Міністерство освіти й науки, молоді та спорту має намір запровадити викладання окремого курсу російської літератури в школах. Про це йдеться в концепції літературної освіти, затвердженій наказом від 26 січня, підписаним міністром Дмитром Табачником.
За концепцією, в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання обов’язково вивчаються «українська література» та «світова література». Можливою є інтеграція цих літературних курсів. У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням іншими мовами, що використовуються в Україні, обов’язково вивчаються «українська література» та інтегрований курс «література (рідна і світова)».
Згідно з концепцією, «українська література плекає любов до мови й звичаїв українців, в конкретно-образній формі доносить до читача інформацію про своєрідність українських традицій та культури. Література інших народів, що мешкають в Україні, сприяє усвідомленню учнями культурного багатства нашої країни».
Водночас документ передбачає, що «особлива роль належить при цьому російській літературі як художньо-словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей».
Крім того, концепцією визначені нові принципи літературної освіти. Серед них, зокрема, «канонічність «золотого» фонду класичної літератури як основи літературної освіти». Передбачено, що в курсах української, російської та світової літератури варто особливу увагу приділити тим авторам, творчість яких увійшла до «золотого» фонду національної та світової класики, підкреслити значущість їхніх здобутків.
Також концепція передбачає, що одним із принципів літературної освіти є «наближення викладання літератури в школі до реалій і проблем сьогодення (збільшення для текстуального вивчення творів XX-XXI століть (до 30-40%), тісно пов’язаних із сучасними проблемами життя нашого суспільства, вітчизняної історії, світу; крім творів для обов’язкового читання, значну частину літературних курсів (10-15%) присвятити вивченню літератури рідного краю, яка пов’язана з особливостями розвитку, культурними традиціями й проблемами окремих регіонів України)».
За концепцією, в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання обов’язково вивчаються «українська література» та «світова література». Можливою є інтеграція цих літературних курсів. У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням іншими мовами, що використовуються в Україні, обов’язково вивчаються «українська література» та інтегрований курс «література (рідна і світова)».
Згідно з концепцією, «українська література плекає любов до мови й звичаїв українців, в конкретно-образній формі доносить до читача інформацію про своєрідність українських традицій та культури. Література інших народів, що мешкають в Україні, сприяє усвідомленню учнями культурного багатства нашої країни».
Водночас документ передбачає, що «особлива роль належить при цьому російській літературі як художньо-словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей».
Крім того, концепцією визначені нові принципи літературної освіти. Серед них, зокрема, «канонічність «золотого» фонду класичної літератури як основи літературної освіти». Передбачено, що в курсах української, російської та світової літератури варто особливу увагу приділити тим авторам, творчість яких увійшла до «золотого» фонду національної та світової класики, підкреслити значущість їхніх здобутків.
Також концепція передбачає, що одним із принципів літературної освіти є «наближення викладання літератури в школі до реалій і проблем сьогодення (збільшення для текстуального вивчення творів XX-XXI століть (до 30-40%), тісно пов’язаних із сучасними проблемами життя нашого суспільства, вітчизняної історії, світу; крім творів для обов’язкового читання, значну частину літературних курсів (10-15%) присвятити вивченню літератури рідного краю, яка пов’язана з особливостями розвитку, культурними традиціями й проблемами окремих регіонів України)».
