Прем’єр-міністр Чехії Ян Фішер особисто доставив у п’ятницю до Рима документ про ратифікацію його країною Лісабонського договору, який визначає реформи структур і засад функціонування Європейського Союзу.
Чехія закінчила свою внутрішню ратифікацію цього договору останньою в ЄС – президент Чехії Вацлав Клаус підписав документ про ратифікацію його країною Лісабонського договору, вже давно затверджений обома палатами чеського парламенту, тільки 3 листопада.
Усі ратифікаційні документи цього договору зберігає уряд Італії, як і інші такі документи ЄС – за традицією, що склалася ще від укладення Римського договору 1957 року, який заклав підвалини Європейської економічної спільноти – попередника ЄС.
Таким чином, завершилася формальна процедура ратифікації Лісабонського договору всіма країнами-членами Євросоюзу.
Відтак він набуде чинності вже з 1 грудня цього року.
Уже в четвер наступного тижня має відбутися саміт ЄС, на якому мають обрати, хто обійме дві нові посади Євросоюзу, що створюються за Лісабонським договором.
Одна з них – посада постійного голови (президента) Європейської ради – найвищого політичного органу Євросоюзу. Нині на засіданнях Європейської ради, тобто на самітах ЄС, головами стають керівники держав чи урядів країн, які по черзі головують по півроку в ЄС.
Друга – посада верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки – поєднання нинішніх верховного представника ЄС зі спільної зовнішньої і безпекової політики (нині це Хав’єр Солана) і комісара ЄС із зовнішніх відносин і європейської політики сусідства (її обіймає Беніта Ферреро-Вальднер).
Ці посади вже неофіційно прозвали «президентом» і «міністром закордонних справ» Європейського Союзу.