української академії мистецтв був розвиток мистецтва на ґрунті розвитку традиційної національної культури. Викладачі та студенти академії творили новітнє українське образотворче мистецтво як доби національно-визвольних змагань, так і періоду радянської українізації. Зараз – Національна академія мистецтв України.

10
Грудень
Всеукраїнський з’їзд рад. Створення у Харкові українського більшовицького уряду

Намагаючись перехопити ініціативу в Україні, більшовики ініціювали проведення в Києві Всеукраїнського з’їзду рад. Проте на з’їзді гору взяли прихильники Центральної Ради, які підтримали проголошення УНР.

Відтак, більшовики та їхні прихильники переїхали до Харкова, де разом із делегатами з’їзду рад Донецько-Криворізького басейну проголосили створення Української народної республіки Рад та створили її уряд – Народний секретаріат. Харківський з’їзд визнав чинними декрети й розпорядження більшовицького Раднаркому.

11
Грудень
Перша українсько-більшовицька війна

Після того, як Генеральний секретаріат відкинув вимоги більшовиків, Раднарком заявив, що перебуває у стані війни з УНР. У перебігу бойових дій стало очевидним небажання багатьох українізованих частин старої російської армії воювати. Відтак більшовицькі війська швидко просувалися до Києва. Біля станції Крути у січні 1918-го їм дали бій курсанти юнацької школи та бійці добровольчого студентського куреня.

Більшість розташованих у Києві українських полків проголосили нейтралітет, а деякі підрозділи навіть підтримали більшовиків. Українські добровольчі підрозділи придушили більшовицьке повстання в Києві, проте не втримали місто перед наступом ворожих військ.

12
Січень
Четвертий універсал Центральної Ради – проголошення незалежності Української Народної Республіки

Перебуваючи в умовах війни із більшовицькою Росією, Україна вела переговори у Бресті з Німеччиною та її союзниками про вихід із Першої світової війни та укладення миру. Аби отримати суб’єктність на цих переговорах – адже досі Україна позиціонувала себе як частина Російської федерації – Центральна Рада проголосила УНР «самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Водночас наголошувалося, що остаточно питання про державний устрій УНР та про федеративний зв’язок із «республіками бувшої Російської держави» буде віднесено до компетенції Установчих зборів.

13
Лютий
Берестейський мирний договір

Україна та Центральні держави (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Османська імперія) укладають мирну угоду. Переговори відбувалися в умовах різкої конфронтації між делегаціями УНР та більшовицького Раднаркому.

Центральні держави визнали суверенітет УНР та зобов’язалися надати збройну допомогу для боротьби проти більшовиків. Натомість УНР взяла на себе зобов’язання постачати до Німеччини та Австро-Угорщини великі обсяги продовольства. Через це в Берліні та Відні угоду назвали «хлібним миром».

Невдовзі більшовицька Росія також уклала мирний договір і, серед іншого, визнала суверенітет УНР. Натомість противники Німеччини у Першій світовій – держави Антанти та їхні союзники – негативно оцінили укладення цієї угоди, а відтак не визнали незалежність України.

14
Березень
Звільнення України від більшовиків. Прихід німецьких та австро-угорських військ

За допомогою німецьких та австро-угорських військ територію України було звільнено від більшовиків. Невдовзі, під тиском німців, ленінський Раднарком визнає УНР. Відбувається відновлення влади УНР та становлення її державних інституцій. Водночас відбувається ліквідація великої земельної власності та розподіл землі між селянами, який часто відбувається неконтрольовано. Як констатували німецькі спостерігачі, інколи можна було бачити, як два села воюють за панську землю, застосовуючи кулемети і навіть артилерію. Влада на місцях фактично не впливає на ці процеси.

Невдоволені неспроможністю влади УНР навести лад та виконувати умови мирного договору щодо постачання продовольства, німецькі та австрійські війська починають втручатися у внутрішні справи України.

15
Квітень
Кримський похід українських військ. Підняття кораблями Чорноморського флоту українських прапорів

Окрема група українських військ отримала від уряду УНР таємний наказ: увійти до Криму і, випереджаючи німців, взяти під контроль Чорноморський флот, який базувався у Севастополі. Українські війська, долаючи ворожий спротив, прорвалися до Криму. Проте, оскільки Україна не обумовила своїх прав на Крим у Берестейському мирному договорі, то німецьке командування змусило уряд УНР вивести українські війська з півострова. Більшість кораблів Чорноморського флоту пішли в Новоросійськ, де невдовзі здебільшого були затоплені.

16
Квітень
Розгін Центральної Ради, встановлення режиму гетьмана Скоропадського

Невдоволені тим, що українська влада не виконувала взяті на себе зобов’язання щодо постачання обумовлених обсягів продовольства, німецьке командування дало згоду на державний переворот в Україні. Відтак за активного сприяння німців влада перейшла до генерала Павла Скоропадського, якого на З’їзді хліборобів проголосили гетьманом. Замість Української Народної Республіки проголошується Українська Держава.

Відновлюється приватна власність на землю та дія більшості старих дореволюційних законів. Запроваджуються обмеження на політичну діяльність.

17
Червень
Початок повстанського руху в Україні

Невдоволені скасуванням земельного розподілу та запровадженням фіксованих цін на зерно, селяни піднімають збройні повстання. Їх вдається придушити за активної участі німецьких та австро-угорських військ. За оцінками німецького командування, влітку 1918-го до повстань та партизанської боротьби більшою чи меншою мірою були причетні 10-12% селян. Починається розгортання масового селянського повстанського руху, однією з ознак якого стане вороже ставлення щодо будь-якої влади.

У 1919-1920 роках повстанський рух набуде ще більшого розмаху. В українській національно-визвольній боротьбі повстанська отаманщина відіграла неоднозначну роль.

18
Серпень
Створення Українського національного союзу – згуртування опозиції до гетьмана

Невдоволені політикою гетьмана, українські партії та організації об’єднуються в Український національний союз (УНС). Виступають на засадах збереження української незалежності та за встановлення демократичного парламентського ладу. УНС займається як легальною, так і нелегальною політичною діяльністю, а окремі його члени розробляють плани та ведуть переговори щодо збройного повалення гетьманського режиму.

Водночас в Україні відбувається посилення позицій російських антибільшовицьких сил.

19
Жовтень
Початок виводу австро-угорських та німецьких військ з України. Спроба гетьмана порозумітися з українською опозицією

З огляду на поразку у Першій світовій війни та розвал Австро-Угорщини, Україну залишають австро-угорські війська. Невдовзі починається вивід німецьких військ.

Гетьман намагається порозумітися із українською опозицією – до складу уряду входять представники Українського національного союзу. Гетьман закликає до збереження спокою і обіцяє невдовзі провести парламентські вибори та земельну реформу.

20
Листопад
Створення Західноукраїнської держави

В умовах розпаду Австро-Угорської імперії, у Львові українські військові здійснюють збройний переворот – перебирають владу від австрійських органів влади та передають її Українській Національній Раді. На територіях українських областей Австро-Угорщини відбувається створення Західноукраїнської держави (невдовзі отримала назву Західно-Українська Народна Республіка).

Проте такий розвиток подій викликав несприйняття у Польщі та в місцевих поляків. Відтак починається українсько-польський збройний конфлікт, який переростає у війну. Невдовзі українські війська втратили Львів.

21
Листопад
Створення Української академії наук

Українську академію наук засновано указом гетьмана Павла Скоропадського. Це була самоврядна установа у складі 15 інститутів, 14 постійних комісій та низки інших наукових установ. Попервах Академія складалася з трьох наукових відділів – історико-філологічного, фізико-математичного і соціальних наук. Очолити академію наук гетьман попервах пропонував Михайлові Грушевському, а коли той відмовився – Володимиру Вернадському. Зрештою, Михайло Грушевський працював в Академії з 1924 року, після повернення в Україну з еміграції.

У 1921 році більшовицький уряд ухвалив «Положення про Всеукраїнську академію наук», згідно з яким Академія ставала найвищою науковою державною установою республіки у підпорядкуванні Наркомату освіти.

22
Листопад
Грамота про федерацію з Росією. Антигетьманське повстання

Після поразки Німеччини у Першій світовій війні гетьман оголошує грамоту про федерацію із майбутньою не більшовицькою Росією. Це спроба порозумітися із проросійськими силами та російським антибільшовицьким рухом – білогвардійцями. Формується новий уряд, головна мета якого – встановлення дружніх відносин із державами переможної Антанти.

У відповідь лідери Українського національного союзу піднімають антигетьманське повстання. Завдяки підтримці та активній участі селян, повстанці швидко беруть під контроль більшу частину території України.

23
Грудень
Повалення Гетьманату. Відновлення Української Народної Республіки

Після вступу республіканських військ до Києва гетьман Павло Скоропадський зрікся влади і невдовзі виїхав до Німеччини. Влада переходить до Директорії УНР у складі п’яти осіб та сформованого нею уряду. Відновлюється дія законів УНР, зокрема, про передачу селянам поміщицької землі без викупу.

24
Грудень
Висадка військ Антанти на півдні України

Війська держав Антанти та їхніх союзників зайняли Одесу, Миколаїв, Херсон та мали намір просуватися далі вглиб України із перспективою походу на Москву та повалення більшовицького режиму. Ініціювали невдалі спроби створення нової місцевої влади. У свою чергу, Директорія УНР також невдало намагалася порозумітися із державами Антанти щодо визнання на надання військової допомоги. Сам факт переговорів між представниками УНР та Антанти більшовики використали з метою дискредитації української вади, яка, мовляв, «хоче продати Україну імперіалістам».

Навесні 1919-го, через воєнні невдачі в боях із місцевими повстанцями та більшовицькими військами, революційні заворушення серед солдатів та матросів і зміну політичного курсу держави Антанти евакуювали свої військові контингенти.

25
Січень
Друга українсько-більшовицька війна

Під час повалення Гетьманату починається вторгнення загонів більшовицьких військ, які опановують прикордонні території. У відповідь на українські протести, більшовицький уряд відповідає, що проти військ Директорії УНР воює армія «українського радянського уряду, який є цілком незалежний». Після того, як Червона армія захопила Харків, Директорія УНР оголосила війну більшовицькій Росії. У той самий час відбувається невдала спроба мирних переговорів.

Долаючи слабкий спротив армії УНР, більшовицькі війська впродовж місяця захопили майже усе Лівобережжя, а на початку лютого – Київ. Частина українських повстанських отаманів перейшла на бік більшовиків. Проте запроваджена більшовиками продрозкладка та небажання розподіляти поміщицькі землі спричинили масові селянські повстання, які сильно послабили владу більшовиків.

26
Січень
Проведення Всеукраїнського трудового конгресу

З метою визначити подальший державний устрій в Україні Директорія УНР скликала Всеукраїнський трудовий конгрес, який став тимчасовим вищим законодавчим органом УНР. Вибори відбувалися за територіально-куріальним принципом: від селян, робітників та трудової інтелігенції. Окрему делегацію надіслала ЗУНР. Військові та «нетрудові, експлуататорські класи» були позбавлені права голосу і свого представництва.

Усього в роботі Конгресу взяло участь понад 400 депутатів, які здебільшого висловилися за встановлення в Україні радянської форми правління. Тимчасово вища влада передавалася Директорії УНР та сформованому нею урядові. Влада на місцях мала належати урядовим уповноваженим, які мали діяти під контролем місцевих трудових рад.

27
Січень
Соборність – проголошення Злуки УНР і ЗУНР

У перебігу роботи Трудового конгресу було затверджено Ухвалу Української Національної Ради ЗУНР та Універсал Директорії УНР про об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу. Відтак на Софійському майдані в Києві було урочисто проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР. Остання офіційно ставала Західною областю УНР (ЗО УНР). Президент ЗУНР Євген Петрушевич увійшов до складу Директорії УНР. Утім, фактично, УНР та ЗУНР продовжували існувати паралельно, маючи окремі органи влади та збройні сили.

28
Квітень
Заколот Оскілка – спроба державного перевороту в УНР

За підтримки правих політичних партій командувач Волинської групи військ отаман Володимир Оскілко спробував усунути від влади Директорію УНР та сформований нею лівий уряд і передати владу лідерові ЗУНР Євгену Петрушевичу. Вірні голові Директорії Симону Петлюрі підрозділи придушили спробу перевороту, яка утім дезорганізувала українські війська.

29
Травень
Створення Української автокефальної православної церкви

За ініціативою Всеукраїнської церковної Ради у Києві відбулася перша літургія з читанням Євангелій, псалмів і кантів українською мовою (пізніше цю подію стали називати «Днем народження УАПЦ»).

Ініціатива не знайшла підтримки вищого кліру православної церкви.

30
Травень
Повстання отамана Григор’єва – спроба повалення більшовицької влади в Україні

Український повстанський отаман Никифор Григор’єв попервах воював за УНР, але невдовзі, як і чимало інших повстанських командирів, перейшов на бік більшовиків. Проте, обурений їхньою грабіжницькою політикою продрозкладки щодо українських селян, підняв свою дивізію на виступ проти «комісарів з московської обжорки». До збройного повстання приєдналися інші підрозділи Червоної армії (переважно сформовані з українців) та повстанські загони.

Хоча повстання невдовзі зазнало поразки, проте воно сильно послабило більшовицьку владу в Україні, а також зірвали плани походу на допомогу комуністичного режиму в Угорщині.

31
Липень
Перехід уряду ЗУНР та УГА за Збруч – поразка у війні з Польщею. Спільний похід українських армій на Київ

Зазнавши поразки від польських військ, Українська галицька армія (УГА) та уряд ЗУНР залишають територію Галичини та переходять на Наддніпрянську Україну. Армія УНР та УГА отримують єдине командування. Відтак починається спільний наступ об’єднаних українських армій проти червоних військ. На значній частині Правобережної України вдається відновити владу УНР.

32
Серпень
Захоплення Лівобережної та Південної України білогвардійцями

Завдавши поразки червоним військам, тили яких були дезорганізовані селянськими повстаннями, білогвардійські збройні сили півдня Росії влітку 1919-го захопили більшу частину України.

До українського руху білогвардійці ставилися негативно. Очільник білогвардійців генерал Антон Денікін у «Зверненні до населення Малоросії» розцінив спробу створити «Українську Державу» як зраду єдиного російського народу. Водночас, він назвав неприпустимим «переслідування малоросійської народної мови», дозволивши також її викладання в школах та друковану на ній продукцію.

33
Вересень
Здобуття і втрата Києва військами УНР. Війна із російськими білогвардійцями

Українські війська увійшли до Києва майже одночасно із російськими білогвардійцями. Спроба порозуміння виявилася невдалою. Відтак, після кількох сутичок, під тиском білогвардійців українські війська залишили Київ. Невдовзі почалася українсько-білогвардійська війна, в якій українські армії зазнали поразки.

34
Жовтень
Розгортання махновського руху – створення Південноукраїнської трудової федерації

Очолювана Нестором Махном Революційна повстанська армія України (махновці) захоплює великі території в тилу білогвардійських військ, завдавши їм відчутної поразки. На підконтрольній махновцям територіях виникає самоврядна Південноукраїнська трудова федерація – спроба реалізувати ідею «вільного радянського ладу».

Махновський повстанський рух став однією з головних причин поразки білогвардійців у російській громадянській війні.

35
Листопад
Угода УГА з білогвардійцями

Опинившись у складних умовах, коли більша частина особового складу була вражена епідемією тифу, командування Української галицької армії (УГА) уклало мирну угоду з російськими білогвардійцями. Однією з умов було невикористання УГА проти військ УНР. Керівництво ЗУНР не визнало цієї угоди. Становище армії УНР істотно погіршилося.

36
Листопад
Катастрофа армії УНР

Вражена епідемією тифу армія УНР опинилася оточеною з різних боків на невеличкій території – трикутнику смерті в районі Чорториї – переважаючими силами Червоної армії, російської білогвардійської та поляків. Відтак уряд УНР переходить на польську територію. Частину армії УНР інтернують поляки, частина – переходить на бік червоних. Залишки українського війська, які зберегли боєздатність, переходять до партизанських дій і відправляються в Зимовий похід по тилах російських білогвардійських та більшовицьких військ.

37
Січень
Відновлення більшовицької влади в Україні

Повертаючись в Україну, більшовики намагаються порозумітися із українським селянством та лівими українськими політичними силами. Український більшовицький уряд ухвалює рішення, згідно з яким «на всій території УРСР в усіх цивільних та військових установах українська мова застосовується на рівні із російською. Жодна перевага російської мови є неприпустимою». Відповідні кроки були передбачені постановою ЦК РКП(б) «Про радянську владу в Україні», ухваленій наприкінці 1919 року.

Логічним наслідком цього курсу стала офіційно оголошена в 1923 році політика коренізації, одним із проявів якої стала українізація.

38
Січень
Перехід УГА на бік більшовиків

В умовах більшовицького наступу та розгрому російських білогвардійців Українська галицька армія (УГА) укладає угоду з командуванням Червоної армії. Утім, союз УГА із більшовиками виявився нестійким – вже навесні дві з трьох галицьких бригад повстали проти більшовиків.

39
Квітень
Варшавська угода Петлюри-Пілсудського. Польсько-більшовицька війна

Очільник Польської держави Йозеф Пілсудський та голова Директорії УНР Симон Петлюра укладають угоду про спільні дії проти більшовиків. Польща зобов’язується визнати УНР та надати їй допомогу. Навзамін голова Директорії УНР визнає польські права на Галичину та більшу частину Волині. Цю угоду дуже критично зустріли українські галицькі діячі, які обвинувачують Петлюру у зраді.

Одразу після початку бойових дій польські та українські війська звільнили Київ. Проте невдовзі змушені були відступити. Червона армія переходить у масштабний наступ, внаслідок якого польські та українські війська залишають Київ та відступають до Варшави і Львова.

40
Липень
Створення Галицької РСР

Захопивши частину території Галичини, більшовики створюють Галицьку радянську республіку. Найвищий орган влади для нової радянської республіки – Галицький революційний комітет (Галревком) на чолі з Володимиром Затонським – створили в Харкові ще за тиждень до того. Більшовики не мали єдиного бачення подальшої долі Галицької республіки: одні бачили її багатонаціональною «червоною Швейцарією», інші – виступали за приєднання до Радянської України. Після розгрому Червоної армії під Варшавою і відступу з Галичини, Галревком було ліквідовано.

41
Вересень
Спроба порозуміння між УНР та російськими білогвардійцями. Активізація українського життя в Криму

На відміну від свого попередника, білогвардійський генерал Петро Врангель намагався порозумітися із українським національним рухом. За попередньою угодою, білогвардійці визнавали уряд УНР, а той, у свою чергу, брав на себе зобов’язання провести Українські установчі збори, які б мали вирішити: буде Україна незалежною чи у федерації з Росією.

Невдовзі у контрольованому білогвардійцями Севастополі відбувся Український з’їзд, який від імені «українських селян, міщан і повстанців» закликав генерала Врангеля дійти згоди з Петлюрою і створити спільний антибільшовицький фронт.

42
Жовтень
Угода між більшовиками і махновцями. Розгром Врангеля і розрив союзу з махновцями

У момент найбільших успіхів білогвардійської армії Нестор Махно від імені Революційно-повстанської армії України уклав угоду з українським більшовицьким урядом про союз та спільні дії проти білогвардійців. Навзамін махновці отримали автономію для свого «вільного району» та постачання для армії. Махновці взяли активну участь в бойових діях проти білогвардійців.

Однак, одразу після розгрому білогвардійців та їхньої евакуації з Криму, махновці були оголошені «ворогами радянської республіки і революції». Збройні загони махновців були розгромлені, а їхній «вільний район» знищений.

43
Листопад
Відступ армії УНР на польську територію та її роззброєння

Після укладення польсько-більшовицького перемир’я, українські війська намагалися самостійно перейти в наступ проти Червоної армії, проте зазнали поразки і змушені були відступити на польську територію, де були роззброєні.

44
Грудень
Союзний договір між УСРР та РСФСР

Глави російського та українського більшовицьких урядів (з російського боку –Володимир Ленін і нарком закордонних справ Георгій Чичерін, із українського – Християн Раковський) уклали союзну угоду, яка визначала основи взаємодії між двома формально незалежними Республіками та створення спільних органів управління. З огляду на підписання цього договору було згорнуто процес підготовки до входження УСРР до складу РСФРР на правах автономії.

45
Січень
Створення Повстансько-партизанського штабу – підготовка повстання в Україні

На території Польщі Генеральний штаб армії УНР створює Повстансько-партизанський штаб, який займається підготовкою повстання в Україні проти більшовицького режиму. Штаб координує діяльність повстанських загонів на території України та готує рейд підрозділів армії УНР з метою підняти загальне повстання.

46
Березень
Ризький мир – закінчення польсько-більшовицької війни

Представники Польщі, з одного боку, та російського й українського радянських урядів, з іншого, підписали мирний договір. Схвалений тоді кордон розділив територію України між Польщею та більшовицькою державою (від кінця 1922 року – СРСР).

Таким чином, Варшавська угода між Пілсудським та Петлюрою була остаточно анульована, проте українська еміграція на польській території ще продовжувала отримувати допомогу.

47
Березень
Створення ЦУПКОМу – підготовка повстання в Україні

У Києві створено підпільний Центральний український повстанський комітет (ЦУПКОМ), який координує діяльність найбільших повстанських загонів та веде підготовку до загальноукраїнського повстання. Налагоджено зв’язок із державним центром УНР в екзилі та повстансько-партизанським штабом армії УНР. Кількість повстанців в Україні оцінюється в 40 тисяч осіб.

48
Червень
Згасання повстанського руху в Україні

Зосередивши в Україні значні сили, більшовики розгорнули масштабну антипартизанську операцію. Їм вдалося знищити чи полонити близько 30 тисяч повстанців, а деякі зголосилися на амністію. Завдяки Новій економічній політиці (НЕП) і заміні продрозкладки продподатком невдоволення селян більшовицькою владою зменшилося.

У серпні радянські спецслужби ліквідували Центральний український повстанський комітет. 39 членів ЦУПКОМу були розстріляні. Того ж місяця на румунську територію із рештками свого загону переходить Нестор Махно. У жовтні на території України залишалося близько 5 тисяч повстанців.

49
Жовтень
Перший Всеукраїнський церковний собор

Собор, який відбувся в Софії Київській, підтвердив проголошену в 1919 році автокефалію Української православної церкви. «Українська Православна Церква є автокефальною, ніякому духовному урядові інших Православних Церков не підлегла, і сама порядкує своїм духовним життям за провідництвом Святого Духа», – йшлося в рішенні Собору.

Оскільки на Соборі не було жодного чинного єпископа, то першого єпископа УАПЦ – Василя Липківського, який став митрополитом Київським і всієї України – висвятили покладанням рук усього духовенства.

50
Листопад
Другий зимовий похід – невдала спроба підняти повстання в Україні

За наказом Повстансько-партизанського штабу, три похідні групи вояків армії УНР – Волинська, Подільська і Бессарабська, загальною чисельністю близько 1,5 тисячі осіб – прориваються через кордон на територію Радянської України з метою підняти повстання. Однак, завдяки розвідці, більшовицькі війська були готові до нападу. Відтак найбільша Волинська група була розгромлена в бою, зазнавши великих втрат. 359 полонених українських бійців, після відмови перейти на бік ворога, були розстріляні під містечком Базар.

Невдале завершення Другого Зимового походу ознаменувало завершення Української революції та першого етапу національно-визвольної боротьби.