Самміт “Україна – Євросоюз” у Києві.

Президент України Віктор Ющенко був надзвичайно щедрим у своїй оцінці результатів зустрічі з керівниками Євросоюзу:

“Це найбільш успішний саміт з усіх дев’яти самітів між Україною та ЄС. Успішність його у тому, що він має конкретні результати. Він закінчився підписанням відповідних угод і знакових політичних рішень – знакових для наших двосторонніх відносин. Стратегічна мета української держави – це інтеграція до Європейського Союзу. Ми будемо робити все можливе для того, щоб у рамках цієї стратегічної політики, цієї стратегічної цілі європейська спільнота – передусім громадяни ЄС – вбачали в українському членстві не додаткові проблеми, а нові переваги”.

Тепер щодо конкретних результатів, якими пишається український Президент. Це перш за все ухвалене Єврокомісією рішення про надання з наступного року Україні статусу “держави з ринковою економікою”. Про це повідомив особисто голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Щоправда, особливої урочистості в його голосі присутні не почули. Можливо тому, що процес оформлення необхідної документації, яка б дозволила Україні скористатися плодами цього статусу, триватиме кілька місяців.

Але Віктор Ющенко не вбачає в цьому ніяких проблем:

“Зміна статусу тягне за собою цілий логічний ланцюжок змін основ наших стосунків, у тому числі – у політиці антидемпінгових розслідувань, митних тарифів і таке інше. Ми говоримо про те, що сьогодні ми переключили наші стосунки на якісно інший режим”.

Який зиск отримує Україна від нового статусу? Відповідає на запитання кореспондента радіо “Свобода” прем’єр-міністр України Юрій Єхануров:

“Наші товари тепер значно легше пересікатимуть кордони в напрямку ЄС. Буде зрозуміла ситуація з антидемпінговими розслідуваннями. Їх буде значно менше, і процедури будуть значно простішими для наших виробників”.

Якісно іншому режимові стосунків сприятимуть і щойно підписані в Києві документи: Меморандум про співробітництво в енергетичній галузі та дві угоди щодо співпраці в авіаційній, навігаційній і космічній галузях. До енергетичної проблематики Євросоюз є особливо чутливим і пан Баррозу впевнений у серйозності намірів України співпрацювати з ЄС заради ядерної та екологічної безпеки, а також для того, щоб позбавитися однобічної залежності у джерелах енергопостачання.

У перспективі – угода про спрощення візового режиму, яка однак навпрост пов’язана із договором стосовно зупинення нелегальної міграції до держав європейської спільноти через Україну.

Для прем’єр-міністра Великобританії Тоні Блера майбутнє України є очевидним, хоча воно і не буде в трояндових пелюстках. Тоні Блер далі:

“Перспектива України надзвичайно ясна, якщо взяти до уваги два елементи. Перший – це продовження прогресивного політичного процесу, розпочатого рік тому, такого, що ґрунтується на демократії та силі закону. Другий елемент – це процес реформ в економіці, які дозволять її зробити прозорою, ринковою”.

Британський прем’єр упевнений, що реформи в Україні закінчаться успішно і країна доведе свою демократичність та конкурентоспроможність. Тоні Блер і Віктор Ющенко повідомили про інвестування британською компанією ста мільйонів доларів США у газовидобувну галузь України.

Отже, співпраця між Україною та Євросоюзом набирає конкретних обрисів і ті, хто без упину повторює, що в Європі нас не чекають, схоже, помиляються. Навпаки, за результатами дослідження незалежної міжнародної мережі “Ялтинська Європейська стратегія”, 51% європейців виступають за приєднання України до ЄС і сприймають її як кандидата номер один на вступ до Європейського Союзу.