Доступність посилання

ТОП новини

«Активісти бідкаються, а прокуратура розводить руками». Як і чому зносили будинок Уткіна?


Біля Вокзальної площі Києва знесли 120-річний будинок Уткіна. Прокуратура відкрила кримінальне провадження. Фото 1930-х років
Біля Вокзальної площі Києва знесли 120-річний будинок Уткіна. Прокуратура відкрила кримінальне провадження. Фото 1930-х років

Від неділі українські сайти новин і соцмережі рясніють заголовками на кшталт: «Ще один скляний ЖК вбив історію Києва. Будинок Уткіна фактично знесли»; «Біля Вокзальної площі Києва знесли 120-річний будинок Уткіна. Прокуратура відкрила кримінальне провадження»; «Посеред дня: Як зносили історичний будинок Уткіна»; «Активісти бідкаються, а прокуратура розводить руками...»; «Забудовник запевняє, що будинок Уткіна був аварійним. У Мінкульті назвали знесення будівлі варварством»; «Історичний будинок Уткіна знесли за «класичною» столичною схемою – з тітушками, пасивною поліцією та повною байдужістю міської влади»...

Перелік можна розширити, однак спершу – про який саме будинок іде мова?

Прибутковий будинок Уткіна

Будинок у центрі Києва був побудований наприкінці ХІХ – початку ХХ століття у стилі неоренесансу. Архітектором вважають​ Олександра Вербицького, проте прямих доказів його авторства немає.

  • Двоповерхова садиба була розміщена на березі річки Либідь поблизу залізничного вокзалу за старою адресою: вулиця Безаківська, 29 (нині – вулиця Симона Петлюри).
  • Будинком володів купець 2-ї гільдії Іван Якович Уткін, який займався продажем олійних фарб.
  • Будинок мав двохосьову композицію фасаду, дві бічні розкріповки, що акцентовані аттиками.
  • Фасад був нетинькований, мав цегляний декор, ніші, дентикули, карнизи, ґзимси, фризи, декоровані замкові камені накладалися ліпленими гіпсовими елементами.
  • Будинок був збудований із цегли виробництва заводу київського купця Григорія Савовича Яська.
  • 11 квітня 2021-го стало відомо, що Прибутковий будинок Уткіна знесли.

На сполох!

Бити на сполох стали ще 20 березня, коли в будинку почали демонтаж вікон. Згодом, навпроти історичної будівлі з’явився сітілайт із закликом врятувати його від забудовника. Активісти постійно просили міську владу Києва про реновацію будівлі.

Як повідомляє «Видання БЖ – Журнал великого міста» – місцеві мешканці повідомили про демонтаж будівлі Уткіна 10 квітня 2021 року. Близько 15:00 поблизу почали збиратися активісти, вони викликали поліцію. Перша оперативна група прибула та призупинила демонтаж. Представники забудовника не з’явилися, і правоохоронці склали заяви щодо незаконних робіт. Коли вони поїхали, будівельники продовжили знесення споруди, але активісти знову викликали поліцію. Друга група, яка прибула на місце подій, також зупинила демонтаж, а через декілька годин приїхали представники забудовника – юристи та «спортсмени» (або «тітушки», як звикли називати молодиків у спортивному вбранні із яскраво окресленими м’язами), які пильнували демонтажні роботи та не підпускали активістів до будівлі.

12 квітня будинок був уже повністю знесений, а так виглядали роботи станом на вівторок:

Як виглядає зруйнований будинок Уткіна у Києві (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:01 0:00

Реакція захисників порядку

Прокуратура Києва розпочала кримінальне провадження .

«Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, розпочатому за зверненням громадської організації щодо факту самовільного проведення будівельних робіт, а саме демонтажу будинку Уткіна по вул. Симона Петлюри у Шевченківському районі міста Києва», – заявили в прокуратурі.

Провадження відкрили за статтею 356 Кримінального кодексу України («самоправство»).

Що було раніше

У 2003 році ділянку, на якій розташований будинок Уткіна, передали в оренду на 25 років (до 2028-го) компанії «Приват» для експлуатації адміністративної будівлі. У 2018 році департамент містобудування та архітектури КМДА видав компанії містобудівні умови на «реконструкцію» нежитлової будівлі під готель.

Станом на 2021 рік, перед знищенням споруди, в цілком міцному будинку були вибиті вікна – це називають «стандартним прийомом» для якнайшвидшого доведення будівлі до аварійного стану.

Заради чого зносили?

На місці знищеного 120-річного будинку Івана Уткіна девелоперська компанія Zim Group планує будівництво 26-поверхового апарт-готелю Times на 352 номери.

На сайті забудовника зазначається, що висотність готелю складе 15 поверхів, але на сайті ЛУН вказано 26 поверхів.

Також на сайті забудовника зазначається, що «готель буде радо зустрічати киян та гостей столиці біля самого входу до Центрального залізничного вокзалу».

Які наслідки?

Видання Depo.Київ міркує над тим, чим загрожує 26-поверхова висотка біля вокзалу і наводить коментар столичного краєзнавця Антона Короба, який детально розписав можливі наслідки.

За його словами, будівництво 26-поверхової новобудови знищить архітектурний ансамбль Вокзальної площі та візуально розчавить шедевр архітектора Олександра Вербицького – Центральний залізничний вокзал 1927–1932 років.

«Жертвами ненаситних ділків стане не тільки ансамбль Вокзальної площі, але й мешканці та гості міста, які не встигатимуть на потяг через завантаженість під’їздів до вокзалу, працівники цих запланованих до побудови офісів, які будуть зранку, в обід та ввечері занурюватись у це привокзальне мутне «вариво» з маргінальних елементів та проблем благоустрою», – зазначив краєзнавець.

Він також звернув увагу на те, що будівництво 26-поверхового хмарочоса на місці будинку Уткіна зробить забудову навколо вокзалу ще більш хаотичною, невпорядкованою та завдасть шкоди транспортній інфраструктурі міста, зокрема збільшить пасажиропотік на Вокзальну площу, але за рахунок працівників та обслуги офісів.

А юристи «Мапи Реновації», зокрема, зазначають, що майбутнє будівництво порушує межі прибережної водозахисної смуги річки Либідь, характер якої навіть метростроївцям доводилося враховувати. Ця річка неабияк впливає на навколишні ґрунти, тож чим обернеться будівництво настільки великої і важкої споруди на її березі, спрогнозувати навряд чи можливо.

Крім того, будівля не була огороджена захисним парканом, біля неї не встановили інформаційного стенду про початок ремонтних робіт, а цільове призначення земельної ділянки не відповідає її використанню.

Офіційні реакції

Поки що мер Києва Віталій Кличко не коментував ситуацію, однак радниця голови Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Ірина Золотар повідомила, що будь-які дозволи на проведення робіт на місці знесеного історичного будинку по вулиці Петлюри, 29, мало видавати Міністерство культури та інформаційної політики.

За її словами, які цитує видання «Depo.Київ», знесений будинок входив до меж центрального історичного ареалу Києва, але при цьому не мав охоронного статусу.

«Будівля взагалі історична, але без статусу. Незважаючи на те, що будинок не мав пам’ятко-охоронного статусу, такі дії забудовника, знесення будь-якої будівлі не можуть бути виправдані. Думаю, прокуратура доведе до кінця розпочате провадження», зазначила Золотар.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко назвав рішення знести будинок із більш ніж 120-річною історією в Києві «варварством».

«Це самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво – за що передбачена кримінальна відповідальність. МКІП не давало жодних дозволів на будівництво в історичному ареалі, тому однозначно виступаємо проти і вже здійснюємо перевірку», – заявив Ткаченко.

Він закликає правоохоронців розслідувати, хто дав дозвіл на знищення будинку Уткіна.

«Правоохоронні органи мають провести ретельне розслідування, хто дав «дозвіл» на знищення історичної будівлі. Бо готелів та покерних клубів в Києві стає все більше, а от того, чим столиця пишалася сторіччями – все менше», – написав Ткаченко в телеграмі.

Міністр додав, що у відомстві ініціювали розробку законопроєкту щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини.

Соцмережі реагують нестримано

Одним із першим почав бити на сполох сайт «Мапа Реновації»: «Будинок Уткіна зносять. Активісти на місці викликають поліцію. Вулиця Петлюри, 29. Приєднуйтесь!»:

«УБИТО ЩЕ ОДИН БУДИНОК В КИЄВІ. БУЛО ЙОМУ 150 ЛІТ. Київ продовжують нищити і ґвалтувати….» – написав колишній голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач:

«Тепер старовинні садиби можна не підпалювати руками «уявних безпритульних», не доводити до руйнування під рекламними банерами, а просто зносити «на глазах у изумленной публики», – написала Женя Кулеба, депутатка Київської міської Ради, засновниця та керівниця громадської організації «Місто-сад»:

Що далі?

Своєрідну формулу розвитку подій – у випадку, якщо схожа ситуація виникне знову – вивів користувач фейсбуку Oleksii Klymenko. Він спрогнозував такий імовірний порядок дій:

  1. Пишаємося пам’яткою архітектури.
  2. Зносимо пам’ятку архітектури.
  3. Відкриваємо кримінальне провадження.
  4. Плачемо, поминаємо і забуваємо.
  5. ОАСК закриває кримінальне провадження.
  6. Будуємо якусь скляну х..ню.
  7. Пишаємося черговою скляною х..ньою.

Якщо у вас є своя формула розвитку подій – пишіть у коментарях.

  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG