Військові паради та навчання, зростання цін, люди у формі кольору хакі та армійська техніка на вулицях. Кореспондент телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповідає, як змінилося життя у 35-тисячних Валуйках після того, як там з’явилася військова частина.
Валуйки, Білгородська область – 15 кілометрів до українського кордону. У 2015 році – після Майдану, анексії Криму, у розпал конфлікту на сході України – тут збудували та ввели в експлуатацію військову частину. Такої кількості армійської техніки на дорогах прикордонного міста, яке досі славилося лише своєю харчовою промисловістю, не було ніколи.
«Добре, що ввели війська сюди, давно треба було. Щоб ми не боялися тощо. Турбота держави відчувається. Спасибі їм. Ми стали впевненіше жити. Або доживати, кому як...», – каже місцевий пенсіонер.
Разом із впевненістю та турботою держави у Валуйках зросли ціни. Багато в чому завдяки тим, хто при їхав, попит зріс практично на всі види товарів, деякі послуги та нерухомість.
Влада постійно говорить про те, що поява військової частини – це лише користь, зокрема нові робочі місця. До роботи на військовому об’єкті залучають у тому числі й цивільне населення. Але далеко не всі жителі Валуйків цьому сусідству раді. І справа не тільки в тому, що людей у формі на вулицях міста помітно стало більше.
«Військових дуже багато стало. Вони просто конфліктні дуже. Постійно з ними бійки відбуваються, особливо в пивних закладах, – розповідає дівчина та просить закрити мікрофон. – Я вважаю, якось небезпечно, особливо для дівчаток. Вони іноді ходять пиячити ввечері, особисто бачили з Настею. Неприємно дещо».
Але одним із найприкріших наслідків зміни режиму взаємин між сусідніми країнами для місцевих жителів стала складність перетину кордону.
«Раніше можна було просто туди поїхати, відпочити, щось купити дешевше, ніж у Росії. А зараз ті, хто їздив, вже не їздять. Можливо, по роботі хтось їздить чи за нагальної потреби», – розповідає місцевий житель.
Ситуацію не покращує й активізація співробітників прикордонного контролю та посилена увага спецслужб у регіоні до всіх, хто має в Україні родичів і хто з цієї причини змушений часто пересуватися між двома країнами.
